Економічне бронювання: як проходить, недоліки і зловживання

Попри те, що через мобілізацію у багатьох критично важливих галузях економіки вже відчутна нестача кадрів, механізми бронювання і досі недостатньо врегульовані. Точаться суперечки щодо економічного бронювання. У Верховній Раді зареєстровано кілька альтернативних законопроєктів щодо запровадження такого типу відстрочки від військової служби.
Скільки фахівців заброньовано?
Згідно з даними Міністерства цифрової трансформації на кінець 2023 року в Україні було заброньовано близько 700 тисяч працівників.
Майже третина з них (29%) – це працівники енергетичної галузі. Ще 16% забронювали аграрії, та 14% – транспортні та логістичні компанії.

У травні на платформі з працевлаштування work.ua зʼявився новий розділ з вакансіями, в яких зазначено, що роботодавець може бронювати працівників. Наразі на агрегаторі пропонується 6,8 тисяч таких позицій з понад 100 тисяч наявних оголошень.
Ці дані дозволяють зрозуміти, кого саме компанії бажають і можуть бронювати, а також у яких сферах ці вакансії найбільш поширені.
Найбільша кількість таких вакансій припадає на робітничі спеціальності та виробництво, включаючи енергетичний сектор. Проте, відносно загальної кількості оголошень, ці вакансії поступаються логістиці та зовнішньоекономічній діяльності, де кожна десята відкрита позиція передбачає можливість бронювання. Найменше таких вакансій у сфері дизайну та салонах краси – менше ніж 1%. Однак навіть у цих сферах є оголошення, наприклад, позиції комірника відділу прийому товару чи флориста в одному з гіпермаркетів “Епіцентр”.
Вимоги до підприємств
Щоб компанія могла забронювати своїх працівників, вона має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв (в окремих випадках – двом):
• Сума сплачених податків, зборів, платежів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за рік перевищує 1,5 млн євро.
• Річні надходження в іноземній валюті, окрім кредитів і позик, перевищують 32 млн євро.
• Підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави згідно з відповідним переліком об’єктів державної власності.
• Підприємство є важливим для національної економіки або для задоволення потреб територіальної громади.
• Відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
• Розмір середньої заробітної плати працівників підприємства за останній квартал не менший за середню заробітну плату в регіоні за IV квартал 2021 року.
• Підприємство має статус резидента Дія Сіті.
Енергетика та оборонна промисловість
У червні уряд оновив підхід до бронювання працівників від військового призову, що включає захист майже всіх, зайнятих на оборонно-промислових підприємствах, у галузі енергетики, а також будівельників, які беруть участь у спорудженні фортифікаційних споруд.
В Кабміні зазначили, що ці зміни не є абсолютно новими, а скоріше удосконаленням механізмів, закріплених у постанові №76. Зміни були введені після консультацій з експертами та представниками бізнесу. Крім того, в Україні буде впроваджена система електронного бронювання працівників.
Удосконалено умови бронювання для підприємств, які працюють на оборону, а також для підприємств енергетичної сфери. Виробники зброї, безпілотників, а також енергетики, що відновлюють енергосистему, зможуть бронювати 100% своїх працівників. Також збільшено терміни бронювання працівників критичних підприємств з 6 місяців до року.
Дозволяється бронювати військовозобов’язаних незалежно від віку, військового звання чи військової спеціальності, навіть якщо вона дефіцитна. Також уряд запроваджує електронне бронювання. Така функція скоро буде доступною в “Дії”.
Сільське господарство
Цього місяця очільник Міністерства аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив, що фермери та сільськогосподарські підприємства тепер можуть бронювати працівників від призову на термін до 12 місяців (раніше це було дозволено на 6 місяців). Аграрії зможуть бронювати до 50% своїх працівників, які підлягають мобілізації.
Представники галузі висловлюють занепокоєння через нестачу кадрів через призов. Наприклад, минулого року в Одеській області ситуація була настільки критичною, що обласна військова адміністрація (ОВА) сприяла збільшенню кількості заброньованих працівників у сільськогосподарському секторі.
