Нардепка Піпа назвала “покидьками” тих, хто воював проти нацизму під час Другої світової війни, після чого стала виправдовуватися через хвилю обурення українців

В Україні знову загострилася одна з найболючіших суспільних тем щодо ставлення до спадщини Другої світової війни, радянського минулого та людей, які воювали проти нацизму. Цього разу причиною гучного скандалу став пост у Facebook народної депутатки від партії «Голос» Наталії Піпи про демонтаж напису «Їх подвиги будуть жити вічно» зі стіни Національного музею історії України у Другій світової війни.

Вона так прокоментувала ці дії: «Їх подвиги не будуть жити вічно. Покидьки не мають подвигів! Нарешті цей гидотний напис стіни Музею історії Другої світової війни знято!».

Цей пост з цинічним формулюванням депутатки викликав різку реакцію в соцмережах, бо частина українців сприйняла її слова як зневагу до пам’яті мільйонів людей, які воювали проти гітлерівської Німеччини. Обурення викликало те, що народний депутат назвала «покидьками» людей, які воювали проти нацизму. І саме це свідчить про головний моральний і політичний провал цієї ситуації.

На думку українців, назвати «покидьками» тих, кого мільйони українських родин вважають своїми дідами, прадідами, бабусями і матерями, які пережили фронт, окупацію, бомбардування, полон і смерть товаришів по службі, є грубим і цинічним зневаженням їхньої пам’яті. Обурення українців було настільки сильним, що допис Піпи почали трактувати як образу всіх ветеранів і фронтовиків, які воювали проти нацистів під час Другої світової війни. Тобто з її боку прозвучала образа в бік покоління, яке воювало з гітлерівцями і заплатило за це вкрай високу ціну.

Крім того, дискусія виникла через те, що чимало людей побачили в словах нардепа натяк на те, що подвиг тих, хто боровся з нацистськими загарбниками, начебто нівелюється лише тому, що ця боротьба відбувалася за радянських часів. Для одних демонтаж такого напису є закономірним кроком у дерусифікації та очищенні публічного простору від радянських символів. Для інших – це межа, за якою починається зневага до пам’яті конкретних людей, які заплатили за перемогу власним життям.

Для багатьох користувачів Facebook це стало болючим питанням про те, чи має держава право настільки різко переглядати символи минулого, не відділяючи радянську пропаганду від особистої історії українських родин.

Після хвилі критики Наталія Піпа видалила свій первинний допис і оприлюднила виправдовування в своїх двох постах. У них вона заявила, що не мала на увазі людей, які воювали проти нацизму, а говорила про радянську імперську систему та її пропагандистські маркери. Вона також опублікувала фото свого діда і написала:

«На цьому фото — мій дідусь: у радянській формі з радянськими ґудзиками. Людина, яка служила вже після Другої світової війни. Людина, яка народилася на Чернігівщині, біля Прилук. Людина, яка значну частину свого життя прожила в радянському союзі, ніколи не вступала в КПУ і яка добре знала, хто такі «покидьки».

Далі депутатка заявила: «І саме тому для мене важливо сказати чітко: мої слова з попереднього допису були вирвані з контексту. Йдеться не про людей — не про наших дідусів і прадідів, які воювали проти нацизму чи служили, захищаючи свою землю. Серед них є і мій дідусь, і я з повагою ставлюся до внеску тих, хто захищав свою землю».

У своєму виправданні Піпа наполягала, що йшлося не про фронтовиків, а про радянську пропаганду і політичну верхівку СРСР.

«Коли вішали цей напис, точно йшлося не про наших з вами дідусів, а про возвеличення імперії — Радянський Союз, і про возвеличення політичної і військової верхівки, які віддавали наказ на знищення, тортури і поневолення українців! Йдеться виключно про радянські пропагандистські лозунги російською мовою та систему, яка їх продукувала, — репресивне керівництво СРСР (зокрема НКВС і подібні структури), а не про звичайних військових.

Саме ці наративи, а не людські долі, не мають залишатися в українському публічному просторі. І саме про це були мої депутатські звернення, які, зокрема, і дозволили прибрати цей напис.

«Покидьки» — це ті, хто окупував Україну на початку ХХ століття. І ті, від кого ми звільнилися у 1991 році.

Їхні внуки і правнуки сьогодні віддають накази знищити нас та вміло використовують «складні теми», щоб сварити нас між собою.

Ті, через кого ми ховали і ховаємо рідних і друзів.

Ті, через кого ми не спимо ночами.

Ті, через кого не сплять, сидять в укриттях і не можуть нормально вчитися наші діти», – написала Піпа.

Наприкінці вона визнала, що її слова могли зачепити людей, тому додала написала:

«Мені дуже прикро, що хтось, не аналізуючи мою діяльність, звернення і попередні пости, вирвав мої слова з контексту. І перепрошую, що ці слова завдали комусь болю».

Однак навіть після цього пояснення дискусія не вщухла. Значна частина користувачів наголосила, що проблема не тільки в контексті, а й у самій формі висловлювання. У соцмережах лунали оцінки, що публічна особа, а тим більше народна депутатка, не може дозволяти собі настільки різкі та цинічні формулювання, коли мова йде про пам’ять мільйонів родин.

Багато хто писав, що боротьбу з радянськими міфами не можна перетворювати на знецінення людей, які пройшли фронт, окупацію, полон, поранення і втрати. Інші українці заявляли, що подібні дописи б’ють по суспільству не менше, ніж ворожа пропаганда, бо сіють внутрішній розкол там, де потрібна єдність, повага і дуже обережна риторика.