Посол України у ФРН Олексій Макєєв розповів про очікування Києва, системи ППО і “конкуренцію” між німецькими дронами та iPhone
За час повномасштабної війни Німеччина посідає друге місце після США серед країн, які надають Україні підтримку. Після зміни зовнішньої політики США, зумовленої ротацією в Білому домі, Берлін, імовірно, стане новим лідером за обсягами допомоги. Водночас змінюється і сам характер німецької підтримки. Посол України у ФРН Олексій Макєєв вважає, що ці зміни не лише кількісні, а й якісні. Він окреслює кілька етапів, через які пройшло усвідомлення в Берліні того, як саме варто допомагати українській армії, і нагадує, що три з половиною роки тому Німеччина пропонувала Україні лише п’ять тисяч шоломів. На цьому тлі нинішній рівень допомоги є радикальним зрушенням. Макєєв сподівається, що за нового канцлера Фрідріха Мерца підтримка стане ще рішучішою.
Посол зазначає, що за сто днів нового уряду в Німеччині кардинально змінилася атмосфера. Це стосується ставлення до українських представників з боку уряду, міністрів, контактів посольства. Цю атмосферу Макєєв описує німецьким словом “aufgeschlossen”, що означає відкритість, готовність до співпраці й діалогу. Саме таку відкритість він спостерігає у взаєминах президента України і канцлера, міністрів двох країн, а також у власних контактах. Така атмосфера відкритості була притаманна чинному міністрові оборони Борису Пісторіусу ще до зміни уряду. Пісторіус від початку свого міністерського терміну демонстрував цю якість.
Макєєв вважає, що змінився також політичний словник німецького керівництва. У 2022 році ключовим словом у німецькій політиці було Zeitenwende, яке означає “поворотний момент”. У 2023-му — Krisenmodus, тобто стан кризи. А в 2024-му вийшло на перший план словосполучення Ampel-Aus — кінець світлофорної коаліції. Він звертає увагу, що жодне з цих понять не відображало ролі лідера, яку дедалі частіше на себе починає брати Німеччина. Тільки під час виборчої кампанії Фрідріха Мерца це слово з’явилося у публічному дискурсі — Führungsrolle, роль лідера.
На думку посла, в заявах нового уряду дедалі частіше з’являється риторика про лідерство Німеччини в Європі, у світі, щодо України. Водночас в Україні існує розчарування через відмову Мерца надати ракети Taurus, попри те, що раніше той обіцяв це зробити. Однак поза цим питанням немає серйозних підстав дорікати Німеччині в непоступливості. Якщо раніше про це говорила лише міністерка закордонних справ Анналена Бербок, то тепер це — офіційна позиція коаліції. Німеччина вже публічно заявляє про членство України в НАТО і що ці заяви навіть випереджають формулювання, які наразі використовує сам Альянс. Важливо, що нині відбувається діалог між Міністерством оборони ФРН, оборонною індустрією Німеччини та українською стороною про використання тактичних і стратегічних уроків ЗСУ. Це сприятиме ще глибшій інтеграції України до євроатлантичного простору.
Щодо особистої позиції канцлера Мерца, посол зазначає, що немає підстав сумніватися в його прихильності до членства України в НАТО. Він називає ключових політичних фігур у німецькому уряді — міністра закордонних справ, міністра фінансів, віцеканцлера, міністра оборони — і вважає їх абсолютними прихильниками України, а також своїми особистими друзями. Щодо їхньої позиції по НАТО, Макєєв утримується від оцінок, але підтверджує їхню підтримку України. Наша країна не може допустити повторення ситуації 2023 року, коли саме Німеччина разом із США загальмувала просування України до НАТО. Він визнає, що у світі з’явилися й інші гальма, але наголошує, що як посол він працюватиме над тим, щоби з боку Німеччини цих перешкод більше не було. Прикладом лідерства Німеччини є її участь у форматі Рамштайн. Після виходу США з координації цієї ініціативи її підхопили німці разом із британцями, і це сталося завдяки ініціативі міністра Пісторіуса.
Ще одним доказом лідерства, на думку посла, є участь ФРН у коаліції з питань ППО. Німеччина передала Україні три системи Patriot, що є найбільшим внеском серед усіх союзників. До того ж вона постійно постачає запасні частини, додаткові пускові установки та ракети. Тепер уряд Німеччини готовий закупити ще більше систем у США, а також об’єднати інші країни навколо спільної ініціативи.
Посол вважає важливим те, що уряд скасував ліміт оборонних витрат. У новому проєкті бюджету на 2025 рік уже закладено 8,3 мільярда євро допомоги для України. У попередні роки передбачалося лише 4 мільярди, а збільшення відбувалося вже в ході парламентських обговорень. Тепер сума зафіксована одразу. Крім того, аналогічні суми заплановано на 2026 і 2027 роки. Німеччина приєдналася до так званої “данської моделі” допомоги Україні. Йдеться про перший контракт на закупівлю дронів українського виробництва для ЗСУ. Таких дронів у самій Німеччині не виробляють, а виробництво в Україні значно швидше.
Макєєв виділяє кілька стадій, які пройшла Німеччина у своїй політиці військової допомоги. Першою, нульовою стадією є пропозиція передати Україні п’ять тисяч шоломів. Була схема “кругового обміну” (Ringtausch), коли Німеччина віддавала сучасну техніку іншим країнам в обмін на радянське озброєння для України. Наприклад, вона передавала БМП Marder Греції, а в обмін отримувала БМП-1 для ЗСУ. Другою стадією стало безпосереднє постачання техніки з арсеналів Бундесверу: Panzerhaubitze 2000, РСЗВ Mars, броньовики Dingo, БМП Marder, танки Leopard, а також артилерійські снаряди та ракети. Цей етап завершився, оскільки запаси вичерпано. Третьою стадією стало виробництво зброї спеціально для України: системи ППО IRIS-T (сім із яких уже поставлено), бронемашини від FFG, колісні гаубиці, розвідувальні дрони від Quantum-Systems, які тепер виробляються в Україні.
