На п’ятий рік війни в Україні готується комплексне оновлення системи захисту дітей: що пропонують змінити

Українські діти  живуть в умовах повномасштабної війни, яка змусила мільйони сімей залишити свої домівки, призвела до евакуації з прифронтових територій, розлучення дітей з батьками, втрати сімейного оточення та появи великої кількості нових викликів для державної системи захисту. За цей час служби у справах дітей, органи опіки, місцева влада та соціальні служби працювали в умовах постійного навантаження, тоді як законодавство значною мірою залишалося розрахованим на мирний час. Лише тепер, на п’ятий рік війни, спромоглися розв’язувати цю проблему. Кабінет Міністрів підтримав комплексний законопроєкт, який передбачає масштабний перегляд механізмів захисту дітей та сімейних форм виховання.

Що передбачає законопроєкт

Підготовлений Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності законопроєкт вносить зміни до низки законодавчих актів, що регулюють охорону дитинства. Його метою визначено оновлення всієї системи захисту дітей, чіткий розподіл повноважень між відповідальними органами та вдосконалення процедур, які застосовують у випадках, коли дитина потребує невідкладної допомоги або сімейного влаштування.

Однією з головних новацій законопроєкту стало визначення відповідальності кожної структури, яка бере участь у захисті дітей. Документ пропонує розмежувати функції органів державної влади, місцевого самоврядування, органів опіки та піклування і служб у справах дітей, щоб кожен етап ухвалення рішень мав визначеного виконавця.

Крім того, окрему увагу приділено роботі служб у справах дітей. Законопроєкт передбачає запровадження вимог до кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази та професійної підготовки працівників. Передбачається також безперервне підвищення їхньої кваліфікації, оскільки саме ці служби першими реагують на ситуації, у яких дитина може залишитися без належного захисту.

Для дітей, які опинилися в небезпеці, планують запровадити цілодобове реагування

Законопроєкт пропонує створити механізм, який дозволить службам у справах дітей реагувати на повідомлення про загрозу життю чи здоров’ю дитини протягом усієї доби. Такий порядок має поширюватися на випадки, коли дитина потребує невідкладної допомоги або негайного втручання відповідних органів.

Документ також оновлює процедури тимчасового влаштування дітей, визначає порядок дій у ситуаціях, якщо дитину залишили в закладі охорони здоров’я, а також переглядає механізми відібрання дітей у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю. Окремо пропонується закріпити додаткові гарантії врахування думки самої дитини під час ухвалення рішень, які стосуються її подальшого життя.

Ставку роблять на розвиток сімейного виховання

Значний блок законопроєкту присвячений змінам у сфері сімейного виховання. З 2027 року нові сімейні форми виховання пропонується створювати у форматі прийомних сімей. Водночас дитячі будинки сімейного типу, які вже функціонують, продовжать працювати без змін.

Документ також передбачає створення спеціалізованих прийомних сімей для дітей, які потребують особливого догляду, лікування або спеціальних умов проживання. Одночасно пропонується переглянути максимальну кількість дітей, які можуть виховуватися в прийомних сім’ях, а також розширити систему державної підтримки таких родин.

Єдину інформаційну систему та центри захисту дітей пропонують закріпити законом

Окремі положення законопроєкту стосуються функціонування Єдиної інформаційної системи «Діти». Її роботу пропонується визначити на законодавчому рівні, що має врегулювати порядок ведення інформації про дітей, які потребують захисту або сімейного влаштування.

Документ також містить положення про корекційні програми для батьків, які пропонується визначити базовою соціальною послугою. Крім цього, законодавчо планують закріпити діяльність центрів захисту дитини, де неповнолітні зможуть отримувати комплексну допомогу за участю соціальних працівників, психологів та інших профільних фахівців.

Після підтримки Кабінетом Міністрів законопроєкт має пройти розгляд у Верховній Раді. У разі його ухвалення зміни стосуватимуться всієї системи захисту дітей — від роботи служб у справах дітей і механізмів реагування на загрозу життю до розвитку сімейних форм виховання та організації комплексної допомоги дітям, які залишилися без належного батьківського піклування.