Останнім часом у Франції набирає обертів кампанія з бойкоту американських товарів. Хештег #BoycottUSA активно поширюється у соціальних мережах, а соціологічні опитування свідчать, що понад 60% французів підтримують відмову від продукції зі США, тоді як майже третина вже цілеспрямовано уникає купівлі американських товарів. Головними мішенями громадського невдоволення стали такі транснаціональні гіганти, як McDonald’s, Coca-Cola та Tesla, які давно вважаються символами американської комерційної експансії в Європі. Французькі користувачі соцмереж закликають до відмови від усього, що пов’язане з США — від їжі й автомобілів до технологій та цифрових платформ.
Подібні настрої дедалі частіше проявляються і в інших країнах Європи. У Швеції та Данії бойкот набуває організованих форм: створюються онлайн-групи, де публікуються списки товарів, які слід уникати, та пропонуються альтернативи європейського виробництва. Данські активісти наполягають, що це не лише протест проти політики США, зокрема Дональда Трампа, а й спроба захистити внутрішній ринок та підтримати місцевих виробників. У Німеччині, попри відсутність масового руху, після введення мит з боку США окремі компанії та споживачі також закликають до більш обережного ставлення до американського імпорту. В Іспанії та Італії ініціативи мають переважно символічний характер, але і там активісти наголошують на необхідності переосмислення економічної залежності Європи від Сполучених Штатів.
#BoycottUSA розгортається як широкий європейський рух. Та попри інформаційний резонанс, залишається питання: чи зможе він справді змінити економічні відносини між США та ЄС, чи це лише емоційний сплеск, що не матиме довготривалих наслідків?
Політичне підґрунтя протесту
Головними причинами бойкоту стали політика Дональда Трампа, його протекціоністські торговельні заходи та антиевропейська риторика. Франція, як один із найбільших торговельних партнерів США у Європі, сприймає ці кроки як економічну загрозу. Особливо болючими виявилися мита на європейські товари, що змусили французьких виробників шукати нові ринки збуту.
Крім того, критика Трампа щодо Європейського Союзу та його підтримка правопопулістських рухів у країнах ЄС викликає відторгнення у багатьох французів. Бойкот став символічним способом висловити незгоду з політикою колишнього президента США.
Соціальні мережі vs. реальність
Попри активне обговорення бойкоту в соціальних мережах, його реальний вплив на американські бренди у Франції поки що незначний. Як зазначають журналісти, на вулицях Парижа ресторани McDonald’s та KFC продовжують приймати клієнтів, а французька молодь не готова відмовлятися від улюблених брендів через політичні причини. Головним чинником, що заважає широкомасштабному бойкоту, є економічний фактор. Багато французів, особливо молодь, не можуть дозволити собі купувати дорожчі альтернативи, тому продовжують споживати доступні американські товари. Крім того, компанії на кшталт McDonald’s адаптували свої стратегії до місцевого ринку, пропонуючи французькі продукти, що частково нівелює їхній американський імідж.
Бойкот в інших країнах Європи
Франція – не єдина європейська країна, де набирає обертів бойкот американських товарів. Подібні ініціативи виникають у Швеції, Данії та інших європейських державах. У Швеції діє активна громадська група, яка закликає до відмови від американських товарів на знак протесту проти політики США. На сторінках шведських соціальних мереж поширюється інформація про альтернативні європейські бренди, а також про негативні наслідки американського економічного впливу.
У Німеччині хоча й немає масового бойкоту, але після введення митних обмежень з боку США багато німецьких компаній закликали громадян бути більш вибірковими у купівлі імпортних товарів.
В Іспанії та Італії бойкот носить переважно символічний характер, однак деякі активісти активно поширюють у соціальних мережах інформацію про шкоду американського бізнесу для європейської економіки.
В Данії створено рух під назвою “Бойкотуємо США”, який закликає громадян відмовлятися від американських товарів та послуг. Данські активісти аргументують свою позицію не лише політикою Вашингтона, а й бажанням підтримати місцевих виробників. Як повідомляє видання “Аргумент”, і в Данії, і в Швеції у соціальних мережах діє група “Boikott varer fra USA”, де активно обговорюються списки товарів і послуг, які слід бойкотувати, і пропонуються європейські альтернативи.
Данська група на сьогодні нараховує 92 тисячі користувачів у Facebook.
Що пишуть данські користувачі на підтримку бойкоту?
“Мета бойкоту – завдати економічного удару по США, адже це єдина мова, яку розуміє нинішнє американське керівництво. Щоб досягти відчутного ефекту, необхідно відмовитися від усього американського, а не лише вибірково бойкотувати окремі бренди. Якщо робити винятки, загальний вплив послабиться, і Трамп – людина, яка розглядає країну як бізнес, що може приносити прибутки або збитки – не відчує реального тиску. Лише значні економічні втрати можуть змусити його звернути увагу“.
