Корупція залишається однією з найбільших загроз для розвитку України, гальмуючи економічний поступ, відштовхуючи міжнародних інвесторів та підриваючи довіру громадян до влади. Незважаючи на створення антикорупційних органів, такі як НАБУ, САП, НАЗК і ВАКС, ситуація не демонструє значного покращення. Дослідники Transparency International відзначають, що системна корупція в Україні продовжує існувати через невідворотність покарання для посадовців, політичний тиск на антикорупційні установи та інституційну слабкість правоохоронних органів.
Місце України в Індексі сприйняття корупції
Останній Індекс сприйняття корупції (CPI) Transparency International за 2024 рік показав, що Україна отримала 35 балів зі 100 можливих, втративши один бал у порівнянні з минулим роком. Україна посіла 105-те місце серед 180 країн, і хоча сама позиція не змінилася суттєво, ключовим є те, що країна знову відчуває зворотний рух у боротьбі з корупцією.
У Transparency International Ukraine підкреслюють, що поточні результати свідчать про формальний підхід до виконання багатьох антикорупційних реформ або ж свідоме уповільнення їх реалізації. Вони зазначають, що певний “застій” у 2024 році свідчить про те, що лише програмне виконання взятих Україною зобов’язань не є достатнім, адже якість імплементації реформ є нижчою, ніж очікувалося.
Серед негативних тенденцій аналітики Transparency International вказують на:
- саботаж деякими державними органами виконання Державної антикорупційної програми;
- спроби тиску на журналістів та громадянське суспільство;
- політичний вплив у різних сферах;
- корупційні скандали з витоками в НАБУ;
- зловживання у процесі відбудови країни та державних закупівлях.
Позиція НАЗК щодо результатів дослідження
У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) зазначили, що втрата одного бала в рейтингу Індексу сприйняття корупції не є критичною зміною, однак вона вказує на низку викликів, що потребують системної реакції. Фахівці агентства наголошують, що важливою є саме кількість отриманих балів, а не місце України в рейтингу, оскільки останнє залежить і від змін у інших країнах.
Попри негативні тенденції, у НАЗК наголосили, що на показники України за минулий рік могли позитивно вплинути такі фактори:
- ухвалення Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки;
- відновлення електронного декларування та зобов’язання звітувати для політичних партій;
- оновлення законодавства про закупівлі в Міністерстві оборони;
- активізація діяльності НАБУ та САП;
- збільшення кількості вироків у справах про корупцію.
У НАЗК вважають, що стагнація або просідання в Індексі характерні не лише для України, а й для всього регіону. Зокрема, серед країн-кандидатів на вступ до ЄС покращити свої показники змогли лише Молдова та Албанія.
“Також варто враховувати, що оцінювання України в рейтингу Transparency International уже втретє відбувається в умовах повномасштабної війни, що створює додаткові виклики та обмеження для ефективного функціонування антикорупційних механізмів.
Індекс сприйняття корупції є найвідомішим у світі інструментом оцінки корупційної ситуації, який Transparency International вимірює з 1995 року. Він відображає не стільки реальний рівень корупції, скільки її сприйняття експертами, представниками авторитетних аналітичних організацій та підприємцями. До об’єктів оцінки входять корупційні практики у державному секторі, тоді як побутова та бізнесова корупція не беруться до уваги.
Для розрахунку Індексу використовуються дані з 13 міжнародних досліджень та опитувань, зокрема Індексу трансформації Фонду Бертельсманна, опитувань менеджерів від Світового економічного форуму тощо. Восьми з цих досліджень було достатньо для обчислення результату України.
Сам індекс розраховується за шкалою від 0 до 100 балів, де 0 означає, що корупція є головною формою суспільних відносин і фактично замінює державні інституції, а 100 свідчить про її практичну відсутність у житті країни”, – зазначили в НАЗК.
