У США 26-річний новобранець Берегової охорони Скотт Раскан став героєм після того, як врятував 165 дітей під час нищівної повені в Техасі. Для нього це була перша справжня місія — не в тренувальному класі, а серед стихійного лиха, де кожна хвилина могла коштувати життя, повідомляє CNN.
Раніше Раскан працював бухгалтером, та вирішив кардинально змінити напрямок і шість місяців тому завершив навчання на рятувальника. Його команда отримала терміновий виклик під час святкування Дня Незалежності, коли річка Гваделупе вийшла з берегів і вода зросла з трьох до майже тридцяти футів, затопивши кілька таборів, зокрема дівочий християнський табір “Містик”. Шляхи до табору виявилися повністю відрізаними: мости та дороги були затоплені, а через сильну течію човни не могли дістатись.
Єдиним варіантом залишалася евакуація повітрям. За словами Раскана, замість запланованої однієї години політ до табору затягнувся на шість через жорсткі погодні умови. Команді довелося кілька разів повторно пробувати наблизитися, і лише за підтримки Повітряної Нацгвардії вони змогли досягти місця.
Прибувши до табору, Раскан побачив близько 200 наляканих і промоклих дітей. Щоб збільшити кількість евакуйованих, він залишився в таборі та координував рятувальну операцію. Він підтримував дітей, які не знали, що сталося з їхніми друзями та вожатими, і допомагав їм зберігати спокій. Деякі дівчатка були босоніж, з порізаними ногами, бо не встигли взутись, коли вода почала стрімко прибувати.
Упродовж трьох годин Раскан був єдиним рятувальником у таборі без зв’язку. Проте замість того, щоб впасти в паніку, він почав діяти: виводив дітей групами по 10–15 осіб до гелікоптера, допомагаючи наймолодшим долати слизьке каміння. Загалом йому вдалося врятувати близько 165 дітей. Однак трагедії уникнути не вдалося — загинули щонайменше 27 дівчат і один вожатий, ще 10 дітей і працівниця залишаються зниклими безвісти. Серед загиблих був і директор табору Дік Істмен, який до останнього допомагав дітям.
Міністерство внутрішньої безпеки США назвало Скотта Раскана “американським героєм” за його мужність і відданість.
Та сам рятувальник підкреслює, що героями були не лише він, а й усі, хто брав участь у рятувальній операції — і навіть діти:
“Вони надихнули мене бути кращим рятувальником”.
