Недостовірні дані на суму понад 438,5 млн грн виявлено за результатами грудневих перевірок декларацій посадовців

У грудні 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 71 повну перевірку декларацій чиновників, які були відібрані за ризикоорієнтованим підходом. У 34 деклараціях (48 % від загальної кількості завершених перевірок) виявлено недостовірні відомості на загальну суму 438,5 млн грн. Це стало черговим кроком у посиленні прозорості та боротьби з корупцією в Україні. За результатами перевірок до компетентних органів направлено 35 обґрунтованих висновків та складено 4 протоколи про адміністративні правопорушення.

За повідомленням НАЗК, серед порушень, виявлених у грудні, найбільші суми недостовірних відомостей стосуються таких посадовців:

1. Суддя Верховного Суду: у декларації за 2023 рік виявлено ознаки недостовірних відомостей на понад 1,8 млн грн. Матеріали перевірки долучено до кримінального провадження, яке розслідує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
2. Директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва Київської міської державної адміністрації: виявлено недостовірну інформацію на суму понад 22,3 млн грн у декларації за 2023 рік. Національна поліція України (НПУ) відкрила кримінальне провадження за ознаками ст. 366-2 Кримінального кодексу України (ККУ).
3. Колишній член дисциплінарної комісії Бюро економічної безпеки України: недостовірні відомості на суму понад 7,7 млн грн у декларації за 2022 рік. НПУ розпочала кримінальне провадження за ст. 366-2 ККУ.
4. Колишній заступник начальника відділу Закарпатської митниці: у декларації за 2023 рік виявлено недостовірну інформацію на понад 306,9 млн грн. Обґрунтований висновок скеровано до Державного бюро розслідувань (ДБР).
5. Депутат Харківської міської ради: у декларації за 2022 рік виявлено недостовірні відомості на понад 11,3 млн грн. НПУ розпочала кримінальне провадження за ст. 366-2 ККУ.
6. Сільський голова Новолатівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області: виявлено недостовірні відомості на суму понад 2,1 млн грн у декларації за 2021 рік і понад 2,4 млн грн у декларації за 2022 рік. Розпочато кримінальне провадження за ст. 366-2 ККУ.
7. Колишній заступник голови Рівненської районної державної адміністрації: недостовірна інформація на суму понад 745 тис. грн у декларації за 2021 рік. Обґрунтований висновок скеровано до НПУ.
8. Колишній начальник Державної екологічної інспекції Карпатського округу: у декларації за 2022 рік виявлено недостовірну інформацію на суму понад 1,1 млн грн. НАЗК склало протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Матеріали скеровано до суду.
9. Колишній голова Державного агентства меліорації та рибного господарства України: у декларації за 2022 рік виявлено недостовірні відомості на суму понад 317 тис. грн. Наразі триває збір доказів у провадженні про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
10. Начальник управління ГУ Держпродспоживслужби в місті Києві: у декларації за 2022 рік встановлено недостовірну інформацію на понад 1,3 млн грн. Триває збір доказів у провадженні за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Всього у 2024 році НАЗК провело 1019 повних перевірок декларацій, з яких завершено 715. У 358 деклараціях (50 % від завершених перевірок) виявлено порушення.

Серед встановлених фактів:

• недостовірні відомості на суму 3,8 млрд грн;
• необґрунтовані активи на понад 47 млн грн;
• ознаки незаконного збагачення на суму 192,1 млн грн.

До компетентних органів направлено 220 обґрунтованих висновків за ознаками ст. 366-2 ККУ («Декларування недостовірної інформації») і 8 висновків за ст. 368-5 ККУ («Незаконне збагачення»).

У рамках розслідувань 184 обґрунтованих висновків були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а до суду скеровано 5 обвинувальних актів.

Для порівняння, у 2021 році порушення були виявлені лише у 27 % завершених перевірок. Із 1043 перевірок порушення встановлено у 282 деклараціях. Значне зростання кількості порушень у 2024 році підкреслює ефективність нового ризикоорієнтованого підходу до перевірок.