Європейські ЗМІ активно коментують останні заяви президента США Дональда Трампа щодо претензій США на Гренландію. Більшість оглядачів звертають увагу на те, що цей крок викликав серйозну реакцію урядів Європи, зокрема Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Великобританії та Данії, які у спільному зверненні наголосили на виключній прерогативі Данії та Гренландії вирішувати питання своєї території. Журналісти та експерти у своїх публікаціях підкреслюють складність ситуації, зазначаючи, що навіть спільна позиція європейських держав може виявитися недостатньою для того, щоб вплинути на політичні амбіції США.
Більшість коментаторів у медіа звертають увагу на дипломатичні ризики, які постають перед Європою, та на потенційні наслідки для трансатлантичних відносин. Аналітики порівнюють цю ситуацію з історичними спробами великих держав впливати на територіальні питання союзників, водночас наголошуючи, що сучасні міжнародні інституції мають обмежені можливості для стримування США у питаннях, які сприймаються як стратегічні інтереси.
Financial Times – Велика Британія. Допомоги не буде
Лондонська Financial Times пояснює, чому загрози Трампа варто сприймати серйозно:
«По-перше, це легко реалізувати. Так само, як операція «Абсолютна рішучість» у Венесуелі, Трамп міг би швидко анексувати Гренландію, не виходячи з оперативного штабу. На це вистачило б однієї-двох годин, і втрат серед американців не було б. Спротив наддержаві для данців став би самогубством.
По-друге, додати Гренландію до «скарбнички досягнень» Трампа було б вигідно. Захоплення Гренландії було б позитивно сприйняте ідеологами MAGA, оскільки одночасно підривало б НАТО. Данія могла б посилатися на статтю 5, згідно з якою напад на одного члена НАТО є нападом на всіх, але оскільки НАТО очолює Америка, ця домовленість не мала б ваги. Жоден союзник не став би на допомогу Данії».
France Inter – Франція. Смертельний удар по світопорядку
Обозреватель П’єр Аскі на порталі France Inter зазначає:
«Через імпульсивність та непередбачуваність американського президента світові доведеться переглянути свої плани. Які висновки з цього має зробити Сі Цзіньпін? Звісно, не в сенсі, що шлях до Тайваню відкритий: те, що дозволяє собі Америка на своїх «задворках», не обов’язково допустимо в Азії.
Урок полягає у тому, що Китай ще не готовий до конфронтації та продовжує озброюватися. Трамп завдав смертельного удару по світопорядку, який склався після Другої світової війни. Що буде далі — питання відкрите, але справедливості та миру тут немає».
LRT – Литва. Європа під загрозою нового хижацького світопорядку
Політолог Гінтас Каралюс на порталі литовської телерадіокомпанії LRT зауважує:
«Час від часу можна почути думку, що Європі слід було б змінити підхід на більш агресивний і висувати жорсткіші вимоги у стратегічно важливих сферах впливу, проте серед політиків, які приймають ключові рішення, ця точка зору не знаходить відгуку.
Причиною є ментальність «мирного травоїдного», яка заважає прояву сили. Конкретний приклад: жоден європейський політик не заявить відкрито, що Гренландія — це не лише справа Данії або питання дотримання міжнародних норм, а загальна зона європейських інтересів, яку слід захищати. Така комунікаційна слабкість лише провокує потенційних агресорів».
Jyllands-Posten – Данія. Президент США виявив слабкі місця
Датська газета Jyllands-Posten зазначає:
«Претензії США прояснюють моменти, які Данія в минулому упустила у стосунках з Гренландією. Мова навіть не про безпеку, а про бізнес та вплив. Американці, якщо забажають, вже завтра можуть перемістити все своє озброєння до Гренландії. Угода 1951 року надає їм таке право, хоча Трамп про це не згадує.
Йому цього недостатньо — замість цього він намагається вбити клин між гренландцями та датчанами, оскільки його особливий стиль переговорів полягає передусім у виявленні слабких місць. Не можна сказати, що стосунки між Гренландією і Данією завжди були безхмарними. Крім того, змінні уряди не помітили моменту підтримки обороноздатності Гренландії, вважаючи, що цим займуться американці».
Adevărul – Румунія. Загроза анексії як переговорна тактика
Засновник центру прогресивних стратегій і кластера інноваційних технологій Inventikus Кетелін Бучумяну в бухарестській газеті Adevărul зазначає:
«Загроза анексії створює максимально широке поле для маневру у майбутніх переговорах. Якщо заговорити про анексію, пізніше можна піти на суттєві поступки, не створюючи враження масштабного компромісу.
Водночас у союзників виникає відчуття надзвичайної ситуації — наче їх «трохи вдарило струмом». Данії та ЄС доведеться довести, що вони здатні забезпечити безпеку та розвиток Гренландії, не допустивши вакууму, яким могли б скористатися суперники. Офіційні реакції демонструють, що ця надзвичайна ситуація вже існує на політичному рівні».