“Я розумію вашу позицію й усвідомлюю, що бути в епіцентрі цього конфлікту — непросто. Проте це народний рух, що ґрунтується на наших емоціях і страхах. Ми боїмося, і єдине, що можемо зробити, — це відвернутися від Сполучених Штатів. Наші політики грають у свою гру, а ми, споживачі, голосуємо гаманцями — і робимо це у значних масштабах.
Це не просто емоційний жест, а реальний крок із далекосяжними наслідками. Навіть якби компанія DT & Co. раптово заявила про каяття, багаторазово вибачилася і просила нас повернутися до їхньої продукції, ми б продовжили бойкот. У процесі цього протесту ми також усвідомили, що якість багатьох американських товарів є доволі низькою (і навіть шкодить нашому здоров’ю), а вплив американських технологічних компаній на наше цифрове життя є надмірним“.
“Мета бойкоту – максимально послабити економіку США. Це означає відмову від поїздок до Америки, бойкот американських автомобілів, скорочення використання американських технологій, а також символічні дії, на кшталт уникнення Coca-Cola, McDonald’s та інших товарів повсякденного вжитку. Є сподівання, що економічні труднощі змусять американців виходити на вулиці, щоб тиснути на республіканських політиків і змінювати політичний курс. Важливо, щоб рух набирав масштабів, бо для нього кількість учасників має значення. Якщо університети стикаються з обмеженнями з боку режиму, можливо, варто замислитися, чи вони знаходяться у правильному місці”.
Чи матиме бойкот довготривалий ефект?
Незважаючи на хвилю невдоволення, експерти сумніваються, що #BoycottUSA суттєво вплине на економічні відносини між європейськими країнами та США. Американські компанії мають глибокі корені на європейському ринку, а споживчі звички змінюються повільно. Водночас, сам факт популяризації бойкоту свідчить про історичне охолодження відносин між США та Європою.
Якщо політика США залишатиметься протекціоністською, а конфлікти з Європою загострюватимуться, європейський ринок може поступово зменшити залежність від американських брендів. У цьому контексті бойкот радше символічний, але він демонструє тенденцію до зміни споживчих настроїв у Європі.
Отже, #BoycottUSA – це не лише про купівельні звички, а й про політичний сигнал, який європейські країни надсилають Вашингтону. Питання лише в тому, чи цей сигнал почують у Білому домі.
Маск добалакався?
Як зазначає французьке видання Capital, наразі, принаймні, одна компанія вже точно відчуває на собі наслідки економічного наступу Трампа на Європу. Це Tesla, продажі електромобілів якої різко впали. Проте ця криза пов’язана більше з неоднозначною поведінкою Ілона Маска, ніж із заявами Дональда Трампа щодо митних тарифів.
Маск неодноразово робив резонансні заяви, які викликали негативну реакцію в європейському суспільстві. Зокрема, він відкрито симпатизує правим рухам, підтримує політику Трампа та республіканців, що не знаходить відгуку в більшості європейських країн, де переважають ліберальні цінності. Маск дозволяв собі суперечливі заяви щодо війни в Україні. Він кілька разів висловлював ідеї, які сприймалися як вигідні для Росії, що викликало обурення в країнах ЄС, які підтримують Україну.
Критику викликала і позиція щодо Палестино-ізраїльського конфлікту. Коментарі Маска в соціальних мережах викликали звинувачення в антисемітизмі, що призвело до відмови багатьох великих компаній від реклами на платформі X (раніше Twitter).
Окрім репутаційних ризиків, Tesla також стикається зі зниженням попиту на електромобілі. Загальний ринок електрокарів у Європі сповільнив зростання, оскільки покупці очікують кращих умов або обирають місцеві бренди (Volkswagen, BMW, Renault). Відчутним є і посилення конкуренції. Китайські виробники, такі як BYD та Nio, пропонують дешевші альтернативи. Крім того, питання викликає якість продукції. Tesla має репутацію бренду з частими проблемами якості та сервісного обслуговування, що відштовхує європейських споживачів.
У Франції, Німеччині та деяких скандинавських країнах Tesla стала однією з мішеней руху #BoycottUSA. Це проявляється у відмові клієнтів купувати електромобілі бренду та переході на європейські аналоги.
Чи вплине це на компанію в довгостроковій перспективі? Падіння продажів Tesla в Європі може бути тимчасовим явищем, однак репутаційні ризики та посилення конкуренції можуть серйозно зашкодити позиціям компанії на ринку. Якщо Маск не змінить підхід до публічних заяв і не адаптує маркетингову стратегію Tesla до європейських цінностей, компанія може втратити значну частку ринку в ЄС.
