Після трьох поспіль порушень повітряного простору Румунії російськими безпілотниками Бухарест змінює тон. Винищувачі F-16 уже тричі відкривали вогонь по цілях, президент Нікушор Дан заявив про підготовку жорсткого дипломатичного протесту проти Росії, а Генеральна прокуратура проводить розслідування кожного інциденту.
Ще рік тому такі події сприймалися як окремі епізоди війни неподалік від українського кордону. Сьогодні вони формують зовсім іншу картину. Йдеться вже не про уламки, що випадково падають на територію країни НАТО, а про регулярні вторгнення ударних дронів у її повітряний простір.
Нинішня реакція Бухареста стала можливою і завдяки зміні законодавства. На початку 2025 року парламент Румунії надав армії право збивати безпілотники, які незаконно входять у повітряний простір країни. До цього, попри численні випадки падіння російських дронів та їхніх уламків, військові мали значно вужчі можливості для застосування сили. Три перехоплення за останні дні стали першим масштабним практичним використанням цих повноважень.
Випадковість перестає бути переконливим поясненням
Перші повідомлення про падіння російських безпілотників у Румунії з’явилися ще восени 2023 року. Тоді Бухарест наголошував, що інциденти є наслідком російських атак по українських дунайських портах і не свідчать про навмисні дії Москви проти країни НАТО.
Однак три збиті безпілотники поспіль за три дні значно ускладнили таку інтерпретацію.
Румунські F-16 більше не лише супроводжують повітряні цілі, а й застосовують зброю. Для країни це фактично новий етап реагування. Якщо раніше основний акцент робився на спостереженні, евакуаційних повідомленнях для населення прикордонних районів та дипломатичних нотах після падіння уламків, то тепер військові діють ще до того, як безпілотник може становити загрозу на території держави.
Reuters називає це першим випадком, коли Румунія збиває російський дрон у своєму повітряному просторі від початку повномасштабної війни.
Це свідчить не лише про зміну військової практики. Змінюється саме оцінка ризику.
Чому президент чекає висновків прокуратури
Заява Нікушора Дана привернула увагу міжнародної спільноти не лише наміром подати дипломатичний протест Росії, а й тим, як саме він пояснив цей крок.
Президент не став оголошувати про протест одразу після збиття дрона. Він планує оприлюднити його після завершення розслідування Генеральної прокуратури.
На перший погляд це може виглядати як зайва формальність. Насправді ж ідеться про новий підхід до побудови переконливої міжнародної аргументації. Що це означає?
Якщо дипломатична нота спирається лише на повідомлення військових, Москва традиційно заперечує свою причетність або називає інцидент провокацією. Коли ж основу становлять висновки прокуратури із результатами експертиз, фрагментами безпілотника, встановленим типом дрона та документованими обставинами його польоту, дипломатична позиція набуває іншої ваги.
Саме тому румунська влада спочатку прагне юридично встановити всі факти, а вже потім переводити їх у дипломатичну площину.
Такий підхід добре відображає стиль держав-членів ЄС, де навіть питання безпеки дедалі частіше оформлюються через юридичні процедури.
Порушення повітряного простору стають регулярними
Кожна російська атака на українські порти Рені, Ізмаїл чи Кілію автоматично створює ризики для Румунії.
Відстань між українським і румунським берегами Дунаю подекуди вимірюється сотнями метрів. Будь-яке відхилення маршруту ударного безпілотника або робота систем радіоелектронної боротьби можуть призвести до того, що дрон опиниться над територією сусідньої держави.
Тож для Бухареста проблема не виникла раптово. Від початку повномасштабної війни російські безпілотники десятки разів порушували повітряний простір Румунії або падали на її території. Один із найгучніших інцидентів стався у травні минулого року, коли безпілотник впав на житловий будинок у районі Галаца, неподалік українського кордону, і поранив двох людей. Саме накопичення таких випадків зрештою призвело до перегляду правил реагування.
Отже, коли порушення повторюються кілька разів поспіль, вони перестають бути одиничними епізодами і починають сприйматися як стійкий ризик для східного кордону НАТО.
Саме ця регулярність і пояснює жорстку реакцію Бухареста.
Межа між російсько-українською війною і безпекою НАТО стає дедалі тоншою
Формально Росія не атакує Румунію.
Фактично ж російські удари по українській портовій інфраструктурі дедалі частіше створюють загрозу для території держави-члена Альянсу.
Це ставить перед НАТО складне питання. Стаття 5 Північноатлантичного договору орієнтована на збройний напад. Але що робити, коли порушення повітряного простору повторюються регулярно, хоча Москва не визнає їх навмисними?
Саме тому країни східного флангу останні два роки поступово змінюють правила реагування. Польща, Румунія, країни Балтії дедалі менше покладаються лише на дипломатичні заяви і дедалі активніше використовують військові механізми захисту свого повітряного простору.
