Цілком очевидно, що новообраний Президент США Дональд Трамп використовує будь-які конфіденційні дані для отримання електоральних чи комерційних вигод. Тому інформацію, яку його опоненти чи візаві прагнуть зберегти в таємниці, слід ретельно охороняти, аби вона не була використана проти них же у несподіваний і неприємний для них спосіб.
Партнери США остерігаються витоків розвідданих через команду Трампа
Союзники Сполучених Штатів, які постійно обмінюються розвідувальними даними з Вашингтоном, шукають варіанти убезпечити найсекретнішу інформацію від можливої вразливості команди Трампа. Однак варіантів в них небагато.
Побоювання щодо ненадійного поводження Трампа з конфіденційними даними лише посилилися після суперечливих змін у нагляді за спецслужбами та звинувачень у неналежному використанні розвідки.
Попри це, багаторічну співпрацю у сфері розвідки нелегко розірвати. США часто діляться даними більше, ніж отримують, а їхні спецслужби тісно співпрацюють із європейськими партнерами. Однак можна і варто підвищити безпеку агентурної розвідки – наприклад, приховуючи деталі, які можуть викрити особу чи місцезнаходження агентів.
Деякі партнери Дядечки Сема вже під час минулої каденції Трампа почали обмежувати доступ до надсекретної інформації. Це стало закономірним наслідком його дій, які шокували представників розвідки. Так, він оприлюднив у соцмережі секретне фото локації, з якої було запущено іранську ракету, та передав надсекретну інформацію ізраїльської розвідки міністру закордонних справ Росії. У ті роки британська розвідка була особливо обережною у розкритті деталей таємних операцій, а нині її пильність лише зростає.
Європейські чиновники занепокоєні кадровими рішеннями Трампа у сфері розвідки
Водночас у ЦРУ відбулися кадрові зміни: віце-президент США Дж. Д. Венс привів до присяги нового директора Джона Реткліффа. Європейські розвідники, ймовірно, воліли б більше співпрацювати з директором ЦРУ Джоном Редкліффом, ніж із очільницею Національної розвідки Тулсі Габбард.
Редкліфф уже керував національною розвідкою при 45-му Президенті США і мав репутацію одного з найбільш прийнятних призначенців, хоча його звинувачували у політизації розвідки. Колишній співробітник ЦРУ Рендалл Філліпс зазначив, що під його керівництвом “небо не впало”. Тим часом представниця ЦРУ відкинула припущення про можливе зменшення рівня співпраці США із зарубіжними партнерами у сфері розвідки після повернення до влади лідера республіканців. Вона наголосила, що агентство дуже серйозно ставиться до міжнародних партнерств і продовжує активно їх зміцнювати задля національної безпеки США, протидії глобальним загрозам і підтримання стабільності у світі.
Викликають занепокоєння кадрові призначення 47-го президента США щодо розвідувальних та правоохоронних установ. Тулсі Габбард, затверджена на посаді директора Національної розвідки, раніше скептично ставилася до спецслужб США та ретранслювала російські наративи про війну в Україні. У Конгресі вона ініціювала резолюцію про зняття звинувачень з Едварда Сноудена, який у 2013 році розкрив секретні документи АНБ, що породило численні дискусії про межі національної безпеки та права людини. Хоча посада Тулсі Габбард носить здебільшого координаційний характер, вона відповідатиме за 18 спецслужб і консультуватиме президента.
Призначення Кеша Пателя директором ФБР також викликало тривогу серед союзників. Як колишній співробітник Конгресу, він намагався дискредитувати розслідування щодо російського втручання у вибори-2016 та заявив про намір радикально реформувати ФБР.
На критику щодо призначень спецслужбовців заступниця директора Нацрозвідки Алекса Хеннінг заявила, що анонімні коментатори “далекі від реальності” і шкодять нацбезпеці, поширюючи дезінформацію.
Однак побоювання небезпідставні. Лише через місяць після завершення терміну адміністрація Трампа опинилася у скандалі через неналежне поводження з даними під грифом “цілком таємно”. Виявилося, що американська розвідка випадково передала Управлінню персоналу список імен нових аналітиків, зокрема тих, хто працює над китайськими питаннями, що могло наражати їх на ризик перехоплення даних ворожими спецслужбами та особистої небезпеки внаслідок цього. Сенатор Марк Уорнер назвав це “катастрофічним для національної безпеки”, підкресливши, що такі дії ставлять під загрозу новобранців.
