19 грудня Президент РФ Володимир Путін провів щорічну пресконференцію у форматі прямої лінії, підбиваючи підсумки року. За умов повномасштабної війни, розв’язаної Росією проти України, його слова набувають особливого значення. Для українців промова Путіна є не лише звітом про внутрішню політику і економіку Росії, але й можливістю зрозуміти його стратегічні наміри, плани та реакцію на міжнародний тиск. Ключові тези цієї пресконференції проливають світло на бачення Кремля щодо війни в Україні, енергетичних конфліктів і подальших дій у міжнародних відносинах.
Чи були в словах Путіна реальні сигнали до завершення війни? Чи можна очікувати змін у політиці Кремля? Відповіді на ці питання криються в основних меседжах його виступу, які ІА “ФАКТ” детально розглядає далі.
Про бойові дії в Україні та ситуацію в Курській області
“Повинен сказати, що ситуація змінюється кардинально. Ви це добре знаєте, і це просто хочу підтвердити. Рух іде по всій лінії фронту кожен день. І, як я вже говорив, мова йде про просування не на 100, 200, 300 метрів. Наші бійці повертають територію квадратними кілометрами. Хочу підкреслити: кожен день.
Чому це відбувається? По-перше, за попередній рік, це, в принципі, класика розвитку бойових дій: спочатку противник лізе, йому завдають серйозної поразки в техніці, боєприпасах, у особовому складі, а потім починається власне просування вперед. Саме так у нас і відбувається. Боєві дії — це складна річ, і тому загадувати вперед важко і ні до чого. Але відбувається саме так. Ми рухаємося до вирішення наших першочергових завдань, які ми визначили на початку спеціальної військової операції.
Можливості наших Збройних Сил зростають. Зараз 155-та бригада воює в Курській області, витісняючи, вибиваючи противника з нашої території. Звичайно, вони там не самі. Там воює ще 810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту, 76-та і 106-та дивізії ВДВ, мотострільці, мотопіхота угруповання “Північ”. Всі воюють, у прямому сенсі слова, героїчно. І на даний момент вони ведуть бій.
Щодо звільнення в Курській області — сумнівів немає. Нині кількість бронетехніки, підбитої в Курській області, вже, на мою думку, переросла кількість техніки, знищеної нашими хлопцями за весь минулий рік на всій лінії бойового дотику, приблизно порівняні цифри. Я зараз не можу і не хочу називати конкретну дату, коли наші виб’ють українські війська. Хлопці воюють, прямо зараз ідуть серйозні бої. Я завжди говорив, не було ніякого воєнного сенсу заходити Збройним силам України в Курську область та триматися зараз там, як вони це роблять, кидаючи туди на забій свої найкращі штурмові групи і підрозділи. Однак це відбувається. Ми абсолютно точно їх виб’ємо, інакше бути не може.
Питання про конкретну дату — вибачте, я зараз просто не можу. Я уявляю, я знаю, є плани. Вони мені доповідаються на регулярній основі. Але сказати: “до такого числа” — так не робиться. День-два в даному випадку не має великого значення, але: а) точно виб’ють, і б) після цього можна буде оцінити збитки, але що найголовніше — все буде відновлено. Навіть не може бути ніяких сумнівів.
Зараз ми збільшуємо армію і свої силові підрозділи через цілий ряд обставин до півтора мільйона осіб. Ми зміцнюємо свою обороноздатність, боєготовність наших Збройних Сил сьогодні. Впевнено кажу, ми на найвищому рівні у світі. Виучка, боєготовність, внутрішній стан російських військ такий, якого немає, мабуть, сьогодні ні в однієї армії світу.
Те ж саме стосується і нашої оборонної промисловості. Ми нарощуємо виробництво всього, що потрібно для нашої армії і флоту, причому і на поточний момент, і на перспективу. Робимо це досить впевнено, швидкими темпами, чого не скажеш про наших противників. Не в останню чергу це відбувається через зростання виробництва оборонних галузей промисловості Російської Федерації. Ми робимо це, повторюю, упевнено і досить раціонально. Наші війська упевнено просуваються на лінії бойового зіткнення. За рахунок чого? В тому числі за рахунок наявності тієї техніки.
З нами зараз практично воюють всі країни НАТО. Ми говорили про нашу інфляцію. А що там відбувається? Один снаряд 155 міліметрів — він 2 роки тому коштував 2 тисячі євро, тепер коштує 8 тисяч євро — в 4 рази подорожчав. Якщо все буде розвиватися такими ж темпами, то не тільки 2 відсотків на оборонні витрати, на яких завжди наполягав новообраний Президент США пан Трамп, країнам НАТО не буде вистачати. Не буде вистачати і 3 відсотків.
