Після невдалих перемовин між США та Іраном щодо згорнення іранської ядерної програми, Ізраїль завдав ударів по низці ключових іранських військових і ядерних об’єктів. Ця ескалація загрожує фінансовим ринкам серйозними наслідками. З урахуванням нинішньої динаміки експерти окреслюють п’ять можливих сценаріїв розвитку подій, кожен із яких має свої ризики й рекомендації для інвесторів.
У першому йдеться про найгірший розвиток подій — масштабну війну, до якої можуть приєднатися США та інші країни. У разі такого конфлікту Ормузька протока буде перекрита, що призведе до стрибка цін на нафту понад 200 доларів за барель. Світова економіка опиниться в глибокій рецесії, супроводжуваній логістичними збоями глобального масштабу. Ймовірність такого сценарію оцінюється у 10%.
Другий варіант передбачає довготривалу проксі-війну, в якій Ізраїль та Іран продовжать завдавати один одному обмежених ударів, до того ж активізуються Хезболла, Хамас та єменські хусити. За таких умов нафта коливатиметься в діапазоні 100–130 доларів за барель, а фінансові ринки нестабільно реагуватимуть на чергові витки конфлікту, спричиняючи часті хвилювання інвесторів. Ймовірність цього сценарію — приблизно 25%.
З огляду на ці два варіанти, експерти радять людям мати фінансовий резерв, який дозволить покрити 3–6 місяців витрат на життя. Інвесторам рекомендують завчасно скорочувати ризиковані активи, уникати паніки та завжди бути готовими до розвитку гірших сценаріїв.
Третій, базовий сценарій — короткострокова ескалація. Ізраїль знищує іранські ядерні об’єкти, на що Іран відповідає ракетними ударами. Через тиждень-два сторони повертаються до переговорів. Нафта в короткостроковій перспективі зростає до 80–100 доларів, після чого поступово повертається до попереднього рівня. Ймовірність такого розвитку подій становить близько 35%.
Четвертий сценарій передбачає керований обмін ударами: обидві сторони завдають один-два взаємних удари, після чого під тиском міжнародних гравців — зокрема ООН, США та Китаю — конфлікт вдається загальмувати. Фінансові ринки та нафтові котирування упродовж місяця стабілізуються. Ймовірність такого розвитку оцінюється у 20 відсотків.
В обох останніх випадках експерти радять використовувати тимчасові просідання ринку як можливість для інвестування. Падіння котирувань дає нагоду увійти в ринок і надалі уважно стежити за ситуацією, зокрема за показниками ринку праці в США, які залишаються важливим орієнтиром для економіки.
П’ятий варіант найспокійніший. Іран обмежується символічною відповіддю, після чого активізується дипломатичний процес. Ринки швидко заспокоюються, а ціни на нафту та золото вже з наступного понеділка повертаються до звичних показників. Для більшості людей це залишається лише інформаційним шумом. Ймовірність такого сценарію — близько 10 відсотків.
Головний висновок експертів залишається незмінним: паніка завжди коштує дорожче за підготовлений план. Саме тому важливо заздалегідь мати сформований “план B”, а не приймати емоційні рішення в розпал кризових заголовків.
Як зазначив засновник компанії HUG’S Ерік Найман, ризик різкого стрибка цін на нафту експерти обговорювали ще задовго до поточних подій. Це пояснюється тим, що багато трейдерів грали на зниження цін, але з початком ескалації їхні позиції почали масово закриватися вже зранку після ударів.
Як ірано-ізраїльський конфлікт загрожує світовому нафтовому ринку
ІА Факт вже писало, що після ізраїльських ударів по Ірану світові ринки сколихнулися: ціни на нафту злетіли на понад 7%, а інвестори заговорили про можливість $120 за барель у разі подальшої ескалації. Але за цими цифрами стоїть ризик глобального енергетичного шоку, який може вдарити по всіх, від Вашингтона до Києва.
Регіон Перської затоки — Саудівська Аравія, Іран, Ірак, ОАЕ та Кувейт — забезпечує близько третини світового видобутку нафти та володіє майже половиною доведених запасів. Це буквально енергетичний центр планети.