“П’ять очей” стурбовані майбутнім розвідувальної співпраці через політичну нестабільність
Подібні інциденти ретельно відстежують міжнародні партнери, зокрема 5 англомовних держав, що входять до альянсу “П’ять очей” – крім США, це Канада, Велика Британія, Австралія та Нова Зеландія. Ця мережа є одним із ключових механізмів обміну секретною інформацією між найближчими союзниками Вашингтона, і будь-які сумніви щодо надійності Сполучених Штатів можуть суттєво вплинути на рівень довіри всередині альянсу.
Враховуючи попередній досвід співпраці з командою Трампа, представники альянсу “П’ять очей” мають підстави для занепокоєння, зазначає колишня аналітикиня Держдепу.
Водночас дисбаланс в обміні розвідданими між Сполученими Штатами та їхніми союзниками означає, що останні ризикують втратити більше, якщо опиняться в немилості Трампа, який часто підходить до міжнародних відносин із суто прагматичних позицій. Союзники можуть побоюватися, що спроби приховати певну інформацію призведуть до жорсткої реакції Вашингтона.
Однак масштабна реорганізація федерального уряду, ініційована командою Трампа, може призвести до порушень у розвідувальній сфері. Наразі американська спецслужба та інші агентства отримали пропозиції щодо відстроченої відставки, що дозволяє співробітникам залишатися на посадах та отримувати зарплату до вересня.
Варто зазначити, що обмін розвідданими між союзниками відбувається багаторівнево, і чимало рішень щодо того, що передавати американським партнерам, ухвалюють безпосередньо керівники станцій, відділів та аналітичних груп. У цій сфері ключову роль відіграє довіра та особисті зв’язки.
Водночас співпраця у межах “П’яти очей” вигідна й Вашингтону. Члени альянсу мають чіткий розподіл зон відповідальності у сфері електронного спостереження, що дозволяє Дядечку Сему отримувати критично важливі дані з різних регіонів.
Щодо обміну розвідданими, наразі деякі країни, зокрема, Естонія, дотримуються статус-кво, вважаючи, що хоча занепокоєнь чимало, ця ситуація поки що не входить до їхнього переліку.
Втім, не всі поділяють такий оптимізм. Колишній високопосадовець британського військового відомства висловив масову думку, що політична довіра до США слабшає, і це впливає на всі аспекти національної безпеки, зокрема й на розвідку. Попри це, він визнав, що робочі контакти між фахівцями з розвідки залишаються стабільними, принаймні поки що, зауваживши, що “в якийсь момент ці світи зійдуться”.
Коли минулого тижня західні спецслужбовці зустрілися на Мюнхенській безпековій конференції, єврочиновників шокував скандально відомий тепер телефонний дзвінок Трампа Путіну. Вони побоюються, що їх відсторонять від можливих перемовин щодо завершення війни в Україні. Президент Франції охарактеризував повернення Трампа до Овального кабінету як “електрошок” для Європи.
Можливе обмеження обміну розвідданими США: загроза українській та європейській безпеці
США традиційно залишаються головним “всевидячим оком” для інших партнерів альянсу. Неможливо переоцінити роль американської розвідки у попередженні союзників про підготовку російського вторгнення в Україну ще за кілька місяців до початку війни. “Це не лише про обмін інформацією, а й про отримання. Спостереження, і дані США мають вирішальне значення для України”, – анонімно наголосив німецький посадовець.
Якщо США обмежать обмін розвідданими з союзниками, це може серйозно вдарити по безпеці України та Європи. Саме американська розвідка у 2022 році переконала НАТО в реальності російського вторгнення, а зараз допомагає відстежувати дії Москви, зокрема її співпрацю з Іраном та Північною Кореєю.
За Байдена Вашингтон значно розширив обмін секретною інформацією, що дозволило союзникам оперативно реагувати на загрози, включаючи російські диверсії в Європі.
…Рішення Трампа зменшити рівень співпраці – загроза, що розриває нитки єдності Заходу. Вразливість європейських країн зросте, а деякі з них, у відповідь на дії США, можуть обмежити передачу даних, що послабить глобальну безпеку та унеможливить ефективну підтримку України в її боротьбі за свободу проти російської агресії.
Тетяна Вікторова
