Литовці допоможуть побудувати “школи майбутнього” в Україні

Попри те, що кінець війни виглядає ще туманною перспективою, відбудова України триває. Частина роботи в цьому напрямку здійснюється за підтримки міжнародних партнерів. Наприклад, у складі Центрального агентства управління проєктами Литви навіть створили окремий підрозділ, що спеціалізуватиметься на відновленні нашої держави – “Co-create Future of Ukraine”. Наразі цей підрозділ зосередився на створенні архітектурного проєкту “шкіл майбутнього”.

Проєкт “школи майбутнього”

У рамках ініціативи “Future School for Ukraine / Школа майбутнього для України” оголошено конкурс для команд архітекторів. Учасники презентують своє бачення шкіл, які мають будувати в Україні. Проєкти переможців будуть реалізовані. Йдеться про створення кількох типових, але адаптивних проєктів будівництва навчальних закладів. Заявки команд приймають до 23 травня.

“Принциповий момент полягає в тому, що в конкурсі мають брати участь спільні групи, в яких щонайменше один архітектор – з України та щонайменше один – з поза її меж. Коли завершиться прийняття ідей-проєктів в роботу вступає журі, до складу якого входять архітектори з Литви, України та скандинавських країн. Втім, крім архітекторів у журі є експерти й з інших сфер: освіти, будівництва, виконання безпекових вимог… У середині червня будуть визначені лауреати – ті, хто посіли перше, друге та третє місця. А в липні буде складений і підписаний договір із групою-переможцем. Вона розпочне роботу – готуватиме технічний проєкт “школи майбутнього”, – зазначає керівник “Co-create Future of Ukraine” Артурас Жарновскіс.

Будівлі не будуть однаковими

Орієнтуючись на технічний проєкт від “Future School for Ukraine” будуть будувати нові школи у різних регіонах країни. Утім, це не означає, що всі приміщення навчальних закладів виглядатимуть однаково, оскільки проєкт має бути адаптивним.

“Адаптивний – це не “типовий проєкт”, як було за радянських часів, коли будували абсолютно однакові школи і в Литві, і в Україні, й у інших частинах СРСР. Адаптивність проєкту обумовлює те, що існує його певна база, технічне “ядро”, яке щоразу прив’язуватиметься до конкретної локації. Таким чином не потрібно буде щоразу проєктувати “з нуля”. По-перше, це заощаджує час, по-друге – економить гроші, бо гарний технічний проєкт коштує чимало”, – говорить пан Жарновскіс.

До того ж креслення будівель навчальних закладів розроблятимуть відомі архітектори. Тобто українські школи мають бути достатньо унікальними та креативними.

Не тільки школи

Якщо проєкт покаже гарні результати, Литовці обіцяють допомогти і з відбудовою інших приміщень цивільної інфраструктури. Будівництво поодиноких об’єктів в деокупованих районах вже завершене або триває.

“Зараз у нас, литовських інституцій, у фокусі сфера освіти. Нагадаємо, що ми вже відбудували велику школу в Бородянці, дитячий садок в Ірпені. Наразі займаємось великим проєктом у Миколаївській області та інших регіонах, які неподалік фронту та постійно перебувають під обстрілами. Там будуть облаштовані безпечні для воєнного часу школи-укриття”, – зазначає Артурас Жарновскіс.