Польща оговтується від потрясіння результатами американських виборів і готується до головування в Раді ЄС. Нині країна виходить на фінішну пряму у підготовці до цієї важливої місії, виразно наголошує на історичності своєї місії і нагадує, що її лідерство в ЄС співпало із початком нового терміну президентства Дональда Трампа. Тож із США, як би там не було, потрібно налагоджувати дружні й міцні стосунки.
Заступниця міністра у справах ЄС Магдалена Собковяк днями повідомила, що вже затверджено бюджет і складено календар із майже 500 заходів, запланованих на цей період. Наступного тижня Польща приймає перший підготовчий візит генерального секретаря Європейської комісії. Візит передбачає обговорення ключових тем і питань, які визначатимуть порядок денний польського головування в Раді ЄС.
Безпека понад усе
Головною темою майбутнього головування Польщі в ЄС стане безпека, яка буде розглянута через сім ключових аспектів. Перший із них — це зовнішня та військова безпека. До цієї сфери належить ініціатива “Тarcza Wschód”, яку Польща вважає важливим елементом захисту східних кордонів ЄС. Як зазначила заступниця міністра у справах ЄС Магдалена Собковяк, хоч Польща й бере на себе основний тягар створення цього захисного щита, відповідальність має бути спільною. Польща очікує від партнерів більшого залучення та підтримки, адже це не тільки польський кордон, але й зовнішній кордон всього Євросоюзу.
Другим важливим напрямом є розвиток оборонної промисловості в межах ЄС. Він передбачає підвищення рівня самодостатності та технологічної незалежності у виробництві зброї та оборонного обладнання, а також зміцнення оборонного потенціалу для ефективного реагування на сучасні загрози.
Важливими векторами польського головування в ЄС стануть енергетична безпека та економічна стабільність. Польща прагне продовжувати процес енергетичної незалежності від внутрішніх і зовнішніх джерел, сприяючи стабільності постачання та диверсифікації ресурсів. Ця мета особливо важлива в умовах сучасних енергетичних викликів у Європі, коли питання зниження залежності від традиційних постачальників стає пріоритетним.
У сфері економічної безпеки ключовою темою буде обговорення нового бюджету ЄС. У цьому зв’язку Магдалена Собковяк пояснила, що Польща ставить під сумнів доцільність централізації фінансових інструментів у Брюсселі й виступає за розширення повноважень для регіонів. Польська позиція залишається незмінною: країна прагне, щоб регіони мали більше свободи в прийнятті економічних рішень. А це передбачає відмову від практики встановлення «контрольних орієнтирів» і повернення до прийняття рішень на національному рівні з урахуванням потреб регіонів. Такий підхід Польщі спрямований на підвищення ролі локальних органів влади у визначенні стратегічних напрямків розвитку та надання їм більшої самостійності у фінансовому управлінні для підвищення регіональної економічної стійкості та ефективності.
Польща також хотіла б, щоб перші розділи вступу до ЄС були відкриті Україною за час її головування.
Примітно, що Польща постійно апелює до свого попереднього головування в ЄС, аби підкреслити свій досвід і досягнення, які вона здобула в цій ролі, а також щоб підтвердити свою послідовність і прихильність до ключових питань безпеки та регіональної автономії в межах Євросоюзу. Вперше Польща головувала в ЄС у другій половині 2011 року, коли особливу увагу приділяла питанням енергетичної безпеки, посиленню інтеграції Східної Європи в структури ЄС, а також залученню країн “Східного партнерства”. Польське керівництво тоді ініціювало проєкти, спрямовані на зміцнення стійкості енергетичного сектора ЄС та диверсифікацію джерел енергоресурсів, що й сьогодні залишається важливим пріоритетом.