Росія значною мірою перебуває сьогодні в тому стані, якого ми і добивалися. Вона зміцніла, вона стала по-справжньому суверенною країною, і ми прийматимемо рішення без жодного погляду на чужу думку, будемо керуватися тільки своїми національними інтересами”.
Про експеримент з “Орешником”
“Орешник” — це сучасна, дуже нова зброя. Усе, що створюється в будь-якій сфері діяльності, спирається на якісь попередні розробки, на досягнення минулого, а потім люди роблять крок уперед. Усе те саме стосується “Орешника”.
Так, були розробки, причому, до речі кажучи, розробки вже російського періоду. Саме на цій базі вчені, конструктори, інженери роздумували, що ще можна зробити, узгоджували свою позицію з Міністерством оборони, із замовником. Я також брав участь у остаточному рішенні щодо того, виробляти чи не виробляти, у якому обсязі, коли, як. Це нова зброя. Повторюю ще раз: це зброя середньої і меншої дальності.
Ви сказали про те, що деякі експерти на Заході вважають, що така ракета легко збивається, особливо на початковій траєкторії польоту. Що можна сказати таким експертам? Існує кілька видів систем ППО, як ви знаєте: це Patriot, це більш сучасні системи THAAD. Не знаю, чи є вони в Україні чи ні, здається, немає. Якщо американці вирішать поставити, нехай постачають — нехай THAAD постачають. Це більш сучасні, схожі з нашими С-400. Якщо Patriot можна співвіднести з російською системою С-300, то THAAD — це С-400, характеристики трохи слабші, але загалом це С-400.
Нехай постачають, ми попросимо наших хлопців в Україні, щоб вони нам підказали, які там є сучасні, цінні для нас рішення. Коли я кажу “наших хлопців”, я кажу це без іронії. Нам є з ким розмовляти в Україні, і там багато “наших хлопців”, які також разом з нами мріють про те, щоб позбавити свою країну неонацистського режиму. Зауважу, що кількість українців у Росії може вже бути більшою, ніж в самій Україні.
Є й інші засоби ураження — це система ПРО, протиракетної оборони, про яку багато говорили, багато дискутували. Ми колись просили американців не розгортати цю систему, щоб нам не довелося створювати системи її подолання.
Зрештою, ми це зробили. У нас з’явився планувальний блок “Авангард”, який не летить за траєкторією, а стелиться по землі, не виходить у космос, це не балістична ракета тощо. Ми багато чого зробили для подолання ПРО.
Загалом, з точки зору інтересів американських платників податків, вся ця історія — затратна річ, яка мало що дає для забезпечення безпеки їхньої країни. Але ця система створена в значному обсязі.
Створено два позиційні райони: один — у Румунії, один — у Польщі. І там, і там на бойовому чергуванні вже стоїть під 24 протиракети. Я вже не пам’ятаю, здається, називаються вони “Стандарт-3”. У Румунії це, здається, модифікація “1B”. Дальність ураження — 300 кілометрів, висота ураження — від 80 до 250 кілометрів. У Польщі більш грізна зброя, новіша. Там дальність перехоплення вже тисяча кілометрів, а висота — 500 кілометрів. Але “Орешник” у нас – це зброя середньої дальності, а зброя середньої дальності — це тисяча, 1500, три і більше, до 5,5 тисяч. Дальність ось яка.
Тепер уявімо собі, що наша система стоїть на відстані 2 тисячі кілометрів. Просто навіть протиракети, розташовані на території Польщі, до неї не дістануть. Так, на першій ділянці, на розгінній ділянці, кажуть, уразливість велика. По-перше, туди нічого не долетить, навіть якщо ці позиційні райони не захищені, а вони, звичайно, захищаються. Нічого не долітає, немає таких систем, які туди долітають. По-друге, все ж таки, щоб долетіти на таку відстань, потрібен час, а у нас через кілька секунд починається розведення бойових блоків — і все, поїзд пішов. Так що шансів жодних немає для того, щоб збити ці ракети.
Якщо західні експерти мають іншу думку, нехай вони запропонують нам і нехай запропонують тим на Заході і в США, хто їм платить за їхній аналіз, провести якийсь технологічний експеримент, скажімо, високотехнологічну дуель XXI століття. Нехай визначать якийсь об’єкт для ураження, скажімо, в Києві, зосередять туди всі свої сили ППО і ПРО, а ми нанесемо туди удар “Орешником”, і подивимося, що буде. Ми до такого експерименту готові. Чи готова інша сторона? Ми в будь-якому випадку цього не виключаємо. Маю на увазі, що всі системи ПРО і ППО все одно перебувають у них у роботі.
