Українці, які живуть в Італії після вимушеного переїзду, часто користуються автострадами для поїздок між містами, оформлення документів, відвідування лікарів, роботи або перевезення дітей. На відміну від більшості європейських країн, де водії зазвичай купують віньєтку або оплачують користування дорогами за спрощеною схемою, в Італії діє система платних автострад з доволі високими тарифами. Автомобілісти роками скаржилися на ситуації, коли за чималу плату отримували не швидкий маршрут, а багатокілометрові затори через ремонтні роботи, звуження смуг або тривалі обмеження руху. Відтепер такі випадки можуть стати підставою для фінансової компенсації.
Чому в Італії вирішили запровадити компенсації
З 1 червня в Італії почала діяти нова система компенсацій, яка дозволяє водіям вимагати часткове або повне повернення плати за проїзд, якщо затор виник через дорожні роботи або блокування руху.
Поява нової системи безпосередньо пов’язана з давнім невдоволенням користувачів автострад. Вартість проїзду в Італії вважається однією з найвищих у Європі. У середньому водії платять близько 0,07–0,09 долара за кілометр, а поїздка на 100 кілометрів може коштувати від 9 до 16 доларів залежно від типу транспортного засобу.
За таких тарифів водії очікують швидкого та прогнозованого пересування. Проте на практиці багато маршрутів супроводжуються ремонтними роботами, які можуть тривати місяцями. Якщо на звичайній безкоштовній дорозі затор сприймається як неминуча незручність, то на платній автостраді така ситуація викликає значно більше запитань, адже людина фактично платить за можливість заощадити час.
Саме тому транспортний регулятор схвалив механізм, який вперше дозволяє водіям вимагати відшкодування за затримки, спричинені роботою самої системи автострад.
Як працює новий механізм
На першому етапі нові правила поширюються на маршрути, які проходять дорогами одного концесіонера. Іншими словами, право на компенсацію виникає тоді, коли вся поїздка відбувалася ділянкою, яку обслуговує один оператор.
Для багатьох українців це може здатися технічною деталлю, проте саме вона визначає можливість подання заявки. Значна частина міжрегіональних маршрутів в Італії проходить через дороги різних операторів, тому до грудня дія системи залишатиметься частково обмеженою. Після розширення правил компенсацію можна буде вимагати і за поїздки, які охоплюють мережі кількох концесіонерів.
Основою нової моделі стали так звані пороги затримки. Для коротких маршрутів право на компенсацію може виникнути навіть через порівняно невелике перевищення стандартного часу в дорозі. Для далеких поїздок вимоги суворіші, оскільки на тривалих маршрутах незначне відхилення від графіка не вважається істотною проблемою.
Яку суму можуть повернути водіям
Найзрозуміліша система діє для випадків, коли рух фактично зупиняється через затор. Якщо автомобіль простояв у заторі від однієї до двох годин, водій має право на повернення 50% плати за проїзд. Якщо затримка тривала від двох до трьох годин, компенсація становитиме вже 75%. Понад три години простою дають право вимагати повне повернення вартості проїзду.
Окремо визначено порядок оцінки затримок, спричинених дорожніми роботами. У таких випадках оператор порівнює фактичний час поїздки з очікуваним. Під час розрахунку враховуються погодні умови, тип транспортного засобу та період доби, проте не враховуються добровільні зупинки на заправках, у кафе чи сервісних зонах.
Фактично система намагається визначити, скільки часу людина втратила через проблеми на автостраді, а не через власні зупинки під час подорожі.
Що мають знати українські біженці
Для українців, які перебувають в Італії під тимчасовим захистом, важливим є той факт, що нові правила поширюються також на іноземців. Жодних окремих обмежень для громадян інших держав документ не передбачає.
Це означає, що український водій має такі самі права на компенсацію, як і громадянин Італії. Не має значення, чи автомобіль зареєстрований в Україні, чи в Італії, чи використовується власний транспорт, чи орендований. Вирішальним фактором є факт оплати проїзду та відповідність ситуації встановленим умовам.
Особливо актуально це для родин, які проживають у невеликих містах та регулярно їздять до адміністративних центрів. Для багатьох біженців поїздка автострадою давно стала частиною звичайного життя, тому нова система може дозволити хоча б частково компенсувати витрати у випадках багатогодинних затримок.
Як отримати компенсацію
Після завершення поїздки водієві не доведеться особисто звертатися до офісів операторів. Подання заявок відбуватиметься через цифрові платформи та мобільні додатки концесіонерів.
Нарахований кредит повинен відображатися в системі протягом 20 днів після поїздки. Після досягнення мінімальної суми в 1 євро водій зможе отримати кошти на банківську картку, через системи електронної оплати проїзду, зокрема Telepass або MooneyGo, або шляхом банківського переказу.
Для українців це означає необхідність уважно зберігати підтвердження поїздки, дані про оплату та маршрут. Без такої інформації довести право на компенсацію буде значно складніше.
Однак, попри доволі широкий механізм повернення коштів, нові правила містять низку винятків. Компенсацію не нараховуватимуть, якщо затримка виникла через дорожньо-транспортну пригоду, екстремальні погодні умови або аварійні роботи, які неможливо було передбачити заздалегідь. У таких ситуаціях оператори не нестимуть фінансової відповідальності за втрачений водіями час.
Ще одне обмеження стосується мінімальної суми виплати. Якщо розмір компенсації не перевищує одного євро, повернення коштів не проводиться. Для коротких маршрутів це може означати, що навіть помітна затримка не завжди призведе до фактичного відшкодування.
Чому навколо нової системи вже виникли суперечки
Запровадження компенсацій багато хто назвав переломним моментом у відносинах між водіями та компаніями, які керують автострадами. Водночас частина споживчих організацій поставилася до нововведення обережно. Критики звертають увагу на те, що успіх реформи залежатиме від простоти процедури. Якщо водіям доведеться проходити складні етапи підтвердження поїздки або самостійно доводити факт затримки, кількість реальних виплат може виявитися значно меншою, ніж очікується.
Додаткові запитання виникають і щодо майбутнього тарифів. Оператори вже попереджають, що нові витрати на компенсації можуть вплинути на загальну економіку управління дорожньою мережею, а це потенційно здатне позначитися на вартості проїзду в майбутньому.
Отже, найближчі місяці покажуть, чи стане нова система справді дієвим інструментом захисту прав водіїв, чи залишиться переважно декларативною нормою, скористатися якою на практиці буде значно складніше, ніж здається на перший погляд.
