Туреччина може стати першою країною НАТО в групі БРІКС
Ця подія відображає політичний, економічний і разом з тим символічний вибір нашого стратегічного партнера, з яким Україна напередодні повномасштабної війни уклала угоду про зону вільної торгівлі. Влада Туреччини, представлена партією “Справедливість і розвиток”, підтвердила, що Анкара офіційно подала заявку на вступ до групи БРІКС. Про це повідомило американське видання Al-Monitor, що спеціалізується на питаннях Близького Сходу і північної Африки (https://www.al-monitor.com/originals/2024/09/turkey-nato-member-submits-formal-application-join-brics Якої країни це видання?).
«Наш президент неодноразово висловлював бажання стати членом БРІКС», – заявив речник партії Омер Челік журналістам під час пресконференції. «Наша заявка в цьому питанні чітка, і процес просувається в цьому напрямку”.
Ці заяви стали відповіддю на раніше опубліковану інформацію Bloomberg, згідно з якою Туреччина, яка є членом НАТО, подала офіційну заявку до блоку кілька місяців тому. Челік зазначив, що поки що не було жодних конкретних результатів по заявці. «Ми повідомимо вам, якщо буде будь-яка оцінка чи рішення БРІКС щодо членства», — додав він.
Обговорення потенційного членства Туреччини у блоці активізувалося після візиту турецького міністра закордонних справ Хакана Фідана до Китаю у червні. Після Китаю Фіданд також відвідав саміт БРІКС+ в Росії в червні.
Хоча ні Фідан, ні міністерство офіційно не підтвердили формальної заявки Туреччини на вступ до БРІКС, Путін заявив, що він «вітає» інтерес Туреччини до блоку під час зустрічі з головним турецьким дипломатом 11 червня на полях саміту. Тоді тимчасовий посол США в Анкарі Джефф Флейк висловив сподівання, що Туреччина не вступить до БРІКС і водночас підкреслив, що таке членство Туреччини не зірве її орієнтацію на НАТО і Захід.
Турецькі джерела повідомляють, що Анкара зробила свій вибір на фоні зростаючого розчарування Європейським Союзом, кандидатом на членство до якого вона залишається вже протягом 25 років (https://www.bbc.com/turkce/articles/cy54v7rxledo). Рішення про вступ до іншого блоку у Туреччині прийняли через прагнення диверсифікувати свою торгівлю та розглянути відповідні варіанти поза європейським блоком.
Розчарування Туреччини Євросоюзом не було раптовим. Воно наростало протягом останніх шести років. Президент Ердоган неодноразово говорив про те, що більше не буде терпіти нових вимог або умов щодо процесу вступу. Ще рік тому перед відкриттям осінньої сесії парламенту Туреччини він заявив, що його країна виконала всі зобов’язання, які взяла на себе перед Європейським Союзом, однак ЄС майже не дотримався своїх обіцянок. Гнів Ердогана був викликаний рішенням Європейського суду з прав людини, який визнав неправомірним вирок щодо вчителя Юкселя Ялчинкая, якого засудили за використання додатку для шифрування повідомлень ByLock, який нібито використовували організатори спроби перевороту 2016 року. Ердоган заявив, що рішення ЄСПЛ стало “соломиною, яка зламала спину верблюду” і наголосив, що Туреччина не відступить у своїй боротьбі проти цієї “групи зрадників”.
Про БРІКС Ердоган уперше заговорив у 2018 році, перебуваючи на саміті блоку в Південній Африці. Тоді президент Туреччини був присутній саме як «голова саміту Організації ісламського співробітництва», але після саміту це питання було відкладено.
Взаємодія Туреччини і БРІКС активізувалася в 2024 році. Міністр закордонних справ Хакан Фідан вперше відвідав Китай у червні 2024 року, а потім провів різноманітні контакти в Росії для саміту БРІКС. Звертаючись до учасників сесії БРІКС+, Фідан сказав: «Ми цінуємо нашу співпрацю з БРІКС. Ми віримо, що різноманітність у БРІКС є важливим інструментом для збільшення розвитку та стабільності».
