Масштабні зловживання у вишах: Держслужба якості освіти про недобросовісні схеми щодо уникнення мобілізації

Зростання навантаження на систему мобілізації природним чином привертає увагу до процедур, які забезпечують законність надання відстрочок. У сфері вищої освіти, яка історично вважається простором більшої прозорості та регламентованості, поступово накопичувалися ризики, які за певних умов перетворилися на можливість масового уникнення призову. Послідовна перевірка закладів освіти засвідчила, що формальні механізми вступу, створені для забезпечення доступності та рівності, в окремих випадках були використані як прикриття для схем, які дозволяли чоловікам призовного віку отримувати студентський статус лише на папері. Цей процес не формувався раптово, а навпаки розвивався поступово, зростаючи на тлі воєнного стану та потреби в ресурсах для оборони.

Підстави для перевірки та загальний масштаб зловживань

Державна служба якості освіти України провела розширений аудит у низці університетів і коледжів. У процесі моніторингу стало зрозуміло, що окремі навчальні заклади розробили стійкі моделі зарахування дорослих абітурієнтів, які не планували навчатися, але прагнули отримати право на відстрочку. Кількість виявлених випадків засвідчила не поодинокі помилки чи недогляд, а наявність системної проблеми, яка торкнулася різних рівнів освіти – від коледжів до університетів.

Керівник Державної служби якості освіти Руслан Гурак розповів, що перевірки були мотивовані численними сигналами про раптові та непропорційні збільшення контингенту студентів віком понад 25 років. В окремих закладах нові «студенти» з’являлися практично одночасно, що створювало враження скоординованих дій, а не природного вступного процесу. Особливо яскраво проблему ілюстрував випадок, коли було виявлено сто однакових мотиваційних листів, написаних від імені вигаданої дівчини, хоча підписи належали чоловікам призовного віку.

Порушення вступних процедур у коледжах

За словами Гурака, одним з найпоширеніших інструментів стала маніпуляція вступними іспитами. У коледжах фіксували випадки, коли оцінювання кандидатів здійснювали ті самі викладачі, які входили до складу приймальних комісій, а процедури перевірки зовсім не відповідали вимогам відкритості та однаковості умов для всіх абітурієнтів. Такі дії створювали середовище, де результат вступу залежав не від рівня підготовки, а від домовленостей.

У Держслужбі якості освіти звертають увагу на те, що в окремих коледжах іспити проводилися в індивідуальних кабінетах без спостерігачів, що фактично унеможливлювало контроль за об’єктивністю. Подібні практики були спрямовані на швидке зарахування охочих отримати статус студента без реальної навчальної мети.

Вступ без військово-облікових документів

Іншим елементом схеми стало систематичне зарахування вступників, які не надали військово-облікових документів. Хоча закон зобов’язує вступників чоловічої статі подавати відповідні документи, заклади освіти ігнорували цю вимогу. Після отримання студентського квитка такі особи вирушали до територіальних центрів комплектування, де сплачували штраф і фактично легалізували своє право на відстрочку.

Керівництво ДСЯО заявило, що всі подібні зарахування є незаконними, тому до ректорів були направлені офіційні вимоги щодо відрахування таких «студентів». Питання вийшло за межі адміністративного контролю і торкнулося загального рівня дотримання законодавства навчальними закладами.

Перевищення ліцензійних обсягів як елемент тіньових схем

Крім того, у Держслужбі якості освіти розповіли, що під час перевірки виявили випадки значного перевищення кількості студентів, яку дозволяє ліцензія. Заклади, орієнтуючись на контрактну форму навчання, фактично відкривали двері для необмеженого прийому охочих отримати відстрочку. Порушення ліцензійних обсягів не лише спотворювало статистику, а й створювало ризики для якості освіти, оскільки заклад не мав ресурсів для навчання такої кількості слухачів.

За словами посадовця, ця практика свідчила про те, що для деяких установ обсяг набору став інструментом додаткового заробітку, а не можливістю формувати повноцінний освітній процес.

Імітація навчання та фіктивні оцінки

На думку Руслана Гурака, однією з найпроблемніших ділянок перевірки була оцінка реальної участі студентів у навчальному процесі. У багатьох випадках чоловіки старші за 25 років мали виставлені оцінки, закриті сесії та навіть відомості про нібито виконані завдання, однак підтвердження їхньої присутності на заняттях не існувало.

У той самий час аудит встановив прояви корупційних дій. Наприклад, у коледжі на Тернопільщині адміністрація створила окреме відділення для студентів цієї вікової категорії та оформила двадцять викладачів, які також отримували відстрочку, хоча реального навчального процесу не вели. Правоохоронні органи задокументували факти отримання хабарів керівництвом закладу.

Результати перевірки продемонстрували, що зловживання відбувалися не в ізольованому вигляді, а формували широку систему, яка дозволяла уникати виконання військового обов’язку за рахунок формального перебування у статусі студента. ДСЯО передала матеріали до правоохоронних органів, а також ініціювала відрахування всіх, хто був зарахований із порушенням законодавства.

Подальші перевірки, за словами Гурака, мають на меті не лише виявлення подібних схем, а й формування стійкої системи контролю, яка унеможливить маніпуляції у майбутньому. Значення цих кроків виходить за рамки освітньої політики, оскільки йдеться про довіру суспільства до механізмів мобілізації та рівність обов’язків для всіх громадян.