Київ не повинен боротися з безсоромними власниками облігацій, він бореться з агресором, – таку позицію посідають активісти у Великобританії, які обстоюють боргову справедливість у світі. Тішить, що наші міжнародні партнери усвідомлюють, що Україні вкрай важко битися одразу на двох фронтах – воєнному та фінансовому, де останнім часом тиск значно посилився.
Як відомо, дворічне призупинення виплат боргу України має закінчитися 1 серпня і зараз проводяться всі необхідні дії для захисту Києва від можливості судового позову з боку кредиторів. Але є хороші новини, і вони надійшли з Великобританії.
Активісти закликають новий лейбористський уряд не допустити позовів проти України в британських судах, якщо країна не виплатить свої борги приватним кредиторам. За великим рахунком, офіційні кредитори України з різних країн, включаючи Велику Британію, погодилися пролонгувати призупинення виплат боргів України до 2027 року. Проте з приватними кредиторами угоди про продовження цього терміну досягнуто не було. Сума, на яку приватні кредитори готові скоротити борг України, складає близько 12% річного валового внутрішнього продукту (ВВП) країни. Приватні кредитори, до числа яких входять такі великі інвестиційні компанії, як BlackRock, Pimco, Fidelity та AllianceBernstein, готові погодитися на втрати у розмірі 20%.
Українська влада побоюється, що після закінчення терміну 1 серпня керуючі активами можуть продати українські облігації хедж-фондам, які можуть подати позови проти України. Разом з тим, всі облігації України регулюються англійським правом, а це означає, що будь-які судові справи будуть розглядатися у Великій Британії.
Міжнародна неурядова організація Debt Justice, яка займається питаннями глобальної боргової справедливості, підтримує нашу країну з гуманітарних міркувань і прагне створити відповідний прецедент, що сприятиме створенню більш справедливої та відповідальної міжнародної фінансової системи.
Хайді Чоу, виконавчий директор Debt Justice, заявляє: “Україна чинить опір вторгненню. Вона не повинна одночасно боротися з безсоромними кредиторами, які намагаються вичавити кожну унцію прибутку з України”.
Вона пояснює, що ці кредити були надані Україні під високі відсотки через високий ризик, який став реальністю з моменту вторгнення Росії, і пропонує новому уряду Великої Британії прийняти закон, який би забороняв кредиторам подавати позови проти України під час війни.
Як відомо, торік комітет з міжнародного розвитку Палати громад закликав до прийняття законів, які б зобов’язували приватних кредиторів брати участь у програмах полегшення боргу, і лейбористи, які тоді перебували в опозиції, цю пропозицію підтримали .
Debt Justice закликає уряд змінити законодавство в такий спосіб, щоб країни-боржники, які ведуть чесні переговори зі своїми кредиторами, не могли бути засуджені. В організації вважають, що це надасть Україні необхідний політичний та юридичний захист для збереження поточного призупинення виплат по боргу до того часу, коли кредитори будуть готові погодитися на масштабну реструктуризацію боргу.
Дослідник Патрик Е. Ши у виданні висловлює думку, що результати переговорів щодо боргу України сформують не лише безпосередню обороноздатність країни, але й довгострокову економічну стійкість.
Україна та її борги – це лише один з численних кейсів, де Debt Justice прагне надати допомогу, зокрема, і шляхом, коригування законодавства.
Наразі йдеться про 50 країн світу, які потерпають від заборгованостей, що сукупно складає найбільшу за понад 30 років боргову кризу.
38% їхнього боргу припадає на приватних кредиторів, 35% на міжнародні організації на кшталт МВФ, 14% на Китай і 13% на інші уряди.
Debt Justice пояснює причини гострої кризової ситуації. Одна з них полягає в тому, що схема призупинення боргу, узгоджена кредиторами на початку пандемії, завершилася, і тепер призупинені борги підлягають виплаті. Крім того, високий курс долара США збільшив відносний розмір платежів за зовнішніми боргами: вони переважно здійснюються в доларах.
Використовуючи дані Світового банку та Міжнародного валютного фонду, благодійна організація сформувала звіт, який показує нагальну потребу в комплексному полегшенні боргів, щоб бідні країни могли інвестувати в заходи подолання кризи.
