Національну премію “Скарб нації – 2025” отримав сумський школяр Кіріл Ілляшенко за мужність під час рятування людей

Дитинство, обпалене війною, має інший вимір — у ньому немає місця для безтурботності, але є дивовижна внутрішня сила, яка змушує навіть наймолодших діяти так, як вчиняють дорослі. Українські діти, які виросли серед сирен, руйнувань і втрат, не лише свідчать про трагедію свого покоління, а й доводять, що мужність може народитися у найменших серцях. Вони вчаться відрізняти небезпеку за звуком повітряної тривоги, замість шкільних лінійок переживають евакуації, а замість дитячих пригод — стають учасниками порятунків і доброчинних ініціатив. У цих історіях відчувається не лише біль, але й надія — доказ того, що навіть під вибухами не згасає людяність.

Однією з таких історій стала подія, яка трапилася навесні 2025 року в Сумах. Восьмикласник місцевої школи №4 Кіріл Ілляшенко разом з мамою їхав у гості до бабусі, коли російська ракета вдарила по центру міста. Один з уламків влучив у автобус, в якому перебував хлопець. В мить, коли інші втрачали свідомість від шоку, Кіріл діяв з усвідомленням, що поруч люди, яким потрібно допомогти. Він вистрибнув крізь розбите вікно, пробився до дверей, які заклинило після вибуху, і, попри поранення голови трьома уламками, відкрив шлях до порятунку для інших пасажирів, серед яких була й його мама.

Після трагедії хлопця госпіталізували, йому зробили операцію, проте його вчинок уже тоді став символом мужності, якої не вимірює вік. Під час тієї атаки загинули 35 людей, серед них двоє дітей, а завдяки швидким діям Кіріла вдалося врятувати кількох постраждалих, які залишилися живими після вибуху.

Ця історія не залишилася поза увагою. Восени 2025 року Кіріл Ілляшенко став лауреатом Національної премії “Скарб нації – 2025” у номінації “Молоде покоління”, яка відзначає громадян, що проявили відповідальність і відвагу. Про це повідомили в Сумській міськраді. Премію запроваджено громадською організацією “Оберіг людства” у 2022 році, і з того часу вона стала знаком вдячності тим, хто своєю поведінкою зміцнює віру у людяність навіть у найважчі часи.

Для юного сумчанина ця нагорода стала не першою. Раніше його визнали переможцем всеукраїнської акції Міністерства внутрішніх справ “Герой — рятувальник року”, Президент України вручив йому відзнаку “Майбутнє України”, а Сумська міська рада нагородила Почесною відзнакою “За заслуги перед містом” ІІІ ступеня. Кіріл також отримав подарунок від Прем’єр-міністра — символічний годинник, який для нього означає не розкіш, а нагадування про час, у який навіть діти вчаться бути дорослими.

Премія “Скарб нації” не має гучного державного статусу, однак вона набула значення, що виходить за рамки формальних відзнак. Її суть полягає не в урочистостях, а в усвідомленні, що країна помічає кожен прояв мужності, навіть якщо він належить дитині. Адже такі історії не лише викликають емоції, а й формують колективну пам’ять — пам’ять про покоління, яке росте під звуки сирен, але не відступає перед страхом.

Вчинок хлопця став прикладом для його ровесників. Вчителі, які знали Кіріла ще до події, кажуть, що він завжди був спокійним і уважним, однак у критичний момент його рішучість виявилася сильнішою за будь-який страх. Такі діти, за словами педагогів, змінюють саме розуміння дитинства у воєнний час, бо доводять, що навіть у беззахисному віці можна мати внутрішній стрижень.

Сьогодні Кіріл продовжує навчання, відновлюється після поранення і бере участь у громадських ініціативах, пов’язаних з допомогою пораненим і родинам загиблих. Його історія не має нічого спільного з героїзацією чи пафосом — це буденна правда війни, у якій дитина змушена стати дорослою, бо обставини не залишили вибору.

Історія Кіріла Ілляшенка показує, що в найтемніші часи діти стають тим “моральним камертоном”, який нагадує суспільству про мужність і силу духу, які народжуються не від віку, а від серця.