Бронювання за податки
Голова парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха та інші депутати зареєстрували законопроєкт, що передбачає впровадження економічного бронювання. Пізніше вони подали два альтернативні законопроєкти.
Основний законопроєкт пропонує бронювання спеціалістів, яких важко замінити, за умови сплати підвищеного військового збору в розмірі 20,4 тис. грн на місяць. Альтернативні законопроєкти містять інші моделі.
Перший альтернативний законопроєкт передбачає бронювання працівників, які отримують офіційну зарплату понад 36 336 грн (сума податків та зборів з таких доходів складає близько 14,5 тис. грн). Другий, змішаний варіант, передбачає 36 336 грн зарплати для найманих працівників або 20,4 тис. грн військового збору для ФОП.
Недосконале бронювання
Система економічного бронювання в Україні зазнає значних змін та розвитку з моменту свого впровадження. Проте, попри численні вдосконалення, вона все ще містить низку недоліків, які впливають на ефективність її функціонування:
1. Часті збої та технічні проблеми залишаються однією з головних проблем. Це стосується як державних, так і приватних систем бронювання, що призводить до незадоволення користувачів та втрати часу.
2. Багато систем бронювання не інтегровані між собою, що ускладнює процес бронювання для користувачів, які змушені взаємодіяти з кількома різними платформами.
3. Часто персонал, який відповідає за обслуговування систем бронювання, не має достатнього рівня підготовки та знань, що призводить до помилок та затримок.
4. Недостатній рівень координації та контролю за роботою систем бронювання на державному рівні призводить до нерівномірності якості послуг.
5. Питання кібербезпеки стають все більш актуальними, і багато систем бронювання не мають достатніх засобів захисту особистих даних користувачів.
Корупція під час бронювання
Корупція залишається однією з найгостріших проблем в Україні. Корупційні схеми продовжують проникати у різні сфери життя, включаючи економічне бронювання. Які схеми застосовуються?
1. Підкуп посадових осіб. Посадові особи, відповідальні за процес бронювання, отримують неправомірну вигоду за прискорення або надання переваг певним компаніям або фізичним особам. Наприклад, співробітники державних установ приймають хабарі за надання дозволів на економічне бронювання поза чергою або за зниження вимог до заявників.
2. Фальсифікація документів. Створення та використання підроблених документів для отримання економічного бронювання. Наприклад, використання підроблених сертифікатів, ліцензій або інших офіційних документів для отримання права на бронювання або для обходу встановлених правил та вимог.
3. Зловживання службовим становищем. Використання службового становища для отримання неправомірної вигоди або для надання переваг певним особам або компаніям. Посадові особи використовують свої повноваження для впливу на процес бронювання, забезпечуючи преференції своїм знайомим або компаніям, з якими вони мають особисті або фінансові інтереси.
4. Вимагання. Посадові особи вимагають неправомірну вигоду від заявників в обмін на надання послуг або прискорення процесу бронювання. При цьому заявники змушені платити хабарі за обробку своїх заявок на економічне бронювання або за надання додаткових послуг, які мали б надаватися безплатно.
5. Підставні компанії. Створення фіктивних компаній для участі в процесі економічного бронювання з метою отримання неправомірної вигоди. Крім того, використовуються підставні компанії для отримання державних контрактів, грантів або субсидій, які потім переводяться в особисті активи організаторів схеми.
Минулого року СБУ викрила схему ухилення від мобілізації в Житомирі. Місцева компанія, яка отримала оборонне замовлення, безпідставно бронювала своїх працівників. Правоохоронці виявили, що організатори схеми наймали на роботу знайомих та бронювали їх, щоб уникнути призову.
Іншу схему виявили на Одещині. 48-річний одесит залучив керівника агрофірми, яка також отримала оборонне замовлення. За 4500 доларів США вони працевлаштовували чоловіків призовного віку та допомагали їм виїхати за кордон. Організатори оформляли своїм “клієнтам” фіктивні відрядження до Молдови під виглядом налагодження бізнес-контактів та розширення клієнтської бази.