Для нас буде цікаво. Те, що я вам розповів, — це мені розповідають інженери, вчені, військові спеціалісти. На рівні політичного керівництва в Штатах теж щось розповідають. Проведемо такий експеримент, таку технологічну дуель і подивимося, що вийде. Цікаво. Думаю, що буде корисно і для нас, і для американської сторони”.
При цьому на запитання, чому зброя називається саме “Орешник”, Путін відповів, що не знає.
Про мирні ініціативи та перемир’я
Путін назвав мирні ініціативи Китаю, Бразилії та Південно-Африканської Республіки “щирими” та такими, що “нічого не нав’язують ані Росії, ані Україні”. Він підкреслив, що ці країни є нейтральними, не залученими до конфлікту, на відміну від західних держав, які “фактично воюють з нами руками українців”. Через це, за його словами, пропозиції нейтральних країн заслуговують на розгляд, хоча потребують серйозного обдумування.
Щодо можливості зупинки бойових дій Путін заявив, що наразі українські сили зазнають виснаження техніки, боєприпасів, амуніції та особового складу.
“Що ми реально бачимо на полі бою? Наша армія йде вперед, а противник не може закріпитися на позиціях, на які відступив. Вони організовано відходять, але закріпитися там не можуть. Наші бійці рухаються далі. Якщо зупинитися хоча б на тиждень, це дасть противнику можливість закріпитися, перепочити, отримати необхідне спорядження, боєприпаси, а також час для підготовки особового складу”.
Путін додав, що українська сторона мобілізує непідготовлених людей: “Вони хапають людей прямо на вулицях, як бродячих собак. Потім у них немає часу на підготовку, і це помітно на полі бою. Їхня підготовка дуже слабка, навіть якщо вона проходить у західних країнах. Ті, хто їх готують, самі ніколи не воювали й нічого не вміють, але вчать інших. Це не той рівень, вони не тягнуть порівняно із Радянською школою. Тому що ті, хто готують, самі ніколи не воювали, вони самі нічого не вміють і при цьому навчають. І так тривалий період”. Він також зазначив, що деякі українські батальйони втратили до 35% особового складу: “Є батальйони, але всередині них немає людей”, – сказав президент РФ.
Путін наголосив: “Перемир’я дало б українським силам час на підготовку, перепідготовку та посилення. Але нам не потрібне перемир’я, нам потрібен тривалий, міцний мир, забезпечений гарантіями для Російської Федерації та її громадян”.
Він розповів про ініціативу Прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо різдвяного перемир’я: “Орбан звернувся до мене із пропозицією про різдвяне перемир’я. Він сказав, що за ці 2-3 дні українці нічого не зможуть зробити. Я відповів, що, можливо, це так, але спочатку треба поговорити з українською стороною. Ми вже три рази погоджувалися на подібні заходи, наприклад, щодо судноплавства в Чорному морі чи інфраструктури”.
Путін також згадав про спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана виступати посередником: “Я погодився на перемир’я, але глава українського режиму заявив, що ніякого перемир’я й переговорів не буде. Я дзвоню Ердогану й питаю: “Як це розуміти?”. А він відповідає: “Ну, ось такі у нас партнери”.
“Росія завжди готова і до переговорів, і до компромісів щодо врегулювання ситуації в Україні, але така ж готовність має бути й у другої сторони. Просто протилежна сторона — у прямому і переносному значенні цього слова — відмовилася від переговорів. Росія та Україна по суті, досягли домовленостей у Стамбулі у 2022 році, проте згодом Київ від них відмовився. Українська сторона парафіювала цей документ, отже, загалом була з ним згодна. А потім чомусь відмовилися.
Угода про мир з нами може бути підписана спікером Верховної Ради, бо наразі законна влада в Україні – це парламент. Президент Володимир Зеленський знову стане легітимним, якщо виграє нові вибори”, – наголосив президент РФ.
Підсумовуючи, Путін зазначив, що Росія не відмовляється від перемир’я чи обміну полоненими, але українська сторона щоразу відкидає ці пропозиції.
Про зміни в ядерній доктрині Росії
Путіну задали питання: “Ви нещодавно підписали указ про зміну ядерної доктрини. Як ви вважаєте, чи правильно Захід почув цей сигнал, чи правильно його зрозумів?”. Він відповів: “Я не знаю, як вони це зрозуміли. Це потрібно у них запитати. Я знаю, що є змістом цих змін, але це не нова доктрина, це дійсно зміни. Деякі ключові речі я назву.
