Обачність чи зволікання: реакція європейських ЗМІ на рішення Брюсселя щодо виділення Україні 90 мільярдів євро
Рішення Євросоюзу надати Україні 90 мільярдів євро у вигляді безпроцентного кредиту стало результатом тривалих переговорів і складних компромісів. Брюссель обрав шлях фінансової підтримки, не вдаючись до використання заморожених російських активів, що зберігаються в Бельгії. Такий підхід викликав жваву реакцію в європейських медіа: одні розглядають його як обережний і прагматичний крок, інші — як відкладене рішення, яке не знімає ключових питань про відповідальність і джерела фінансування допомоги Україні.
La Libre Belgique — Бельгія
Брюссельська La Libre Belgique наголошує, що Європі бракує стратегічного підходу:
«Важке й дороге рішення — це добре. Але найважливіше починається лише тепер. Адже йдеться не тільки про гроші, а про стратегію.
Моральна відповідальність Європи полягає не в тому, щоб прискорювати ухвалення уявного миру, а в тому, щоб не допустити стратегічної поразки.
Допомогти Україні — так, але для стабілізації балансу сил, а не для підживлення ілюзії, ніби тут достатньо самої лише доброї волі. Мир не народжується з банківського чека. Він може з’явитися лише з Європи, здатної усвідомити себе як значущу силу, зміцнити вісь дипломатії — і знову забезпечити собі місце за столом переговорів зі Сполученими Штатами».
Helsingin Sanomat — Фінляндія
Фінська Helsingin Sanomat звертає увагу на те, що знайдене рішення поки що влаштовує всіх:
«Угода нагадує репараційну позику в тому сенсі, що Україні доведеться повертати борги Євросоюзу лише після того, як вона отримає компенсації за війну від Росії. Якщо цього не станеться, Євросоюз зможе скористатися активами російського центрального банку, які за рішенням країн ЄС залишаються замороженими доти, доки Росія не припинить війну і не виплатить репарації.
Водночас ці кошти не будуть використані одразу, тож бельгійський прем’єр-міністр Де Вевер може сказати, що він запобіг репараційній позиці. Чи буде зачеплено ці активи в майбутньому — ще побачимо. Мерц вважає такий варіант можливим, Орбан — ні. Одним словом, усі роз’їхалися по домівках переможцями».
Le Soir — Бельгія
У брюссельській Le Soir зазначено, що прем’єр-міністр Бельгії продемонстрував політичну сміливість і допоміг Європі зберегти єдність:
«Знімаємо капелюха! … Барт Де Вевер проявив себе як видатний державний діяч одразу на трьох рівнях: він з невеликим відривом випередив крайніх правих на виборах, допоміг невеликій Бельгії знову посісти помітне місце на європейській арені, якого вона давно не мала, і дав ЄС можливість продемонструвати свою єдність (зусиллями 24 країн) та готовність ухвалювати рішення — якостей, яких Євросоюзу досі болісно бракувало. Тим більш показово, що цим він зміцнив три наріжні стовпи: демократію, Бельгію та Європу».
Deník N — Чехія
Празька газета Deník N із жалем зазначає, що уряди Чехії, Словаччини та Угорщини стали єдиними, хто відмовився брати участь у допомозі Україні:
«Цей крок згодом може мати цілком конкретні наслідки для Чехії. Наприклад, ускладнити для чеських компаній участь у повоєнному відновленні України, де західні фірми матимуть значно кращі шанси.
Те, що Чехія, Словаччина й Угорщина не поспішають зробити свій внесок у вирішення найважливішого європейського питання, особливо болісно з огляду на те, що в усіх трьох країнах ще живе багато людей, які на власні очі бачили, як у 1956 і 1968 роках російські танки котилися вулицями саме цих трьох центральноєвропейських держав».
Magyar Nemzet — Угорщина
Угорська провладна газета Magyar Nemzet вітає рішення уряду Угорщини не брати участі в підтримці України:
«Віктор Орбан заявив, що немає сенсу обтяжувати боргами ще й наших онуків заради затягування війни, яку неможливо виграти. Набагато розумніше було б підтримувати миротворчі зусилля Дональда Трампа й наполягати на припиненні кровопролиття в Україні.
Є надія, що в майбутньому Орбан буде не єдиним у цій позиції, адже зі вступом на посаду глави уряду Чехії Андрея Бабіша з летаргії, схоже, вийшла щонайменше Вишеградська трійка — навіть якщо Польща рухається іншим шляхом».
