Операторів дронів відвели від передової: в центрі “Крук” пояснили, як змінилися підходи до підготовки військових

Використання безпілотників на фронті упродовж тривалої війни змінило підготовку операторів, адже вони вже не можуть покладатися лише на навички пілотування та близьку присутність біля лінії зіткнення. Тепер від них вимагають не лише вміння керувати дроном, а й працювати зі зв’язком, ретрансляторами, цифровими системами та даними на великій відстані. При цьому збереження підготовленого фахівця нарешті стало одним з ключових завдань, тому екіпажі БпЛА працюють далі від передової, використовують антени, ретранслятори, цифрові платформи та інструменти штучного інтелекту, які допомагають швидко обробляти бойову інформацію.

Керівник навчального центру «Крук» Віктор Таран розповів, що підхід до застосування безпілотників у Силах оборони суттєво змінився порівняно з першими місяцями повномасштабного вторгнення. Якщо навесні та влітку 2022 року оператори могли працювати за кілька кілометрів від лінії фронту, тепер їх намагаються тримати значно далі від найнебезпечнішої зони.

“Якщо раніше, навесні чи влітку 2022 року, ми були за лічені кілометри до лінії фронту, то зараз бійця ближче ніж за 10–20 кілометрів ніхто не підпустить. Тому ти маєш працювати з антенами, ретрансляторами. Ти маєш так побудувати всю екосистему, щоб, знаходячись на великій відстані заради власної безпеки, зумів виконати задачу та уразити противника”, — зазначив Віктор Таран.

Таке віддалення операторів від «нуля» ускладнило технічну частину роботи, оскільки пілот має розуміти, як побудувати стабільний зв’язок, правильно використати обладнання і забезпечити виконання бойового завдання без прямого перебування поруч із передовою. Через це навчання у спеціалізованих центрах стало тривалішим і залежить від типу безпілотника: підготовка може тривати від двох тижнів до двох місяців.

За словами Тарана, командири часто не хочуть надовго відпускати військових з підрозділів, однак якісна підготовка потрібна для того, щоб боєць після повернення міг ефективно працювати і вижити.

“Це постійні дискусії з командирами, які не хочуть надовго відпускати своїх бійців. Ми їх розуміємо, але наша задача так навчити військового, щоб він потім повернувся, зміг виконати задачу і залишитися живим. Навчання зараз принципово відрізняється від того, що було раніше”, — наголосив керівник навчального центру.

За його словами, окрему частину підготовки займає робота з цифровими системами ситуаційної обізнаності та програмами, які допомагають планувати операції. Таран назвав Delta, Archvision, SkyMap і Azim серед інструментів, які використовуються для опрацювання даних, відбору важливої інформації та її подальшої передачі для планування.

“Якщо ми будемо говорити про штучний інтелект, то давайте ми його поділимо на дві частини. Одна частина — це використання штучного інтелекту під час планування та виконання операцій та використання спеціалізованих програм. Дельта, Archvision, SkyMap, Azim. Штучний інтелект дозволяє відсіювати інформацію, яка потрапляє, відсіювати білий шум і показувати головне. По суті, використовується як таке “сито”.

А потім він цю інформацію допомагає узагальнювати, структурувати і оперативно передавати на стіл для подальшого планування. Тобто те, що раніше робили багато аналітиків і на підготовку витрачався час, зараз це просто миттєво”, — повідомив Віктор Таран.

Зміна підготовки операторів БпЛА відображає нову реальність бойових дій, у якій дронова війна вимагає від військового технічної грамотності, витримки, уміння працювати з великими потоками даних і здатності виконувати завдання на значній відстані від передової. Для навчальних центрів головним завданням залишається підготувати оператора так, щоб після повернення в підрозділ він міг не лише уразити противника, а й зберегти власне життя.