В останній час Україна стала свідком тривожного явища — масового закриття фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Те, що раніше символізувало свободу ведення бізнесу та можливість для кожного реалізувати свій підприємницький потенціал, тепер перетворилося на поле битви між виживанням малого бізнесу та жорсткістю регуляторної політики. Підприємці, які ще вчора були основою економіки, сьогодні закривають свій бізнес через податковий тиск, бюрократичну складність та зміну правил гри. Таке явище має не лише економічні, але й соціальні наслідки. Закриття їхньої діяльності означає втрату робочих місць, скорочення податкових надходжень до бюджету, а також зростання недовіри до державної політики. Що стоїть за цим феноменом — економічна доцільність чи байдужість до тих, хто ризикує?
Катастрофічний закон для ФОПів
Український бізнес ось уже три роки працює в умовах повномасштабної війни, яка змусила підприємців адаптуватися до реальності, де стабільність стала розкішшю. Попри постійні виклики, від обстрілів до економічної нестабільності, бізнес не тільки вистояв, але й демонструє спроби розвиватися. Маленькі стартапи, малі підприємства та навіть великі корпорації швидко пристосовуються, шукаючи нові ринки, впроваджуючи інновації та адаптуючи свої стратегії до безпрецедентних умов. Вони продовжують працювати, навіть коли їхні активи під загрозою ракетних обстрілів. Компанії інвестують у нові технології, диверсифікують свої послуги і продукти, шукають клієнтів за кордоном. Проте ця видимість стійкості приховує гострі проблеми, які гальмують можливості для повноцінного відновлення.
Серед ключових викликів, з якими стикається бізнес сьогодні, не лише фізичні ризики від війни у вигляді обстрілів або перебоїв з електроенергією, але й комплекс економічних та соціальних проблем. Зниження споживчої активності, проблеми з логістикою, нестача кадрів і виснаження працівників, а також відсутність платоспроможних клієнтів — усе це створює умови, у яких працювати стає дедалі складніше. Однак замість того, щоб підтримувати малий і середній бізнес, який є основою економічної стабільності, держава навпаки обирає шлях посилення тиску. Регуляторні вимоги стають дедалі жорсткішими, податковий тиск зростає, а бюрократія замість спрощення лише додає нових бар’єрів.
Наприкінці листопада Президент України підписав закон про зміни у податковому законодавстві, які суттєво підвищили податки для фізичних осіб та підприємців, а також військовий збір – замість півтора відсотка він тепер складає п’ять відсотків. Наслідки цієї законодавчої новації стали катастрофічними – за даними Опендатабот станом на 18 грудня свою діяльність припинили 22 521 фізична особа-підприємець. При чому особливо помітним вражаючою динамікою був день підписання закону, 29 листопада, коли одразу 2 332 ФОПи закрили свій бізнес. Для порівняння, зазвичай у середньому щоденно припиняють діяльність близько 700 підприємців. Отже, зміна податкової політики спричинила різкий стрибок у кількості закриттів, що викликало значний резонанс серед бізнес-спільноти.
Закриття ФОПів стало наслідком не лише підвищення податків, але й накопичення інших проблем, які роками ігнорувалися. Зокрема, підприємці вказують на посилення бюрократичного тиску, непрозорість правил гри та обмежений доступ до фінансових ресурсів. Чимало підприємців заявляють, що нова політика фактично позбавляє їх можливості працювати законно, змушуючи обирати між закриттям бізнесу або переходом у тіньову економіку.
Взагалі з початку 2024 року свою діяльність припинили 254 288 ФОПів, найбільший пік закриттів припав на березень, коли закрилися 28 690 підприємців. Сплески активності спостерігалися також у кінці звітних періодів, що пояснюється бажанням уникнути додаткових податкових зобов’язань. На регіональному рівні найбільший відтік підприємців спостерігався у Київській, Одеській та Львівській областях. У Львівській області, наприклад, кількість закритих ФОПів зросла на 15% порівняно з минулим роком. Примітно, що значна частина закритих підприємців працювали у сфері послуг та роздрібної торгівлі — галузях, найбільш вразливих до змін у податковій політиці.