Ми говоримо про деякі військові небезпеки, нові, які можуть перерости у військові загрози. Це і поява ось цих систем ПРО, і деякі інші речі, і ми їх називаємо. Далі ми говоримо про підвищення відповідальності неядерних держав, які можуть брати участь в агресії проти Російської Федерації разом із країнами, що володіють ядерною зброєю. І якщо такі країни також будуть, як і їхні союзники, створювати загрозу нашому суверенітету, існуванню Росії, то тоді ми маємо на увазі, що вважаємо себе вправі застосовувати проти них нашу ядерну зброю.
І нарешті, ще одна компонента, пов’язана з управлінням ядерною зброєю. Ми оголосили про те, що якщо такі ж загрози будуть створюватися для нашого союзника — члена Союзної держави, для Білорусі, то Російська Федерація буде це розглядати так само, як створення аналогічних загроз для самої Росії. І ми зробимо все, щоб забезпечити безпеку Білорусі. Це ми робимо за узгодженням з білоруським керівництвом, за узгодженням із Президентом Білорусі Олександром Лукашенком. І я думаю, що це дуже важлива компонента оновленої ядерної стратегії Російської Федерації”.
Про відновлювальні роботи на окупованих територіях
“У нас величезна програма для відновлення й розвитку цих територій, вона розрахована до 2030 року. Робота вже ведеться й буде вестися за цілою низкою напрямів: це відновлення дорожньої мережі, відновлення житла, об’єктів ЖКГ, соціальної й культурної інфраструктури.
Щодо доріг: ми протягом трьох років плануємо привести всю дорожню мережу цих регіонів у нормативний російський стан. Ви самі звідти, знаєте, що ця робота вже триває. Є дуже хороший початок: ми плануємо побудувати кільцеву дорогу навколо Азовського моря, яке стало внутрішнім морем Російської Федерації. Це буде така ж дорога, як “Таврида” в Криму — чотирисмуговий рух з усіма перевагами такої траси.
Одна частина вже зроблена, тільки початок — від того ж самого Таганрога до Маріуполя, це невелика ділянка — 40 кілометрів. Але планування йде навколо всього Азовського моря. Є ще одна дорога — між Маріуполем і Донецьком. Вона майже 100 кілометрів, якщо бути точним — 97. І вся дорожня мережа. По всьому Донбасу, Херсонській області, Запорізькій області йдуть грандіозні відновлювальні роботи. Але у нас не припиняється війна, ми рухаємося вперед, а ворог знищує населені пункти.
Маріуполю ми приділяємо багато уваги, і це заслужено, це велике місто. До початку бойових дій там проживало офіційно близько 430 тисяч осіб. Місцеві керівники кажуть, що це насправді не так, що проживало й більше — 470 тисяч. Може бути, там близько трьох тисяч багатоквартирних будинків. Я там був, усе це знаю, і колеги з уряду регулярно доповідають. Приблизно 1700 будинків відновлено, але не всі ще введені, документи на 500 з лишком будинків зараз ще оформлюються, але вони вже є.
Що там відбувається? Там відновлюються будинки й будуються заново. Там, де будинки не підлягають відновленню, на цьому місці місцева влада ухвалила рішення знести їх і передати ці ділянки для забудови забудовникам. І там з’являється комерційне житло, яке можна отримати за іпотекою під два відсотки. Ми займаємося там і дорогами, і школами, і соціальною інфраструктурою, і медициною — там нещодавно з’явився великий медичний центр, і навчальними закладами. І будемо продовжувати це робити. Але ось що стосується житла, повторюю: є будинки, які передані забудовникам. Але люди, громадяни мають право отримати житло хоча б поруч із тим місцем, де вони раніше проживали”.
Про економіку в РФ
“Все вимірюється економікою, бо це основа основ. На економіці тримається рівень життя громадян, стабільність країни, її обороноздатність — усе залежить від економіки. В Росії ситуація в економіці загалом нормальна та стабільна. Ми розвиваємося, попри всі зовнішні загрози та спроби впливу на нас. У 2023 році зріст економіки становив 3,6%, а цього року буде 3,9%, можливо, навіть 4%. Це побачимо, коли підрахунки кінця року завершаться в першому кварталі 2025-го. Таким чином, за два роки зростання економіки склало близько 8%. Експерти кажуть, що десяті та соті відсотка — це віртуальна величина. Однак близько 8% є вагомим показником, особливо у порівнянні зі США (5–6%), Єврозоною (1%), а в Німеччині взагалі — нуль. Судячи з усього, наступного року в Німеччині знову буде нуль.