Що таке БРІКС?
Назва організації складається з перших літер назв країн Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки. Це організація, що виникла як альтернатива односторонньому економічному співробітництву Заходу та спрямована як на економічну, так і на культурну співпрацю між країнами-членами. Термін «БРІКС» вперше був використаний у 2001 році у звіті «Побудова кращої глобальної економіки БРІКС», підготовленому Джимом О’Нілом, головою ради директорів американського інвестиційного банку Goldman Sachs.
Країни БРІКС охоплюють приблизно 45 відсотків населення світу. Економічна потужність країн-членів складає 28,5 трильйона доларів, що становить приблизно 28% світової економіки. Країни БРІКС виробляють 44% світового видобутку сирої нафти, що підкреслює їхній вплив на глобальні енергетичні ринки.
Блок демонструє постійну тенденцію до розширення. Цього року до альянсу приєдналися Єгипет, Ефіопія, Іран, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. Відомо також, що Азербайджан офіційно подав заявку на членство в БРІКС після зустрічі в Баку президента Алієва з Путіним.
Незважаючи на запрошення, Саудівська Аравія ще не приєдналася до групи. Відкликала свою заявку Аргентина після того, як президентом країни був обраний Хав’єр Мілеї.
Чому Туреччина подалася до БРІКС і як це може вплинути на Україну?
Останнім часом турецька економіка зазнала впливу низки негативних чинників, таких як пандемія, руйнівні землетруси. Російсько-українська війна також серйозно позначилася на її стані. Для подолання економічної кризи Анкарі, вочевидь, знадобилися нові підходи та рішення.
ВВС Туреччина (BBC Türkçe), коментуючи подання заявки Анкари на членство в альянсі, наголошує, перш за все, на можливостях, які надає БРІКС країнам, що потерпають від економічних труднощів. Зокрема нагадує про започаткування Банку розвитку, який підтримує нові інфраструктурні проєкти.
Однак окрім економічного спрямування, БРІКС має також виразну політичну забарвленість, принаймні такої функціональності групі надає Росія, яка зараз головує у БРІКС. Усіма вона силами намагається залучити якомога більше країн до альянсу, оскільки прагне продемонструвати Заходу альтернативну «колективну» силу. Хоча «пазл» групи БРІКС ще не склався, очевидно, що країни, які останнім часом прагнуть членства у ньому, планують використати таку можливість у своїх позиціях на міжнародній політичній арені. Це ж стосується і Туреччини, яка підтримує стосунки і останнім часом зміцнює зв’язки з Росією, будучи країною НАТО. З турецьких ресурсів відомо, що в Кремлі готують візит президента Путіна до Туреччини, який “вже давно стоїть на порядку денному”.
Ідея переформатування глобального світового порядку, зміна «домінуючого Заходу» на більш гнучку геополітичну структуру, що включає представництво всіх континентів (зокрема й Африки) та мусульманських країн, давно просувається Туреччиною під гаслом «світ більше п’яти». Ердоган придумав цей девіз і використовує його на різних внутрішніх і міжнародних платформах як прояв розчарування системою ООН і його баченням більш функціональної та представницької Організації Об’єднаних Націй.
Наразі Туреччина, враховуючи серйозні економічні проблеми та потребу у нових партнерах і інвестиціях, розглядає БРІКС як альтернативу МВФ та платформу для налагодження торговельних зв’язків. Незважаючи на внутрішню динаміку і різноманіття інтересів країн-членів БРІКС, Туреччина має потенціал використовувати цей блок для розширення своїх ринків за рахунок Глобального Півдня. Приєднання Туреччини до БРІКС не повинно загрожувати Україні, якщо Анкара не використовуватиме платформу для обходу санкцій проти Росії. Однак це видається малоймовірним, оскільки новий альянс відкриває для Туреччини набагато більш сприятливі ринкові можливості, ніж вона може отримати у російських оборудках.
