У період війни інформація набуває сили, здатної стати вирішальним інструментом у боротьбі. Вона може піднімати мораль, консолідувати суспільство або, навпаки, розділяти його та сіяти паніку. Україна вже тривалий час перебуває під прицілом не лише фізичної агресії, але й інформаційної війни. Ворожі сили активно використовують фейки для того, щоб дестабілізувати ситуацію всередині країни. Останнім часом однією з таких спроб стала історія про нібито перейменування жінок із ім’ям Тетяна на Горпина.
Фейк, що став вірусним
Все почалося з відео у TikTok, яке швидко набрало широку популярність. У ролику жінка заявила, що Верховна Рада України прийняла закон, який зобов’язує всіх жінок з ім’ям Тетяна змінити його на Горпина до 1 січня 2025 року. Крім того, за порушення цього “закону” передбачено штрафи або навіть ув’язнення. Жінка, яка створила відео, не надала жодних доказів своїх тверджень. Згідно з інформацією з її акаунта, вона проживає в Німеччині та підтримує російську агресію.
Проте абсурдність твердження не завадила відео стати вірусним. Його переглянули понад 2,2 мільйона разів. У соціальних мережах почали з’являтися жарти на цю тему. Одні користувачі вигадували нові імена на заміну своїм: Дар’я — Одарка, Любов — Явдоха, Марія — Мотря, Олег – Офрим, Олександр – Ленько, Оксана – Стефа, Сергій – Лунько, Марія – Євдоха, Василь – Йомар, Іван – Трач. Інші ж серйозно обурювалися, вірячи, що такий закон дійсно може існувати.
Реакція Центру протидії дезінформації
Центр протидії дезінформації, який працює при Раді національної безпеки і оборони України, оперативно відреагував на цей фейк. У його повідомленні в Telegram зазначено:
“Тетяни, не хвилюйтеся! Верховна Рада поки не перейменовує вас на Горпин. Вражає активність поширення фейків: відео у TikTok з цим абсурдом вже переглянули 2,2 мільйона разів”.
Крім того, Центр протидії дезінформації спростував ще один фейк, наголосивши:
“Інформація про анонсовані в європейських містах мітинги “проти порушень прав людини в Україні” є частиною інформаційної кампанії проросійських сил.
Акаунти у соцмережі Х, які закликають до проведення мітингів у Кельні, Берліні та Парижі, належать проросійським користувачам або пов’язані з російською пропагандою. Деякі з них належать нібито “українцям, які втекли від мобілізації”, але їх контент або майже неактивний, або відверто проросійський.
Мета цієї провокації — підірвати підтримку України за кордоном, продемонструвати буцімто невдоволення українців діями влади і дискредитувати мобілізацію. Це типова тактика російської пропаганди для поширення дезінформації в Європі”.
Це черговий приклад того, як швидко може поширюватися дезінформація, особливо в умовах війни, коли люди перебувають у стані постійної напруги та готові сприймати навіть абсурдні новини.
Мета фейків
Інформаційні атаки, подібні до цієї, мають кілька основних цілей:
- Посіяти недовіру до влади. Навіть найбезглуздіші фейки можуть створювати уявлення про неадекватність або абсурдність дій державних органів.
- Роз’єднати суспільство. Жарти, обурення, суперечки — усе це відволікає людей від реальних проблем і створює внутрішні конфлікти.
- Знижувати інформаційну гігієну. Що більше люди вірять у фейки, то складніше їм відрізнити правду від вигадки в майбутньому.
Як захиститися від дезінформації
По-перше, завжди перевіряйте джерело інформації. Офіційні заяви державних органів, перевірені медіа та аналітичні центри — це основа для формування правильного уявлення про ситуацію.
По-друге, будьте скептичними до сенсаційних новин, які не мають під собою реальних доказів.
І, по-третє, розповідайте своїм близьким про те, як важливо критично ставитися до будь-якої інформації.
Отже, фейки доводять, наскільки потужною може бути дезінформація. У часи війни кожен із нас несе відповідальність за інформаційний простір. Лише обізнаність, критичне мислення та спільна протидія дезінформації можуть стати надійним щитом у цій невидимій, але надзвичайно важливій війні.
