Протягом багатьох років корупція в Україні залишається однією з найболючіших проблем державного управління, яка впливає на роботу інституцій, доступ до послуг, ведення бізнесу й повсякденний досвід громадян. Попри антикорупційні кампанії, гучні викриття, кадрові зміни та численні реформи, суспільне відчуття масштабу цієї проблеми не зникає, оскільки корупційні ризики й далі зосереджені в тих сферах, де люди та підприємці найчастіше стикаються з владними рішеннями, дозволами, перевірками та розподілом ресурсів.
Результати щорічного дослідження НАЗК
Фахівці НАЗК оприлюднили результати щорічного дослідження “Корупція в Україні 2025: розуміння, сприйняття, поширеність”. Опитування провела соціологічна компанія Info Sapiens на замовлення агентства за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС.
За даними дослідження, рівень сприйняття поширеності корупції, який зростав упродовж 2023 і 2024 років, у 2025 році зменшився. Разом із цим знизилася й оцінка того, наскільки швидко корупція зростає. Попри таку зміну, для більшості громадян ця тема лишається однією з найгостріших.
Серед населення корупція залишилася на другому місці серед основних проблем країни після збройної агресії Росії. Дуже серйозною проблемою її назвали 72,2% опитаних громадян.
У бізнес-середовищі оцінки також залишаються високими. Дуже серйозною проблемою корупцію вважають 65% респондентів, причому для підприємців вона викликає майже такий самий рівень занепокоєння, як і міграція населення з України.
Реальний досвід зіткнення з корупцією виявився суттєво нижчим за загальне сприйняття проблеми. Про те, що мали такий досвід на практиці, повідомили 18,2% громадян і 20,6% представників бізнесу.
У довшій часовій перспективі скорочення виглядає ще помітніше. Якщо у 2007 році 67% опитаних громадян говорили про особисте зіткнення з корупцією, то за останні 18 років цей показник зменшився у 3,7 раза.
У НАЗК пов’язують таку динаміку з системними змінами в окремих галузях, дерегуляцією, розвитком публічного врядування, цифровізацією послуг і зменшенням впливу людського чинника під час взаємодії громадян із державними структурами.
Де корупційні ризики найвищі
Найбільш проблемною сферою для населення і бізнесу дослідження назвало будівництво та земельні відносини. Серед тих, хто мав контакт із цією сферою, понад 30% повідомили про корупційний досвід.
Серед громадян друге місце за поширеністю корупційних практик посіла сфера забезпечення правопорядку та протидії злочинності, тобто діяльність правоохоронних органів. У підприємницькому середовищі на другій позиції опинилися послуги енергетичних компаній, зокрема підключення та обслуговування систем електро-, газо-, водопостачання і водовідведення.
Найнижчий рівень корупційного досвіду серед населення зафіксували у роботі центрів надання адміністративних послуг. У бізнесі найменше таких випадків респонденти відзначили у сфері публічних закупівель.
Чому сприйняття корупції вище за особистий досвід
Окремий блок дослідження показав помітний розрив між тим, як люди оцінюють масштаби корупції в країні, і тим, з чим вони стикаються особисто. У НАЗК пояснюють цю різницю впливом ширшого суспільного та інформаційного контексту, у якому сприйняття формують публічні дискусії, резонансні викриття та загальний рівень довіри до влади.
У такій логіці корупція для значної частини суспільства постає не лише через власний досвід контакту з хабарем чи зловживанням, а й через загальне уявлення про те, як працюють державні інституції. Через це високі оцінки поширеності корупції можуть зберігатися навіть тоді, коли кількість особистих зіткнень поступово зменшується.
Що відомо про готовність повідомляти про корупцію
Дослідження зафіксувало ще одну сталу тенденцію: суспільна підтримка викривачів не перетворюється на таку ж активну готовність звертатися до уповноважених органів. Намір подати заяву або звернутися до медіа висловили 21,1% підприємців і 12,4% громадян.
Фактичний рівень повідомлень виявився нижчим. Серед представників бізнесу про корупційні випадки до компетентних органів протягом минулого року повідомили 9,5%, серед населення ‒ 7,3%.
Громадяни і бізнес найчастіше покладають відповідальність за подолання корупції на Президента України та його офіс, Національне антикорупційне бюро України і Верховну Раду.
Такий розподіл відповідей показує, що основні очікування респонденти пов’язують із центральною владою та профільними антикорупційними інституціями, від яких суспільство очікує відчутного результату в найбільш проблемних сферах.