Міжнародні фінансово-економічні інститути поставили Росію на перше місце в Європі за обсягом економіки (за паритетом купівельної спроможності) і на четверте місце у світі. Попереду Китай, США, Індія. Ми ще минулого року обійшли Німеччину, а цього року обійшли Японію. Однак це не привід зупинятися. Світ розвивається, і ми повинні не лише підтримувати темп, а й змінювати якість економіки. У нас рекордно низький рівень безробіття — 2,3%. Це серйозний показник, якого ми ще ніколи не досягали. Промисловість зросла на 4,4%, а обробна промисловість — на 8,1%. У деяких галузях навіть більше.
Щодо тривожних сигналів — це, безперечно, інфляція. Учора я говорив із Головою Центрального банку Ельвірою Набіулліною. Вона повідомила, що рівень інфляції сягнув 9,2–9,3%. Однак реальні зарплати зросли на 9%, тобто з урахуванням інфляції. Також збільшилися доходи населення. Звісно, уряд і Центральний банк мають працювати над тим, щоб пом’якшити розігрів економіки. Наступного року інфляція, за різними оцінками, має становити 2–2,5%. Це дозволить зберегти макроекономічну стабільність. У цілому ситуація в нас стабільна й надійна. Це той фундамент, на якому можна будувати подальший розвиток”.
Про затримання українських диверсантів у Словаччині та газовий контракт
Володимир Путін розповів про затримання у Словаччині українських диверсантів, у яких були карти газової системи цієї країни. Він прокоментував ситуацію словами: “Клюють руку, годуються і таке роблять”.
Говорячи про газовий контракт з Україною, Путін заявив: “Контракту з Україною по газу не буде, тому що саме Київ був проти. Ми переживемо, “Газпром” переживе”.
Про Google, YouTube та їх діяльність в Росії
“Коли створювали Google, ми працювали з ними. А після того, як на Заході почали вводити різні обмеження й санкції, Google практично припинив або скоротив фінансування та поставки відповідної техніки в Росію. Таким чином вони самі створили для себе певні проблеми. Це перше.
Друге: YouTube і Google повинні дотримуватися наших законів, уникати будь-яких махінацій. Зокрема, вони не повинні використовувати свою мережу для досягнення політичних цілей урядів своїх країн. Що я маю на увазі? Люди починають шукати щось про культуру чи музику, а замість цього натрапляють на матеріали, які до культури й музики не мають жодного відношення, але є пропагандою якоїсь політичної платформи. Водночас наших артистів, блогерів, політичних діячів починають фактично витісняти з платформи. Це все є порушенням відповідних законів Російської Федерації. Роскомнагляд пред’являє їм претензії через це. Контролюючі організації висувають вимоги, і паралельно вживають відповідних заходів. Тому вони повинні обрати: або вони дотримуються наших законів і, можливо, стикаються з певними обмеженнями у себе в країні, але працюють тут відповідно до законів Російської Федерації, або ж не працюють тут узагалі.
Як у нас кажуть, “святе місце порожнім не буває”. Конкуренція зростає: у нас розвиваються ВКонтакте, Telegram, RuTube. Тож, якщо Google і YouTube, усвідомлюючи це, змінять свій підхід до роботи, жодних проблем у них не буде”.
Чи змінив би Путін своє рішення в 2022 році, якби була така можливість?
“Я вважаю, що це рішення треба було ухвалювати раніше. Тоді ми побачили, що нас обманули по мінських угодах, почалося військове освоєння цих територій. Нас змусили. А треба було системно й серйозно готуватися”.
Про можливість надання політичного притулку Володимиру Зеленському
“Я не думаю, що він йому знадобиться, але цілком ймовірно, що він, як і деякі люди з вищого політичного керівництва України, які виїхали за кордон, цілком можливо, що й він туди поїде. Його візьмуть на утримання ті, чиї інтереси він сьогодні обслуговує.
Але якщо б він несподівано у нас з’явився, як чорт із табакерки, і сказав, що йому потрібен політичний притулок у Росії, то ми б дали. У Росії нікому не відмовляють”.
Про святкування 9 травня в Москві
“Москва буде рада бачити всіх, у тому числі лідерів західних країн, які захочуть 9 травня наступного року відвідати Москву в дні святкування 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Моя особиста позиція — ми відкриті для всіх, хто хоче бути з нами в цей день у Москві, в тому числі для учасників антигітлерівської коаліції, які внесли свій помітний внесок у перемогу над нацизмом. І США, і Великобританія — там теж були героїчні люди, ми їх любимо і поважаємо.
Вклад країн антигітлерівської коаліції у фінальну перемогу над нацизмом був різним, але дуже значущим, адже вони допомагали Радянському Союзу в боротьбі з нацистською Німеччиною”.