Нинішній етап, за словами посла, — це закупівля озброєння за німецький бюджет у самій Україні, а також спільне виробництво. Уже створено кілька спільних підприємств між українськими та німецькими компаніями. Є надія на те, що наступним кроком стане виробництво спільної продукції вже на території Німеччини. Спільне виробництво оборонної продукції між Україною та Німеччиною може охопити не лише дрони, а й далекобійні ракети. Деякі українські розробки вже зараз перевершують ракету Taurus за дальністю, хоча, можливо, поступаються їй в ефективності. Але ці питання наразі залишаються предметом окремих перемовин.
Посол повідомляє, що вже було налагоджено прямий контакт між українськими та німецькими виробниками. Особливо важливо було спостерігати за професійними обговореннями на рівні генеральних директорів компаній, зокрема тих, що спеціалізуються на далекобійному озброєнні. Учасники таких розмов предметно обговорювали технічні можливості співпраці: що одна сторона може надати, а інша — доопрацювати. Є сподівання, що в межах завдань, поставлених президентом України, зокрема у сфері виробництва дронів-перехоплювачів, далекобійних дронів та FPV-дронів, з’являться нові альянси між українськими та німецькими підприємствами оборонної промисловості.
Щодо систем ППО середньої дальності, посол повідомляє, що загалом було замовлено 18 систем IRIS-T SLM. Спочатку йшлося про 12 систем, пізніше — ще про 4, і додатково — 2. На сьогодні Збройні сили України отримали сім з них. Макєєв уточнює, що кожна система IRIS-T SLM, яку наразі виробляють для України у Німеччині, включає три пускові установки середньої дальності SLM і дві пускові установки короткої дальності SLS. Це — повноцінний інтегрований комплекс. Для ефективного знищення балістичних ракет найбільш придатною системою залишаються Patriot. Хоча, за словами українських військових, були окремі випадки, коли IRIS-T збивала балістичні ракети, призначення цих систем інше.
Говорячи про Patriot, Макєєв зауважує, що потреба України у таких системах є постійною. Україна спочатку звернулася до Німеччини з проханням придбати для неї дві системи в США. Після останньої зустрічі у форматі Рамштайн прозвучала публічна заява, що партнери намагаються знайти п’ять систем Patriot для України. Проте Україні необхідно щонайменше десять таких систем. Цифра в п’ять або десять систем стосується загального пулу зусиль європейських країн, які взялися допомогти Україні. Згодом стане відомо, хто саме і в якій мірі долучився до фінансування цих закупівель. Йдеться передусім про виробництво нових систем, проте не виключено, що деякі держави погодяться передати наявні системи раніше, отримавши нові після завершення їхнього виготовлення.
Щодо теми вступу України до ЄС, Макєєв не погоджується з тезою про обережність з боку Німеччини. У відповідь на згадку про недавню заяву канцлера Мерца в Бундестазі, де той висловився проти включення України до довгострокової фінансової рамки ЄС до 2034 року, посол зазначає, що має намір з’ясувати, що саме мав на увазі глава уряду, щойно повернеться до Берліна. Впевнений у тому, що ця заява не означає небажання Німеччини бачити Україну в ЄС до 2034 року. Такий підхід не відповідає політичному стилю нинішнього уряду. Німеччина залишається прихильницею принципу merit-based approach — підходу, який ґрунтується на реальних досягненнях. Ця країна взяла на себе роль лідера у процесі європейської інтеграції України та координує цю роботу з іншими партнерами, зокрема у вирішенні складних питань, як-от подолання вето окремих країн. За словами посла, німецька сторона демонструє відкритість до українських ініціатив та запитів.
Говорячи про критику німецькою стороною українських внутрішньополітичних рішень, Макєєв визнає, що такі питання, як верховенство права та антикорупційна політика, є фундаментальними для Європейського Союзу. Ці теми не можуть бути проігноровані і в Берліні також. Країна, яка бере на себе лідерську функцію у підтримці України, не може закривати очі на дотримання базових принципів. У цьому контексті він згадує закон 12414, який викликав занепокоєння у німецьких партнерів, і висловлює сподівання, що його буде скасовано найближчим часом.
Водночас Макєєв наголошує, що майбутнє європейської інтеграції України в Німеччині розглядається як пріоритет. Він згадує про домовленість президентів України і Німеччини щодо відновлення міжурядових консультацій, які Німеччина практикує лише з обраними країнами, як-от Франція, Польща та Японія. Цей формат сприятиме поглибленню співпраці, і підкреслює: Україна прагне бути не лише отримувачем допомоги, а й запропонувати Німеччині власні рішення. Зокрема, слід згадати досвід української цифровізації як приклад того, чим Україна може поділитися. Також Макєєв наголошує на унікальному тактичному досвіді ЗСУ, який уже починає інтегруватися у практику німецької армії.
За словами посла, завдяки співпраці з українськими виробниками німецькі компанії оборонної промисловості також підвищують свою конкурентоспроможність. Наприклад, компанія Quantum-Systems, яка повністю локалізувала виробництво в Україні. Вона не лише виробляє, а й розробляє нові моделі безпілотників безпосередньо на місці. Темпи оновлення продукту в цій компанії, за словами посла, перевищують частоту оновлень програмного забезпечення Apple. Саме такий гнучкий і динамічний підхід до розробки є новою ерою в оборонній промисловості. Йдеться як про розвідувальні, так і ударні дрони.
