“Перша українська школа” для дітей-біженців у Польщі визнана найкращою в категорії “Подолання труднощів”

Після початку повномасштабного вторгнення десятки тисяч українських дітей опинилися за кордоном, де їх чекали нові виклики. Школи в країнах, що приймають біженців, як і сама система освіти, не були підготовлені до такого різкого збільшення учнів. Бар’єри в мові, нестача місць у місцевих школах, булінг та відсутність підтримки з боку освітніх органів стали щоденними труднощами для маленьких українців. І хоча деякі країни, зокрема Польща, намагалися адаптувати свої системи для нових учнів, надання реальної підтримки залишалось обмеженим.

У цих умовах українські освітні ініціативи за кордоном стали незамінними. Одним із таких прикладів є “Перша українська школа” в Польщі, яка стала надійною опорою для українських дітей. Створена на шостому тижні війни, вона одразу відкрилася у трьох великих містах Польщі — Варшаві, Кракові та Вроцлаві. Школа зуміла дати притулок близько чотирьом тисячам українських учнів, які втікали з зон бойових дій чи прифронтових територій і не могли одразу адаптуватися до польської системи освіти.

Визнання “Першої української школи” премією World’s Best School Prizes

Нещодавно “Перша українська школа” отримала визнання на світовому рівні, вигравши премію World’s Best School Prizes 2024 у номінації “Подолання труднощів”. Ця престижна нагорода, заснована у 2022 році британським підприємцем Вікасом Потою, покликана відзначити найкращі освітні практики, які демонструють, як школи можуть підтримувати своїх учнів і допомагати їм у кризових ситуаціях. У конкурсі взяли участь заклади зі 100 країн світу, які оцінювалися за п’ятьма напрямками: взаємодія з громадою, екологічні ініціативи, інноваційний підхід, підтримка здорового способу життя та подолання труднощів. Досвід “Першої української школи” визнають цінним прикладом успішної адаптації освіти для дітей, які постраждали від війни.

Створення школи без підтримки і на межі закриття

Однак на шляху до успіху школа неодноразово стикалася з фінансовими труднощами. Попри свою значущість, проект не отримав системної підтримки від донорів, української чи польської влади, що поставило його на межу закриття. Польські органи досі не знайшли шляхи інтеграції українських шкіл у свою правову систему, що ускладнює діяльність таких установ. В умовах, коли не було ні матеріальної бази, ні штатних педагогів, ні доступу до навчальних приміщень, засновникам вдалося знайти альтернативні рішення, завдяки яким школа почала функціонувати.

Адаптація приміщень та забезпечення ресурсами

Фундація “Незламна Україна”, яка стала організаційним ядром проєкт, доклала зусиль для облаштування шкіл на 500 учнів кожна в нестандартних локаціях. Так, у Варшаві навчальний заклад розмістили у діловому крилі торговельного центру, а у Вроцлаві — в колишньому офісі IT-компанії. У Кракові школа знаходиться у будівлі, спроєктованій як навчальний заклад. Усі необхідні матеріали та техніку вдалося отримати за допомогою небайдужих підприємців і частково закупити з України. Фінансування оренди приміщень, зарплат учителям і закупівлю підручників в перший рік війни забезпечили донори, такі як UNICEF та Save the Children. Замість друкованих підручників вартістю 3,5 млн гривень, фонд вирішив забезпечити дітей планшетами з електронними версіями навчальних матеріалів.

Освітня місія школи: навчання та емоційна підтримка

Місія “Першої української школи” полягає не тільки в забезпеченні освіти для дітей-біженців, а й у створенні емоційної підтримки, збереженні національної ідентичності та подоланні мовних бар’єрів. Завдяки тому, що в школі навчаються близько 1,5 тисячі дітей, вона зберігає стабільність у трьох містах, задовольняючи постійний попит на навчання серед українців. Багато дітей, що прибувають до Польщі після чергових обстрілів в Україні, або ж тих, хто мав негативний досвід у місцевих польських школах, обирають саме цю школу як безпечну альтернативу, де можна наздогнати втрачений матеріал.

Інтеграція та виклики польської системи

Польська влада також робить кроки для полегшення адаптації українських школярів, відкриваючи спеціальні підготовчі відділення та створюючи посади міжкультурних асистентів. Проте фінансування цих програм досі не є стабільним, і багато з цих ініціатив відкладено до прийняття нового бюджету у 2025 році. Підготовка вчителів для викладання польської як іноземної мови також є обмеженою, а українська програма навчання не інтегрована в польську систему, що ускладнює зв’язок з рідною освітою.

Тим часом “Перша українська школа” знайшла власний шлях до співпраці з польською системою освіти. Школа уклала угоди з польськими школами-партнерами, що дозволяє учням навчатися за українською програмою, одночасно відвідуючи підготовчі класи для вивчення польської мови. Наступного року планується, що ці учні зможуть бути зараховані на рівні з польськими однолітками, що дозволить отримувати оцінки у двох системах освіти.

Відсутність підтримки від української влади

В умовах кризи українська влада поки що не розробила нормативної бази для підтримки своїх шкіл за кордоном. “Перша українська школа” вимушена реєструвати учнів на дистанційне навчання в Україні, щоб видавати їм документи про освіту. Школа також не отримує фінансової підтримки від держави для закупівлі підручників чи навчальних матеріалів.

Завдяки донорським коштам фундації “Незламна Україна” вдалося започаткувати програми з працевлаштування українських учителів у Польщі, а також додаткові заняття для учнів старших класів. Однак головний проєкт школи потребує системного фінансування, і тому робота закладу значною мірою тримається на внесках батьків.

Таким чином, “Перша українська школа” стала важливим прикладом того, як освіта може допомогти дітям подолати кризу та адаптуватися до нового середовища. Незважаючи на труднощі, вона демонструє, що українські діти можуть отримати якісну освіту за кордоном, зберігаючи зв’язок із власною культурою та мовою.