Кожен третій пенсіонер і 48 млн людей, які потребуватимуть догляду: якою стане Європа через 25 років

Європа поступово входить в період демографічних змін, яких континент ще не переживав у сучасній історії. Населення скорочується, середній вік невпинно зростає, а кількість людей працездатного віку продовжує зменшуватися. Якщо ще кілька десятиліть тому головними викликами для європейських держав були економічні кризи чи міграційні хвилі, то тепер дедалі більше експертів називають найбільшою загрозою саме демографію.

Новий звіт Європейської комісії свідчить про те, що зміни вже давно перестали бути віддаленим прогнозом. Вони впливають на ринок праці, систему охорони здоров’я, державні фінанси, пенсійне забезпечення та соціальну політику. Водночас масштаби майбутньої трансформації значно більші, ніж може здатися, на перший погляд.

Зараз в країнах Європейського Союзу проживає близько 450,6 млн людей. Уже до 2050 року ця кількість скоротиться приблизно до 445 млн, а до кінця століття населення зменшиться до 398,8 млн. Таким чином, Євросоюз втратить понад 51 млн жителів порівняно з нинішнім рівнем. Це приблизно дорівнює населенню великої європейської держави.

Водночас проблема полягає не лише у скороченні кількості людей. Значно швидше змінюється вікова структура населення. До середини століття майже кожен третій житель Європейського Союзу буде старшим за 65 років, а частка людей віком 80+ зросте із нинішніх 6% до 15% до 2100 року. Фактично кількість найстарших громадян більш ніж подвоїться, що означатиме зовсім інше навантаження на медичну та соціальну системи.

Втім, збільшується й тривалість життя. Якщо зараз середній показник у Європейському Союзі становить близько 81,5 року, то до кінця століття очікувана тривалість життя жінок може перевищити 90 років, а чоловіків — 86 років. З одного боку, це свідчить про розвиток медицини та покращення якості життя. З іншого — державам доведеться значно довше забезпечувати людей пенсіями, медичними послугами та різними видами соціальної підтримки.

Найвідчутніше ці зміни позначаться на системі довготривалого догляду. Уже зараз мільйони літніх людей потребують постійної допомоги, однак у найближчі десятиліття ситуація стане ще складнішою. За прогнозами Європейської комісії, якщо у 2025 році такого догляду потребуватимуть близько 36 млн людей, то до 2070 року їхня кількість збільшиться до 48 млн. Лише серед громадян віком від 80 до 89 років постійної підтримки потребуватимуть приблизно 18,4 млн осіб.

Таке зростання неминуче призведе до збільшення державних витрат. Якщо зараз країни ЄС витрачають на систему довгострокового догляду близько 1,7% сукупного ВВП, то в майбутньому ця частка може зрости до 2,5%. Для економік навіть найбагатших держав це означає додаткові десятки мільярдів євро щороку.

Не менш серйозною проблемою стає ситуація на ринку праці. Поки населення старіє, кількість людей, які можуть працювати, навпаки, скорочується. За оцінками Єврокомісії, у період із 2025 до 2050 року чисельність жителів віком від 15 до 64 років щороку зменшуватиметься приблизно на 1,2 млн осіб. Для бізнесу це означає дедалі більший дефіцит кадрів, а для економіки — ризик уповільнення зростання.

Парадокс полягає в тому, що навіть за таких умов Європа ще не використовує весь власний трудовий потенціал. Близько 20% працездатного населення нині не працює, а приблизно 8 млн молодих людей не мають роботи, не навчаються і не проходять професійну підготовку. Окремою проблемою залишається і нижчий рівень зайнятості жінок. За даними Єврокомісії, у 2024 році економічно неактивними або безробітними залишалися 37,9 млн жінок працездатного віку. Рівень їхньої зайнятості становив 70,8%, тоді як серед чоловіків цей показник досягав 80,8%.

Для пом’якшення наслідків Європейська комісія пропонує діяти одразу в кількох напрямах. Йдеться про активніше залучення до ринку праці жінок і людей старшого віку, інвестиції у професійну перепідготовку, залучення кваліфікованих мігрантів у галузі, де вже відчувається гострий кадровий дефіцит, а також масштабніше використання цифрових технологій і штучного інтелекту для підвищення продуктивності праці.

Втім, навіть реалізація всіх цих заходів не здатна швидко змінити головний демографічний тренд. Народжуваність у більшості країн Європейського Союзу вже багато років залишається нижчою за рівень, необхідний для природного відтворення населення, тому процес старіння продовжуватиметься незалежно від економічної ситуації.

Опублікований прогноз показує, що Європа наближається до етапу, коли питання демографії впливатиме практично на всі сфери життя — від роботи лікарень і пенсійних систем до економічного зростання, розвитку технологій та міграційної політики. І хоча ці зміни розтягнуться на десятиліття, вони вже зараз визначають перспективи континенту.