У сучасних умовах ведення бойових дій цивільне населення опиняється під постійною загрозою, особливо гостро ця проблема проявляється в містах і населених пунктах, які зазнають систематичних атак. Діти стали одними з найвразливіших жертв війни, їхні страждання охоплюють не лише психологічний вплив пережитого, але й прямі фізичні травми, втрату безпечного середовища та обмежений доступ до медичної допомоги.
17 грудня Запоріжжя знову опинилося під атакою, яку здійснює армія РФ. За даними Міністерства внутрішніх справ України, число постраждалих в результаті російського авіаційного удару по Запоріжжю становить 30 осіб, серед яких п’ятеро дітей.
Окрім фізичних травм, значна частина потерпілих зазнала психологічного стресу. Психологи ДСНС надали допомогу 27 громадянам, включно з двома дітьми та двома маломобільними особами, що підкреслює необхідність комплексного підходу до допомоги постраждалим у таких надзвичайних ситуаціях.
Крім того, глава Запорізької обласної державної адміністрації Іван Федоров повідомив, що удари РФ також прийшлися по Запорізькому району. Загальна кількість поранених у результаті атак по Запоріжжю та Запорізькому району зросла до 35 осіб, що свідчить про масштабність наслідків та значний ризик для цивільного населення, включно з дітьми, які найбільше вразливі під час бойових дій.
Протягом останньої доби російські війська здійснили 684 удари по 24 населених пунктах Запорізької області. Зокрема, було зафіксовано:
-
13 авіаційних ударів по Запоріжжю, Кушугуму, Гуляйполю, Тернуватому, Залізничному, Святопетрівці, Річному, Різдвянці та Воздвижівці;
-
429 атак безпілотними літальними апаратами різної модифікації (переважно FPV) по Кушугуму, Новоукраїнці, Григорівці, Юрківці, Степногірську, Приморському, Степовому, Щербаках, Гуляйполю, Новоданилівці, Новоандріївці, Малій Токмачці, Чарівному, Білогір’ю, Варварівці, Прилуках та Добропіллі;
-
шість обстрілів з реактивних систем залпового вогню по Добропіллю та Гуляполю;
-
236 артилерійських ударів по територіях Степногірська, Приморського, Степового, Щербаків, Гуляйполя, Новоданилівки, Новоандріївки, Малої Токмачки, Чарівного, Білогір’я, Варварівки, Прилук та Добропілля.
Діти, які опиняються в зоні авіаційних та артилерійських ударів, зазнають великих страждань, які поєднують фізичні травми, страх і втрату безпечного середовища. Вони змушені бачити руйнування своїх домівок, втрату речей, доступу до освіти та елементарних умов для життя, що обмежує їхню здатність гратися, навчатися і відчувати себе захищеними. Для багатьох дітей ці обставини стали невід’ємною частиною повсякденного життя.
