Складність сучасної воєнної ситуації в Україні визначається не лише прямими бойовими діями, а й необхідністю забезпечення безперервності роботи державних структур і критично важливих підприємств, які підтримують економіку та обороноздатність країни. У межах воєнного стану та загальної мобілізації уряд країни впроваджує зміни, спрямовані на оптимізацію процесів залучення громадян до військової служби, підвищення ефективності підготовки особового складу та забезпечення належного функціонування стратегічно важливих об’єктів. Зміни торкаються як процедур бронювання працівників підприємств критичної інфраструктури, так і системи вручення повісток, що відображає прагнення держави адаптувати мобілізаційні механізми до поточних реалій і майбутніх викликів.
У рамках цих реформ головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський акцентував увагу на ключовому елементі бойової готовності – людському ресурсі, підкреслюючи, що успіх операцій залежить не лише від сучасної техніки та озброєння, а передусім від якісної підготовки особового складу та ефективної організації рекрутингу.
За його словами, у межах підвищення боєздатності армії було збільшено термін базової загальновійськової підготовки (БЗВП) до 51 дня, що дозволяє більш комплексно опрацьовувати навички солдатів і підвищувати рівень підготовки інструкторів. Крім того, навчання виведено подалі від передової, закріплюючи армійські корпуси за полігонами у центральних та західних регіонах України, що забезпечує безпечніші умови для опанування базових та спеціалізованих військових навичок.
Окрему увагу приділено адаптаційним програмам для новобранців на початку БЗВП, метою яких є зменшення ризику самовільного залишення частини та підвищення мотивації особового складу.
Сирський також наголосив на необхідності покращення безпеки на військових об’єктах і прискоренні будівництва та оснащення укриттів у навчальних центрах, що відображає комплексний підхід до організації підготовки та забезпечення особового складу.
У контексті мобілізації 2026 року, експерти прогнозують можливе збільшення обсягів залучення громадян до військової служби у відповідь на продовження бойових дій. У найближчі тижні, на початку 2026 року, процес мобілізації в Україні може зіткнутися з новими викликами, й існує ймовірність того, що під час нього Збройні Сили будуть змушені залучити більшу кількість особового складу, ніж це відбувається сьогодні. Таку оцінку надав військовий аналітик Іван Тимочко.
За його словами, у випадку продовження активних бойових дій у 2026 році українська армія може стикнутися з ускладненнями як у сфері мобілізації, так і в організації оборони, оскільки Росія орієнтується на максимальний тиск і планує продовжувати воєнні дії. Через високу інтенсивність бойових операцій як українська, так і російська сторони будуть прагнути максимально мобілізувати своїх військовослужбовців.
Тимочко зазначає, що якщо Росія робитиме наголос на масовому залученні піхоти для штурмових дій і наступальних операцій, то Україна, з огляду на обмеженість людських ресурсів, буде змушена більше покладатися на технологічні та технічні складові оборонних операцій.
Аналітик додає, що у російській армії наступного року основна ставка також робитиметься на піхоту, оскільки це є відносно дешевим і простим рішенням для реалізації бойових завдань. На його думку, для російських військових принцип простий: якщо особа ухиляється від служби, її можуть ув’язнити, після чого вона потрапляє до складу штурмових підрозділів.
«Тобто, піхота, піхота і ще раз піхота. Це для Росії дешево та набагато простіше. У них все просто — не йдеш служити — йдеш у в’язницю. Йдеш у в’язницю — будеш у штурмовиках», — зазначає Тимочко.
Щодо потенційної потреби України збільшувати мобілізаційні обсяги понад нинішні, Тимочко пояснив:
«Рішення буде прийматись у разі, наприклад, збільшення інтенсивності боїв. Війна — абсолютно непрогнозована річ. Треба завжди готуватись до найгіршого, обговорювати такі варіанти з усвідомленням ризиків та загроз».
Водночас військовослужбовці територіального центру комплектування та соціальної підтримки Київської області опублікували перелік осіб та організацій, які, крім самих центрів, матимуть право вручати повістки військовозобов’язаним.
До цього переліку входять представники структурних підрозділів районних та міських державних адміністрацій, виконавчих органів рад усіх рівнів, працівники підприємств, установ і організацій, а також відповідні підрозділи розвідувальних органів та Служби безпеки України, які мають на військовому обліку резервістів та військовозобов’язаних.
Крім того, у територіальних центрах уточнили, що вручення повісток може відбуватися за місцем проживання або задекларованою адресою, на роботі або у навчальних закладах, у громадських місцях і будівлях, у місцях масового скупчення людей, безпосередньо в центрах комплектування та соціальної підтримки, а також на пунктах пропуску через державний кордон і блок-постах. Такий підхід забезпечує комплексне охоплення всіх категорій військовозобов’язаних і гарантує своєчасність мобілізаційного процесу відповідно до чинного законодавства.