Рішення Румунії збивати такі цілі є частиною цієї більш широкої тенденції.
Це сигнал не лише Москві
Дипломатичний протест навряд чи змусить Кремль змінити тактику ударів по українському Придунав’ю.
Його адресатом є не тільки Росія.
Бухарест демонструє союзникам по НАТО, що готовий захищати власний повітряний простір, але водночас прагне діяти в межах міжнародного права і з належною доказовою базою. Для держави, яка межує з війною, це важливий баланс між військовою рішучістю та юридичною обґрунтованістю.
Три збиті безпілотники за три дні навряд чи стануть останніми. Проте вже зараз вони позначають новий етап. Якщо раніше російські дрони були для Румунії переважно прикордонною проблемою, то тепер вони дедалі більше перетворюються на предмет зовнішньополітичних і безпекових рішень, які виходять далеко за межі румунсько-українського кордону.
Що побачила в цих подіях румунська преса
Якщо українські медіа насамперед повідомляють про саме збиття безпілотників і реакцію президента Нікушора Дана, то румунські видання намагаються пояснити, що означають ці рішення для самої Румунії.
Forbes Romania звертає увагу на дипломатичний вимір проблеми. Видання пояснює, що офіційний протест є не просто політичною заявою, а визначеною міжнародним правом процедурою. Його мета – офіційно зафіксувати порушення, вимагати пояснень від іншої держави та засвідчити, що такі дії є неприйнятними. При цьому протест не означає розрив дипломатичних відносин і не передбачає військової відповіді. Одночасно Бухарест інформує про інциденти союзників у НАТО та Європейському Союзі. Така інтерпретація показує, що румунські медіа розглядають нинішню реакцію влади як частину міжнародно-правового механізму, а не як одиничний політичний жест.
Іншу площину питання актуалізує Libertatea. Видання поставило питання, яке активно обговорюється в румунському суспільстві: чому російські безпілотники збивають винищувачі F-16, а не наземні системи протиповітряної оборони. Колишній командувач військами НАТО в Румунії генерал Вірджил Белечану пояснює, що комплекси ППО неможливо розмістити вздовж усього кордону, тоді як винищувачі можуть швидко змінювати район патрулювання та перехоплювати цілі незалежно від напрямку їхнього польоту. Водночас він відкидає аргументи про дорожнечу ракет класу «повітря – повітря», наголошуючи, що вартість перехоплення не можна порівнювати з ризиком для життя людей.
Водночас Румунія робить ставку не лише на винищувачі. Наприкінці червня до системи оборони країни інтегрували американський мобільний комплекс Merops, призначений для виявлення й перехоплення малорозмірних низьковисотних цілей із використанням елементів штучного інтелекту. Це свідчить, що Бухарест розглядає російські безпілотники вже не як тимчасову проблему прикордоння, а як довгостроковий виклик, під який поступово перебудовує власну систему протиповітряної оборони.
Показово, що в румунській дискусії дедалі частіше звучить і тема самого східного флангу НАТО. Генерал Белечану вважає, що останні інциденти свідчать про необхідність посилення засобів виявлення та протиповітряної оборони в південно-східному секторі Альянсу. На його думку, саме цей напрямок виявився одним із найуразливіших після того, як російські удари по українському Придунав’ю почали регулярно зачіпати повітряний простір Румунії.
Цю ж думку розвивають і політичні коментатори. Колишній президент Румунії Траян Бесеску припустив, що серія з трьох інцидентів поспіль може бути спробою Росії перевірити швидкість і характер реагування румунської системи протиповітряної оборони. Доказів такого наміру немає, однак сама поява подібних оцінок свідчить про зміну суспільної дискусії: якщо раніше порушення повітряного простору пояснювали переважно випадковими відхиленнями маршрутів безпілотників, то тепер дедалі частіше обговорюють і можливість свідомого зондування оборонних можливостей країни.
Ще одна характерна деталь – увага до реакції Альянсу. Antena 3 CNN окремо винесла коментар НАТО, яке підтвердило готовність захищати територію союзників і наголосило, що уважно стежить за розвитком ситуації. Для румунських медіа це важливий сигнал: порушення повітряного простору вже не сприймаються як локальна проблема прикордонних районів, а дедалі більше розглядаються в контексті колективної безпеки НАТО.
Показово, що підтримку Бухаресту почали публічно висловлювати й союзники. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що Фінляндія солідарна з Румунією після неодноразових порушень її повітряного простору російськими безпілотниками. Такі заяви не змінюють оперативної ситуації, однак демонструють, що інциденти дедалі більше розглядаються як питання безпеки всього східного флангу НАТО, а не лише прикордонна проблема окремої держави.
