Конфлікт навколо Ради ветеранів на Харкіщині: чому відбір кандидатів викликав протест ветеранських організацій

Дискусії довкола формування представницьких органів для ветеранів війни дедалі частіше виходять за межі суто процедурних питань і перетворюються на серйозні конфлікти між громадським сектором і органами влади. Ситуація у Харківській області стала показовим прикладом того, як спроба створити консультативний орган для представництва інтересів ветеранів може спричинити гостру дискусію щодо прозорості правил і реального доступу до участі у таких структурах. Представники ветеранських організацій переконані, що спосіб відбору кандидатів до Ради ветеранів війни за незалежність України при Міністерстві у справах ветеранів не забезпечує відкритості процесу, а окремі рішення посадовців викликають сумніви у їхній обґрунтованості.

Суперечка виникла на етапі формування регіонального представництва, яке має делегувати кандидатів до загальнонаціонального консультативного органу. На цьому рівні, де відбувається первинний відбір і реєстрація претендентів, частина ветеранських організацій заявила про проблеми з процедурою та можливі порушення принципів рівного доступу до участі у виборах.

Поштовхом до публічної дискусії стала заява громадської організації «Спілка ветеранів СОУ», яка заявила про серйозні проблеми із процедурою формування складу представництва до Ради ветеранів у Харківській області. У документі, оприлюдненому організацією, зазначалося, що чинний порядок проведення виборів містить низку положень, які ускладнюють можливість проведення відкритого і зрозумілого процесу відбору кандидатів.

Голова організації Юрій Корсунов пояснює позицію ветеранської спільноти тим, що затверджені Міністерством у справах ветеранів правила, на його думку, створюють ситуацію, за якої прозорі та справедливі вибори провести надзвичайно складно. На переконання ветеранів, окремі положення процедури дозволяють адміністративним структурам впливати на перебіг відбору, що викликає занепокоєння серед організацій, які представляють інтереси військових та ветеранів.

Найбільше обурення ветеранів викликали випадки недопуску окремих кандидатів до участі у виборах, що стало центральним елементом конфлікту.

Одним з кандидатів, якому відмовили у реєстрації, став Костянтин Руденко, висунутий громадськими організаціями ветеранів. За його словами, повідомлення про недопуск до участі у виборах він отримав телефоном від представників Департаменту у справах ветеранів Харківської обласної військової адміністрації.

«Людина, яка очолює департамент у справах ветеранів Харківської обласної адміністрації, має допомагати ветеранам і сприяти їхній діяльності. Натомість ми зіткнулися просто зі стіною небажання нас почути», – вважає Костянтин Руденко.

Причиною відмови назвали сумніви у достовірності підписів у листі підтримки, який додається до пакета документів кандидата. Проте Руденко категорично не погоджується з таким поясненням і вважає рішення абсурдним і безпідставним. За його словами, ветеранам повідомили, що підписи визнані недійсними колективним рішенням, хоча жодної спеціалізованої перевірки або експертного аналізу почерку не проводили.

Ситуація виглядала ще більш суперечливою під час зустрічі у департаменті, де був присутній один із людей, чий підпис визнали недійсним. Ця людина особисто підтвердила, що поставила підпис власноруч, однак навіть після такого підтвердження рішення про відмову у реєстрації кандидата не було переглянуте.

Костянтин Руденко розповів, що ветеранська спільнота пропонувала простий спосіб перевірити достовірність підписів, зв’язавшись із людьми, які їх поставили, адже всі вони залишили контактні дані. За його словами, такий крок міг би швидко прояснити ситуацію, проте перевірка у запропонованому форматі проведена не була.

Подібна ситуація виникла і з іншим претендентом на участь у виборах — Дмитром Олійником, якого також висунули ветеранські організації Харкова та області. Його документи також не були прийняті для участі у відборі, що посилило занепокоєння серед ветеранських об’єднань.

Олійник пояснює свою участь у виборах бажанням представляти інтереси людей, які пройшли війну і мають практичний досвід вирішення проблем ветеранів. На його переконання, ефективна ветеранська політика повинна формуватися на основі реального досвіду роботи з ветеранами, а не виключно на рівні адміністративних процедур.

До обговорення конфлікту долучилися юристи громадської організації «Чугуївська правозахисна група», які проаналізували ситуацію з правової точки зору. За їхніми словами, у діях посадових осіб можуть бути ознаки перевищення адміністративних повноважень.

Правозахисники звертають увагу на те, що відповідно до положення про Раду ветеранів війни за незалежність України обласні адміністрації мають виконувати переважно технічні функції, пов’язані з перевіркою поданих документів кандидатів. Водночас у випадку відмови претендентам не було детально пояснено, за якими саме критеріями оцінювалися підписи, а також відсутня інформація про комісію, яка ухвалювала відповідне рішення.

На думку юристів, якщо кандидат відповідає вимогам положення, а відмова не містить чітких юридичних підстав, подібні дії можуть розглядатися як порушення принципу рівного доступу до участі у громадському представництві.

Окрему увагу правозахисники приділяють механізму формування лічильної комісії, до складу якої входять представники адміністрації. Така модель, на їхню думку, створює ризик адміністративного впливу на процес відбору кандидатів.

Попри конфлікт навколо процедури відбору, обидва кандидати — Костянтин Руденко та Дмитро Олійник — заявляють, що не мають наміру відмовлятися від участі у виборах. Після перенесення процедури голосування і оголошення додаткового строку подання документів вони планують повторно подати заявки на участь.

Кандидати пояснюють свою позицію тим, що участь у формуванні Ради ветеранів для них пов’язана передусім із бажанням впливати на розвиток ветеранської політики на державному рівні.

Рада ветеранів при Міністерстві у справах ветеранів створюється як консультативно-дорадчий орган, який має представляти інтереси ветеранів війни та брати участь у формуванні державної політики у цій сфері. Саме тому питання довіри до процедури формування такого органу набуває особливої ваги для ветеранської спільноти.

Ситуація у Харківській області показує, що навіть на початковому етапі відбору кандидатів можуть виникати конфлікти між ветеранськими організаціями та органами влади. Ветерани наголошують, що без зрозумілих і відкритих правил формування представництва будь-який консультативний орган ризикує втратити довіру людей, інтереси яких він покликаний представляти.

Для багатьох учасників ветеранського руху участь у таких виборах сприймається не як боротьба за посади, а можливість вплинути на формування системи підтримки ветеранів, яка ґрунтується на досвіді тих, хто пройшов війну та знає її наслідки не з офіційних документів, а з власного життя.