На тлі загострення прикордонного конфлікту між Таїландом і Камбоджею посилюється дипломатичне суперництво між США та Китаєм. Пекін намагається обережно подати себе як нейтрального посередника, уникаючи прямого підтвердження заяв Вашингтона про ключову роль Сполучених Штатів у припиненні бойових дій, пише Bloomberg.
29 грудня, наступного дня після оголошення 72-годинного припинення вогню, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї зустрівся з представниками Таїланду та Камбоджі в провінції Юньнань. Під час переговорів він фактично протиставив підхід Пекіна економічному тиску, який раніше використовував Дональд Трамп.
«Зусилля Китаю щодо сприяння миру та діалогу ніколи не нав’язуються іншим і не виходять за межі своїх можливостей», — заявив Ван Ї тайському міністру закордонних справ Сіхасаку Пхуангкеткеоу. Того ж дня він окремо провів переговори з очільником МЗС Камбоджі Праком Сокхонном.
Після тристоронньої зустрічі Китай повідомив, що його військові підтримуватимуть зв’язок із Таїландом і Камбоджею та за потреби допомагатимуть у закріпленні режиму припинення вогню. Пекін також висловив готовність підтримати місію спостерігачів АСЕАН і надати гуманітарну допомогу. Камбоджі вже виділили близько 3 мільйонів доларів, а Таїланд отримав аналогічну пропозицію, однак рішення щодо її прийняття ще не ухвалив.
У Бангкоку заявили про відкритість до підходу Китаю, зазначивши, що «таїландська сторона цінує роль і розуміння Китаю у підтримці миру між Таїландом і Камбоджею азійським шляхом». Аналітики вказують, що ці контакти демонструють боротьбу США і Китаю за вплив у Південно-Східній Азії, де обидві сторони прагнуть зарахувати собі заслуги в деескалації.
27 грудня Таїланд і Камбоджа погодилися на негайне припинення вогню після серії зіткнень, унаслідок яких загинули десятки військових і цивільних, а понад пів мільйона людей були змушені залишити домівки. Це вже друге перемир’я за пів року.
Першу домовленість у липні було досягнуто за посередництва Малайзії та за активної участі Дональда Трампа, який тоді погрожував торговельними тарифами. Сам Трамп називає цей конфлікт одним із кількох, припинення яких вважає власною заслугою, і знову вдавався до економічних погроз після відновлення бойових дій.
До нового загострення на початку грудня Китай контактував з обома сторонами, але діяв стримано, дотримуючись політики публічного невтручання. Втім, нині Пекін намагається надати своїм зусиллям більшого розголосу, що свідчить про зростання його дипломатичних амбіцій у регіоні.
