Війна в Україні змінює міста, знищує інфраструктуру, перетворює школи на укриття, а лікарні — на мішені. Однак є одна зона, де присутність війни особливо суперечить самій природі — це пологові будинки. Місця, де не вмирають, а народжуються, де життя тільки починається.
11 липня близько шостої ранку під час атаки Харкова російськими дронами пологовий будинок у Салтівському районі зазнав ураження. Російська атака зачепила корпус, у якому перебували жінки після пологів та їхні діти. За інформацією Харківської обласної прокуратури, постраждали три породіллі та троє немовлят. Двоє з них народилися лише за добу до цього, а третій хлопчик — 8 липня. У всіх діагностовано гостру стресову реакцію. Породіль з немовлятами довелося евакуювати до іншого медичного закладу.
У мирній країні немовля завжди з’являється на світ у тиші. Навколо нього — стерильні стіни, усталений режим, перший крик, перше дихання. Мати і медики поруч, ліжко чисте, спокій гарантований. У Харкові цього ранку цього не було. Коли діти та їх матері спали, а медичний персонал чергував у коридорі, стався вибух, а за ним — тріск скла вікон, ліжка посипані осколками, крики. Породіллі з дітьми на руках у паніці ховалися під ліжками, інші намагалися вибратись з приміщення самотужки.
Гостра стресова реакція у немовляти є не тільки стресом, але й суттєвим фізіологічним зсувом. У новонародженого ще не сформована повноцінна робота кори головного мозку, не розвинуті механізми самозаспокоєння. У разі сильного звукового удару, такого як вибух, серцевий ритм дитини різко підвищується, дихання стає уривчастим, а м’язи спазмованими.
Для дитини перші години після пологів є періодом адаптації, її нервова система тільки починає звикати до нових умов. Якщо в цей момент відбувається вибух, вона переживає це як загрозу на рівні всіх систем — серцево-судинної, дихальної, гормональної. І якщо дорослий може зрозуміти, що це вибух, і якось зреагувати, то дитина — ні. Вона просто кричить і перебуває в стані перевантаження.
У дітей, які перебували у пологовому будинку під час атаки, немає ще пам’яті в звичному для нас розумінні. Але, за словами лікарів-психіатрів, навіть на такому ранньому етапі мозок фіксує сигнали загрози. Звук, вібрація, тремтіння тіла матері, її серцебиття, м’язова напруга — усе це може впливати на психоемоційний розвиток дитини в майбутньому.
«Ми маємо справу з інтенсивним стресом у момент формування первинної системи безпеки. Навіть якщо дитина нічого не запам’ятає свідомо, її нервова система вже перебуває у стані підвищеної збудженості. Це може призвести до проблем зі сном, годуванням та спілкуванням. Ми бачили такі випадки раніше — після схожих ситуацій у 2022-му», – кажуть лікарі-неонатологи.
Не менш вразливою є і мати. У перші дні після пологів жіночий організм виснажений, психіка — чутлива, гормональний фон нестабільний. За словами лікарів, жінки, які пережили подібні вибухи разом з дитиною, часто мають тривалу післяпологову тривожність, розлади сну, а також труднощі з лактацією. В результаті психологічна травма може закріпитися на роки — як у матері, так і в дитини.
Медичний персонал пологового працював до останнього. Вже після удару лікарі та медсестри допомагали жінкам винести дітей, розгортали переносні ліжка, евакуювали документи. Частину породіль, які ще не могли ходити самостійно, виносили.
Акушери, які працюють у Харкові, визнають: звичні протоколи давно не працюють. Медичні бригади готові до евакуації будь-якої миті. У підвалах підготовані приміщення, де в разі потреби можна народжувати, але це не норма. Пологи в таких умовах є випробуванням для організму, психіки і структури охорони здоров’я.
Немовлята в Харкові тільки народилися, а вже опинилися в умовах обстрілу, евакуації й медичного діагнозу, пов’язаного зі стресом. Вони ще не встигли пройти адаптаційний період після пологів, але вже зазнали впливу вибухової хвилі. Те, що в нормальних умовах є періодом спокійного входження в життя, для них почалося з порушення базової безпеки.