Ормузька протока — морський шлях, через який проходить близько 20 мільйонів барелів нафти щодня, або п’ята частина світового споживання нафти. Будь-яке порушення в цьому регіоні може спричинити значні коливання цін на нафту та вплинути на глобальну економіку.
Хоча існують альтернативні маршрути для експорту нафти, їхня пропускна здатність обмежена. Так, Саудівська Аравія має трубопровід East-West (Petroline) потужністю до 5 мільйонів барелів на добу, що веде до порту Янбу на Червоному морі. ОАЕ експлуатують трубопровід Habshan–Fujairah, що дозволяє транспортувати нафту безпосередньо до Індійського океану.
Іран нещодавно відкрив трубопровід Goreh–Jask, який дозволяє експортувати до 1 мільйона барелів на добу, обходячи Ормузьку протоку.
Проте ці альтернативи не можуть повністю компенсувати можливі втрати у випадку блокування основного маршруту.
У разі значного скорочення постачання нафти з Ірану, ОПЕК+ може зіткнутися з труднощами в компенсуванні дефіциту. Лише Саудівська Аравія та ОАЕ мають резервні потужності для швидкого збільшення видобутку, але це вичерпає їхні запаси та залишить ринок без додаткових буферів.
Завдяки сланцевій революції Сполучені Штати стали одним з провідних виробників нафти. Однак, збільшення видобутку вимагає часу та інвестицій. Крім того, швидке нарощування виробництва можуть стримувати економічні та екологічні обмеження.
Як удари Ізраїлю по Ірану запустили глобальний відтік капіталу
Коли перші повідомлення про ізраїльські удари по іранських військових об’єктах з’явилися у стрічках агентств, глобальні фінансові ринки здригнулися. Розпочалася класична реакція: відтік із ризикованих активів, шалений попит на “тихі гавані” й миттєве переоцінювання вартості безпеки.
Передусім, інвестори потягнулися до золота. Уже в перші години після новин ціна на нього злетіла до другого найвищого річного піку — понад 3426 доларів за унцію. Золото знову підтвердило свій статус універсальної страховки на випадок катастрофи. Це був один із найшвидших стрибків металу після ініціатив Ізраїлю, що спровокували хвилю побоювань про втрату контролю над конфліктом.
Одночасно зміцнився і долар США, головна фінансова “фортеця” у моменти геополітичних штормів. Індекс долара підскочив на 0,7% — і це був не технічний рух, а глобальна переоцінка ризиків. Попит на долар різко зріс, попри те, що американський бюджет страждає від зростаючих боргів і потенційних інфляційних загроз.
Ще цікавішу поведінку продемонстрував ринок облігацій США. Теоретично це перша гавань для інвесторів під час криз. Але замість падіння дохідностей ми побачили їхній ріст: ставка по 10-річних казначейських паперах зросла до 4,42%. Це свідчить про те, що навіть американські боргові папери частина гравців почала вважати недостатньо захищеними від можливого інфляційного сплеску через зростання нафтових цін.
Зовсім не уникли шоку й фондові ринки. Вже у перші години після атаки індекс S&P 500 втратив понад 1,1%, Dow Jones просів на 1,8%, а Nasdaq — на 1,3%. Європейські ринки синхронно повторили цю динаміку: британський FTSE 100 знизився на 0,4%, німецький DAX — на 1,1%, французький CAC 40 — на 1%.
На валютному ринку домінування долара лише посилилося. Євро та фунт одразу просіли. Пара EUR/USD втратила понад 0,36%, завершивши чотириденне зростання, фунт стерлінгів впав на 0,4% відносно долара. Єна й юань також не отримали очікуваного попиту, що вкотре підтвердило: у моменти різкого загострення системних ризиків перше, до чого біжать великі гравці, — американська валюта.
Отже, світова фінансова система увійшла в нову фазу нервозності. Подальша поведінка ринків залежатиме від темпів ескалації чи деескалації між Ізраїлем та Іраном. Але вже зрозуміло: ризики глибокої фінансової турбулентності більше не теоретичні — вони цілком реальні.
Тетяна Вікторова