Представники малого бізнесу неодноразово зверталися до влади із закликом переглянути нову податкову політику, але все марно. Відсутність адекватного діалогу між урядом і підприємцями лише погіршує ситуацію, підриваючи довіру до державної системи. Водночас представники влади наголошують, що податкові ставки в Україні залишаються одними з найнижчих у Європі, і пропонують підприємцям адаптуватися до нових умов.
Слід зазначити, що від початку війни багато українських підприємців були змушені переїхати за кордон. Там вони відкривають нові компанії, сплачують податки і розвивають економіки Польщі, Чехії, Німеччини та інших країн, які створюють для них сприятливі умови. Ці країни отримують від українських підприємців не лише інвестиції, а й досвід, робочі місця та інноваційні ідеї, які могли б працювати на відновлення України. Ті ж, хто залишився вдома, попри обстріли, економічну нестабільність і ризики, продовжують працювати, поповнюючи держбюджет. Але замість підтримки вони стикаються з постійним тиском з боку держави: збільшення податкового навантаження, штрафи, хаотичні регуляції та відсутність чіткої стратегії щодо стимулювання підприємництва.
ФОПи завжди були фундаментом української економіки, основою місцевих громад і джерелом самозайнятості. Але сьогодні їх душать замість того, щоб підтримувати. Підприємцям дають зрозуміти, що працювати чесно в Україні стає дедалі важче, а іноді — майже неможливо. Отже, масові закриття ФОПів і малого бізнесу — це не випадковість і не “природний відбір”, а наслідок системного підриву підприємницького середовища. Сьогодні в Україні працювати чесно означає не лише конкурувати на ринку, але й постійно боротися з державними органами, які замість стимулювання створюють перешкоди. Держава, яка мала б стати союзником, стала ворогом, що методично витискає з бізнесу останні ресурси.
Опендатабот, платформа, яка досліджує підприємницьке середовище, запустила масштабне опитування, щоб з’ясувати, як нові податкові правила вплинули на бізнес. Участь в опитуванні взяли тисячі підприємців, результати якого очікуються до кінця грудня. Ці дані можуть стати важливим інструментом для оцінки реального впливу змін на економіку та вироблення рекомендацій для влади.
Штрафи за використання фіскальних чеків старого зразка
Окрім податкового тиску, з 1 січня 2025 року підприємцям в Україні загрожують значні штрафи за використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО/ПРРО) зі старими фіскальними чеками. Про це заявила, член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна. Ця новація, закріплена наказом Міністерства фінансів №601, може стати черговим ударом по бізнесу, особливо малому та середньому.
Наказ Мінфіну, який набув чинності 17 грудня 2024 року, передбачає обов’язкове оновлення форми та змісту фіскальних чеків. Підприємцям дали всього 14 днів на адаптацію програмного забезпечення та перепрограмування РРО/ПРРО. Наразі формувати чеки за старою формою дозволено лише до 1 січня 2025 року, а для магазинів безмитної торгівлі — до 16 березня 2025 року. Після цього старі чеки вважатимуться недійсними, а видача таких документів стане причиною для жорстких санкцій. Слід зазначити, що розробка та узгодження наказу тривали понад рік. Однак підприємцям було надано лише два тижні для реалізації оновлень. Це ставить бізнес у вкрай складну ситуацію, оскільки більшість підприємців фізично не встигають виконати технічні вимоги у встановлені строки.
Нові штрафи можуть також стати руйнівними для бізнесу поряд з високими податками. У разі порушення, підприємців штрафуватимуть на 100% вартості проданих із порушеннями товарів за перше порушення і 150% — за наступні. Для деяких категорій ФОП-спрощенців передбачено зменшені штрафи: 25% за перше порушення та 50% за повторне. Такі санкції викликали обурення підприємницької спільноти, яка вважає, що подібні заходи є непропорційними і надмірними.
Проблема не лише у розмірі штрафів, але й у технічних та організаційних аспектах. Перепрограмування РРО/ПРРО вимагає часу, коштів та професійної допомоги, яка є недоступною для багатьох підприємців у сільській місцевості або тих, хто працює з мінімальним бюджетом. Крім того, ринок програмного забезпечення в Україні ще не готовий до такого масового переходу, а багато постачальників послуг просто не встигають обслуговувати клієнтів у такі стислі терміни.
