Події, які розгорнулися навколо народного депутата від «Слуги Народу» Олександра Куницького, викликали бурхливу реакцію в українському політикумі. Його публічний допис у соцмережі, де прозвучала згадка про покійного Андрія Парубія, став приводом для гострих звинувачень у неповазі до пам’яті колеги та навіть у прихованих погрозах. Водночас ця історія підсвітила давні суперечності між парламентськими фракціями, а також вкотре поставила питання про статус депутатів, які залишили країну під час війни.
Конфлікт розпочався після того, як народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко повідомив про свою ініціативу поставити на голосування у Верховній Раді питання щодо виключення Куницького з Комітету з питань правоохоронної діяльності. За словами Гончаренка, Куницький уже майже рік не перебуває в Україні, однак досі залишається членом комітету, і навіть чергова спроба його усунути не набрала достатньої кількості голосів у парламенті.
«Запропонував поставити на голосування постанову про виключення з комітету правоохоронної діяльності слугу Куницького. Памʼятаєте такого депутата, який близько року тому втік з країни. Тільки щось про його долю ніхто не переживає.
І так і продовжують його тримати в Комітеті. Але навіть це проголосувати не змогли. В Раді не вистачає голосів», – написав Гончаренко.
У відповідь на це Куницький написав у Facebook звернення до Гончаренка, в якому використав провокативну згадку про колишнього спікера Верховної Ради, нині покійного Андрія Парубія:
«Льошо, ти що, ще не зрозумів, як виключатимуть з комітетів та парламенту, на прикладі свого колеги Парубія?».
Ця фраза була розцінена колегами Парубія як зневага до його пам’яті й водночас як пряма погроза самому Гончаренку.
Ситуація одразу набула політичного забарвлення. Представники «Європейської Солідарності» відреагували різко і безкомпромісно. Ірина Геращенко у своєму дописі заявила, що в партії сприйняли вислів Куницького як прояв неповаги до пам’яті Андрія Парубія та як загрозу для їхнього колеги. Вона наголосила, що у Верховній Раді не повинно залишатися місця для депутатів, які понад рік не перебувають в Україні, проте зберігають мандат і членство у комітетах.
«Розцінюємо це як неповагу до памʼяті Андрія і як погрозу нашому колезі по фракції – Олексію. Хто його знає, з ким спілкуються депутати – втікачі. Не виключаємо, з російською агентурою. Всі ці втікачі так само ненавиділи Майдан і нашу команду.
А людину, яка вже рік не в Україні, давно треба виключити з комітету і позбавити мандату, це настільки очевидно. Але слугам і керівництву ВР ок…», — написала Геращенко.
Історія політичної діяльності Куницького від самого початку супроводжувалася конфліктами та неоднозначними оцінками. Ширшій публіці він став відомий як блогер із Запоріжжя під псевдонімом ZP Саньок, а також як друг іншого скандально відомого нардепа — Олександра Дубінського. У 2019 році партія «Слуга Народу» висунула його кандидатом у Харкові, де він здобув переконливу перемогу на 169-му окрузі, отримавши підтримку майже половини виборців.
Ще у 2014 році Куницький був активістом так званого «Дорожнього контролю» та часто провокував конфлікти на блокпостах, знімаючи відео, які потім активно використовували російські пропагандисти. Його колега з «Контролю» Віталій Косенко у 2016 році був засуджений за шантаж поліцейських до трьох років ув’язнення. Сам Куницький тоді уникнув відповідальності, однак відомий як людина, що часто опинялася у конфліктних ситуаціях.
У 2020 році його звинувачували у використанні депутатського статусу для лобіювання інтересів компанії «Автоентерпрайз», яка займалася імпортом електромобілів і виробництвом зарядних станцій. Журналісти звертали увагу на його бізнес-зв’язки з партнерами в Росії.
У 2023 році Куницький опинився у кількох скандалах: разом з нардепом Артемом Дмитруком він побив чоловіка, а пізніше, замість передбаченого короткого відрядження до Ізраїлю, провів майже три тижні у різних країнах, зокрема у США. Восени 2024 року він остаточно виїхав з України, оформивши відрядження до Сполучених Штатів, і з того часу не повертався.
Історія з висловлюванням Куницького стала черговим приводом для дискусій про поведінку народних депутатів, які залишають Україну в час війни, але продовжують зберігати мандат і брати участь у діяльності комітетів.
Скандал навколо заяв Куницького ще раз підкреслив, наскільки напруженим залишається політичне життя України в умовах війни. Особисті конфлікти між депутатами, різкі слова й провокативні заяви набувають суспільного значення, оскільки стосуються не лише внутрішніх суперечок у Раді, а й впливають на репутацію політичних сил загалом. У цьому випадку мова йде не лише про політичну боротьбу, а й про етичні стандарти — про те, чи дозволено використовувати імена та пам’ять загиблих у політичних перепалках.