Історія зараз твориться в Україні
Сьогодні міністр закордонних справ Радослав Сікорський зустрівся з лідером європейської дипломатії Жозепом Боррелем, який щойно повернувся з України. На спільній прес-конференції з-поміж іншого вони зробили і кілька заяв, що стосуються України. Зокрема, Сікорський, апелюючи до майбутнього головування в ЄС, наголосив, що Євросоюз має відповідальність за своїх громадян, своїх сусідів і майбутні покоління. Він наголосив на важливості табу на зміну кордонів в Європі силою. Сікорський заявив, що “історія зараз твориться в Україні, в нашому регіоні” і додав, що на наступному засіданні Ради з закордонних справ обговорюватимуть ключові питання, від яких залежить, наскільки ЄС може продемонструвати свою єдність, силу та здатність діяти стратегічно. Це передусім стосується підтримки України, а також визначення єдиної стратегії щодо російської агресії, оскільки від дій ЄС на міжнародній арені залежить його майбутня надійність і вплив.
Польща готується стати лідером Європи
Польща поступово адаптується до результатів американських виборів і вибудовує свою лінію взаємодії із США в рамках НАТО і подальшої підтримки України. Серед політиків лунають голоси про необхідність співпраці зі США безвідносно до того, хто зайде до овального кабінету.
“Кожен без винятку має взяти на себе більше відповідальності за підтримку міцних трансатлантичних відносин, незалежно від того, в якому настрої він зустрів результати виборів“, – заявив Дональд Туск, готуючись до зустрічей із французьким лідером Емануелем Макроном та генсеком НАТО Марком Рютте. Польський прем’єр намагається опанувати нову роль Польщі в ЄС, пов’язану із ротацією у головуванні. В його планах також візити до британського прем’єр-міністра Кейра Стармера та лідерів країн Північної Європи та Балтії.
Туск переконаний: “Без сумніву, новий політичний ландшафт є серйозним викликом для всіх, особливо якщо розглядати можливість завершення російсько-української війни внаслідок угоди, скажімо, між президентом Росії та новим лідером США”.
Польща посилює бюджет на оборону
Одним із наголосів передвиборчої риторики Трампа був скептицизм щодо НАТО, на яке тоді ще потенційний лідер США не хотів витрачати кошти, закидаючи європейцям, що вони самі мусять подбати про свою безпеку, зокрема й виразити це у грошовому еквіваленті.
Цьогоріч Польща витратила на оборону 4% ВВП. Наступного року цей показник планується підвищити до 4,7%. Мер Варшави Рафал Тшасковський, який має намір взяти участь у президентських виборах наступного року, вважає, що ці цифри дають підстави Польщі бути зразком для інших країн в ЄС і НАТО. Більше того, він переконаний, що Польща як 21-ша економіка світу має право подати заявку на членство у G20 найближчим часом. Його передвиборча риторика сповнена критики прем’єр-міністра Туска і його уряду, які мали б піти у відставку після того, як Трамп виграв вибори.
Своєю чергою президент Польщі Анджей Дуда готується зустрітися із новообраним президентом США Дональдом Трампом ще до того, як той пройде процедуру інавгурації. Під час візиту до Азербайджану Дуда потрапив під шквал питань бакинських журналістів, які цікавилися, чи зможе він вплинути на Трампа, аби той не віддав частину України Путіну. Дуда запевнив, що тема України буде першої під час його зустрічі з Трампом у січні наступного року, адже саме з 1 січня Польща розпочинає головування в Раді ЄС.
Не Трампом єдиним
“Гарріс чи Трамп?” — написав Дональд Туск у мережі X, коментуючи напружену гонку в США перед виборами. Його слова відображали стурбованість щодо того, як результат цих виборів може вплинути на майбутнє Європи. Водночас Туск застерігав: “Дехто каже, що майбутнє Європи залежить від американських виборів, а воно залежить насамперед від нас“.
Європа має зрозуміти, що час, коли її безпека та процвітання залежали від зовнішніх акторів, минає. У контексті постійно змінюваної міжнародної ситуації та нових геополітичних викликів, Європі необхідно більше покладатися на власні сили. Туск наголошує, що “за умови, що Європа нарешті подорослішає і повірить у власні сили“, вона зможе впоратися з будь-якими зовнішніми і внутрішніми загрозами. Європейці мають усвідомити, що не можна більше сподіватися на інших, щоб забезпечити мир і стабільність на континенті.
Дійсно, час геополітичного аутсорсингу минає.
