В Україні, Європі та світі набуває популярності нішоринг – переміщення виробничих та бізнес-процесів до географічно близьких країн. Тенденція закономірна, адже зумовлена прагненням компаній оптимізувати витрати, зберігаючи культурну та часову сумісність. У поєднанні з аутсорсингом, офшорингом, інсорсингом та стратегічними партнерствами нішоринг створює ефективні бізнес-стратегії.
Нішоринг vs аутсорсинг, офшоринг та інсорсинг
Якщо аутсорсинг дозволяє компаніям делегувати певні бізнес-процеси третім сторонам незалежно від їх розташування, то нішоринг фокусується на співпраці з сусідніми країнами, де культурні, мовні та часові відмінності мінімальні. Ці підходи доповнюють один одного: нішоринг пропонує локальну гнучкість, аутсорсинг – глобальні можливості.
Інсорсинг передбачає виконання ключових функцій всередині компанії. Натомість, нішоринг дозволяє компаніям зберігати контроль, співпрацюючи з партнерами у сусідніх країнах. Це підхід для компаній, які хочуть поєднати внутрішній контроль і зовнішню ефективність.
На відміну від офшорингу, який зосереджується на далеких країнах з дешевою робочою силою, нішоринг пропонує переваги близькості. Наприклад, європейські компанії можуть переміщувати виробничі потужності в Україну, отримуючи доступ до висококваліфікованих кадрів без різниці в часових поясах.
Нішоринг допомагає компаніям знайти баланс між ефективністю, гнучкістю та контролем, і таким чином, оптимізувати операції, знизити витрати і мінімізувати ризики. Ця бізнес-стратегія особливо популярна в умовах геополітичної нестабільності та порушень глобальних ланцюгів постачання.
Нішоринг все більше набуває популярності серед європейських компаній. Україна завдяки висококваліфікованій та відносно дешевій робочій силі приваблює іноземних інвесторів, особливо в галузях машинобудування та легкої промисловості. Розглянемо конкретні приклади такої співпраці між європейським та українським бізнесом.
Нішоринг в IT-секторі
Провідна українська ІТ-компанія SoftServe розробляє ПЗ, надає консалтинг та керує ІТ-інфраструктурою. Щоб зберегти діяльність під час війни, компанія перемістила частину інфраструктури на Західну Україну. Їх основні клієнти – європейці, які цінують близький часовий пояс і висококваліфікованих спеціалістів. Саме у форматі нішорингу для SoftServe виявилося зручно розширювати співпрацю з європейськими клієнтами, пропонуючи ІТ-послуги дистанційно.
Український стартап Grammarly створює інструменти для перевірки граматики та стилю тексту. Компанія активно працює з європейськими та американськими клієнтами, таким чином розширюючи ринки, залучаючи інвестиції та розробляючи нові функції навіть під час війни.
Під час війни міжнародна ІТ-компанія EPAM Systems розширила центри розробки в Україні, зокрема у безпечніших регіонах. Компанія залучає українських спеціалістів для обслуговування клієнтів з Німеччини, Великобританії та США. EPAM активно підтримує українських фахівців та їхні родини, надаючи гуманітарну допомогу та допомагаючи з переїздом. Зокрема, компанія виділила $100 млн для підтримки співробітників та їхніх сімей.
Нішоринг у виробничих галузях між Україною та єврозоною
Українські підприємства, особливо в Західній Україні, отримують замовлення від європейських партнерів на виробництво деталей та обладнання. Це допомагає розвивати місцеву промисловість та інтегрувати Україну у європейські виробничі ланцюги. Австрійська компанія Voestalpine, відома своїми інноваціями у металургії та технологіях, активно розширюється географією своєї присутності. В Україні компанія має офіс в Києві, що забезпечує зв’язок між місцевими клієнтами та виробничими підрозділами Voestalpine.
Нішоринг часто стає основою для довгострокових партнерств, де компанії бачать взаємні вигоди через близьке географічне розташування. Наприклад, передача частини виробництва європейських компаній українським підприємствам у легкій промисловості зміцнює економічні зв’язки і створює нові робочі місця.
