У сучасній геоекономіці митні тарифи перестали бути суто технічним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі. Вони дедалі частіше виконують роль важеля політичного тиску, засобу економічного впливу та сигналу для союзників і конкурентів. Політика митних обмежень, яку активно застосовує адміністрація президента США Дональда Трампа, стала ілюстрацією того, як торгівля перетворюється на арену стратегічного протистояння. Останні кроки адміністрації президента США Дональда Трампа в митній політиці викликали значний резонанс у європейських ЗМІ.
Коментатори не просто аналізують нові тарифи, а розглядають їх як елемент великої геоекономічної шахівниці, де Сполучені Штати формують нові правила гри. Тимчасове зупинення пакету митних обмежень на 90 днів для більшості країн і паралельне підвищення тарифів проти Китаю до 125% викликали численні інтерпретації: від обережної дипломатії до демонстративної ескалації. Європейські медіа сприймають останні рішення Вашингтона не як ситуативну реакцію, а як частину ширшої концепції перерозподілу ролей у глобальній торгівлі.
Le Soir – Бельгія. Брюссельська Le Soir застерігає від ескалації торгової війни між Вашингтоном та Пекіном:
«Якщо нам буде кинутий виклик, то ми не відступимо», – заявляють офіційні особи Китаю. … І це ні для кого не сюрприз: президент Сі Цзіньпін не входить до тих, хто, висловлюючись вишуканою мовою непоправного господаря Білого дому, цілує дупу Дональду Трампу. Останній розуміє відносини виключно як підпорядкування слабкого сильному. Але залишається питання: чи може зіткнення тектонічних плит світу призвести до чогось іншого, крім землетрусу чи цунамі?».
https://www.eurotopics.net/kurz/nnf
La Stampa – Італія. Колумніст туринської газети La Stampa Алан Фрідман не приховує сарказму:
«Насмілюсь припустити, що хтось з багатеньких дружків-спонсорів Дональда Трампа привів його до тями. Хтось сказав йому правду. Можливо, це був хор богів Уолл-стріта, таких як Джеймс Даймон з банку JPMorgan Chase або Ларрі Фінк з інвестиційної компанії BlackRock, а може, спільними зусиллями Ілону Маску, Джеффу Безосу та фінансисту Біллу Екману вдалося переконати Трампа в тому, що час закінчувати це божевілля. Ну чи хоча б заморозити його на 90 днів – щоб зберегти обличчя. А також щоб запобігти великій фінансовій кризі.
Президент США мислить не настільки тонко, щоб розумітися на хитросплетіннях макроекономіки. … Одержимість Трампа тарифами не має – і ніколи не мала! – Відношення до економіки».
https://www.eurotopics.net/kurz/nng
Trouw – Нідерланди пише:
«Той факт, що Ілон Маск публічно назвав радника Трампа з торгівлі та автора пакета мит Пітера Наварро безглуздим, який, мовляв, «тупіший за мішок з цеглою», свідчить про багато чого. Ця перепалка ясно показала, що в Білому домі є питання, що в Білому домі є.
Розворот, здійснений Трампом у середу, а саме – оголошена ним перерва на введення тарифів, а також значне зниження тарифів для цілої низки країн, говорить не тільки про те, що він схильний до тиску з боку великого капіталу, а й про те, що тарифним яструбам у Білому домі поки що доведеться наступити на гору».
https://www.eurotopics.net/kurz/nnh
NRC Handelsblad – Нідерланди. NRC бачить ситуацію таким чином:
«Ринок виграв першу битву. … Однак той факт, що Трамп, який розбушувався, все-таки вносить у свій курс (тимчасові) корективи, в змозі заспокоїти лише небагатьох учасників ринку. Навіть після того, як у середу він ударив по гальмах, відсотки довгострокових казначейських облігацій США знизилися лише незначно. У ході наступних переговорів Трамп та його почет представлятимуть його як геніального “ділка».
Однак після того, як він настільки легковажно готовий був піти на ризик рецесії, паралізував глобальні торгові потоки і поставив на кін кредитоспроможність США, після цього тижня хаосу весь світ буде розглядати його і його країну в першу чергу як ненадійного торгового партнера і як серйозний стресовий фактор в економіці».
https://www.eurotopics.net/kurz/nni