Нові правила можуть спровокувати ще більшу хвилю закриття бізнесів. Особливо це стосується мікропідприємців, які не мають ресурсів для швидкої адаптації до нових вимог. Замість очікуваного збільшення надходжень до бюджету, держава може зіткнутися з подальшим зростанням тіньового сектору економіки та скороченням податкової бази.
Отже, уряд фактично ставить бізнес перед вибором: або закритися, або працювати у тіні. Це створює додаткове навантаження на тих, хто намагається залишатися легальними, і ставить під загрозу розвиток малого підприємництва в Україні. Наразі ситуація виглядає як ще один приклад того, як формальні ініціативи без урахування реальних можливостей підприємців можуть мати зворотний ефект.
Наслідки тиску на ФОПів для України
Закон про підвищення податків для ФОПів та запровадження штрафів за використання фіскальних чеків старого зразка стане серйозним випробуванням для економіки України. У час, коли країна перебуває у стані війни, а економіка ледве виживає, такі нововведення можуть призвести до непередбачуваних і руйнівних наслідків. Вони виглядають як ще один приклад того, коли фіскальні амбіції держави вступають у прямий конфлікт із реальними потребами суспільства.
Підприємництво, яке завжди було одним із ключових факторів економічної стабільності, зараз опинилося під загрозою зникнення. Для багатьох ФОПів, особливо у сферах роздрібної торгівлі, послуг і транспорту, нові податкові правила перетворилися на прямий виклик виживанню. Штрафи у розмірі 100% або навіть 150% вартості проданих товарів — це не лише фінансовий тиск, а й сигнал до того, що держава готова знищувати малий бізнес заради мізерних бюджетних надходжень.
В умовах війни малий бізнес не просто забезпечує товари і послуги, він є опорою для місцевих громад, джерелом доходів для мільйонів сімей і важливим інструментом соціальної стабільності. Закриття тисяч ФОПів унаслідок податкового тиску означатиме не лише зростання безробіття, але й втрату ключового джерела податкових надходжень, на яке держава так розраховує. Іронія ситуації полягає у тому, що спроба отримати більше податків може призвести до значного скорочення їхньої бази.
Особливо небезпечним це буде у післявоєнний час, коли країна потребуватиме економічного ривка. Малий бізнес є тим фундаментом, на якому могла б базуватися відбудова країни. Але якщо сьогодні ФОПи знищуються адміністративними методами, завтра просто не буде кому створювати робочі місця і забезпечувати сплату податків. Відбудова потребуватиме значних ресурсів, а їх буде складно отримати, якщо малий бізнес залишиться у руїнах.
Крім того, штрафи за фіскальні чеки старого зразка виглядають як прояв абсолютної відірваності влади від реалій. Дати підприємцям лише 14 днів для адаптації — це не просто нерозумно, а цинічно. В умовах війни, коли багато хто працює на межі можливостей, забезпечення технічного оновлення РРО є складним, якщо не неможливим завданням. Така політика штовхає підприємців до тіньової економіки або до повного закриття бізнесу.
Закриття ФОПів в Україні є сигналом, який звучить голосніше за будь-які заяви урядовців. Сигнал про те, що економічна політика зводиться до короткозорого бажання наповнити бюджет за рахунок найвразливіших. Це не боротьба з тіньовою економікою, як нас намагаються переконати, а створення умов, в яких підприємцю дешевше закрити справу, ніж продовжувати працювати.
Якщо Україна хоче вижити в умовах війни і забезпечити відновлення після її завершення, влада має переглянути свій підхід до малого бізнесу – замінити репресивну політику на стимулюючу, надати податкові канікули, розробити програми підтримки, створити реальні умови для розвитку, а не додаткові бар’єри. Інакше замість відбудови ми ризикуємо опинитися в країні без підприємництва, інвестицій і майбутнього. Крім того, завтра в Україні залишаться лише ті, хто не може виїхати, і ті, кому байдуже. Без малого бізнесу країна продовжить шлях перетворення на застійну економіку, залежну від монополій і зовнішніх кредиторів.