Зокрема, польські та чеські компанії активно співпрацюють з українськими виробниками у пошитті одягу та текстилю. Це допомагає іноземним компаніям знижувати витрати, зберігаючи високу якість продукції. Прикладом такої успішної співпраці може бути польська компанія LPP (власник брендів Reserved та Cropp), що має представництво в Україні та співпрацює з місцевими партнерами для виробництва одягу. Це дозволяє LPP підвищити ефективність виробництва, а українським партнерам – отримати економічні та технологічні переваги.
Переміщення бізнесу з ЄС до України
Західна Україна активно розвивається як промисловий центр, залучаючи іноземні інвестиції та створюючи сприятливі умови для економічного зростання. Одним із прикладів успішного вкладення є діяльність компанії Leoni, яка відкрила свій перший завод у місті Стрий Львівської області ще у 2022 році. Підприємство виробляє кабельні мережі для світових автомобільних брендів. Завод став важливим роботодавцем у регіоні, сприяючи розвитку економіки та збільшенню зайнятості.
У 2017 році компанія Leoni відкрила ще один завод у місті Коломия Івано-Франківської області. Це стало найбільшою інвестицією в регіоні за останню чверть століття, обсягом близько 20 млн євро. Завод створює до 5000 робочих місць та впроваджує сучасні технології у виробництво, сприяючи економічному зростанню.
Міжнародна співпраця українських аграріїв з польськими та румунськими партнерами
Щоб швидше перевозити товари, зокрема зерно та метал, між Україною та Польщею відкрито нові пункти пропуску на кордоні. Це зменшує черги та підвищує ефективність логістики. Інвестиції у порти Гданськ і Щецин допомагають обробляти український експорт, який раніше транспортувався через чорноморські порти. Ці порти модернізують свою інфраструктуру для прийому українських вантажів, забезпечуючи стабільність експорту.
Такі вітчизняні аграрні компанії як “Кернел” відіграють ключову роль в експорті зерна на світові ринки. Після припинення Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року, що обмежила доступ до чорноморських портів, для українського бізнесу стала надважливою співпраця з польськими та румунськими партнерами. Один із головних маршрутів для експорту українського зерна проходить через порт Констанца на Чорному морі. Компанія “Кернел” значну частину свого експорту переорієнтувала саме через цей порт. Зерно доставляють залізницею і через такі дунайські порти як Рені – до Констанци, а звідти відправляють на світові ринки.
Для підвищення ефективністі експорту, у лютому минулого року компанія “Кернел” придбала річковий термінал “Дунай Агро Пром” у порту Рені. Це дозволило значно збільшити обсяги перевалки зерна та олії через Дунай і зміцнити логістичні можливості компанії.
Польські порти, особливо порт Гданськ, стали важливою альтернативою для експорту української агропродукції. Це дозволяє зменшити залежність від чорноморських портів. Польща активно підтримує цю співпрацю, інвестуючи в агропроєкти в Україні.
Польські компанії створюють спільні підприємства з українськими партнерами, інвестуючи в обробку землі та переробку сільськогосподарської продукції. Це допомагає впроваджувати сучасні технології та підвищувати ефективність агровиробництва в Україні.
Крім того, Польща підтримує розвиток індустріальних парків в Україні, що створює сприятливі умови для нових інвесторів і сприяє економічному зростанню регіонів.
Індустріальні парки для інвесторів
Станом на травень 2024 року у Львівській області зареєстровано 15 індустріальних парків площею понад 400 га. Однією з основних переваг, завдяки яким залучають інвесторів до індустріальних парків, є податкові пільги, що знижують фінансове навантаження на бізнес і сприяють розвитку нових компаній. Крім того, індустріальні парки забезпечують інвесторів готовою інфраструктурою – електроенергією, водопостачанням, газом та іншими необхідними комунікаціями. Це створює сприятливі умови для розгортання виробництва і зменшує початкові витрати.
Крім того, вигідне географічне розташування парків дозволяє легко дістатися до ключових транспортних шляхів, що полегшує логістику і знижує витрати на доставку продукції.
Ці переваги залучають іноземний капітал, створюють нові робочі місця і підвищують економічний потенціал регіонів. Особливо активно індустріальні парки розвиваються у Західній Україні, що допомагає інтегрувати країну в європейську економіку та стимулює інновації у промисловості та виробництві.
Тетяна Вікторова
