“Припинення вогню може настати вже до Великодня, це добре відчувається в інтенсивності обстрілів і наступів”: Тім Коллінз

Вже понад три роки мільйони українців прокидаються не з думкою про плани на день, а з очікуванням новин з фронту. Втома, спустошення і щире прагнення миру в них відчуваються всюди — від тих, хто зараз живе в Україні, до біженців. Поки лідери країни говорять про мирні ініціативи, на фронті не вщухає максимальна активність. За спостереженням західних військових аналітиків, обидві сторони (і Україна, і РФ), намагаються захопити якнайбільше територій, перш ніж дипломатія отримає вирішальне слово. Саме на цьому наголошує колишній офіцер британських спецпризначенців SAS, командувач Royal Irish для вторгнення в Ірак, військовий експерт Тім Коллінз, в авторській колонці для The Telegraph. Його аналіз є спробою побачити, що стоїть за останніми подіями на фронті.
Українська тактика
Тім Коллінз зазначає, що операція ЗСУ на території Бєлгородщини менша за масштабом, ніж торішнє просування в Курську область, але має чітку динаміку. За його словами, українці застосовують західну бронетехніку, зокрема десятки американських бойових машин Bradley, які є дефіцитними й стратегічно важливими. Це означає лише одне: цілі виправдовують ризики.
Українські сили захоплюють висоти, створюють загрозу для кількох населених пунктів, змушуючи росіян перекидати резерви з інших ділянок фронту. На думку Коллінза, це може бути як самодостатньою метою — виснажити ворога, так і спробою розвідки боєм: знайти слабкі місця оборони РФ, щоби згодом перекинути туди більш потужні формування. Така тактика, за його словами, дуже нагадує радянську військову доктрину, яка досі активно використовується як росіянами, так і деякими підрозділами ЗСУ, що розчаровує західних військових інструкторів і радників.
Російська тактика
Окрему увагу Коллінз приділив тактиці росіян, яку він описує жорстко й без прикрас. За його словами, армія РФ кидає в бій людей, серед яких є поранені солдати, іноді з милицями, яких навмисно штовхають уперед, щоб викликати вогонь з боку ЗСУ. Це має на меті виявити українські вогневі точки й потім — кинути основні сили. Цю тактику експерт називає “останнім подихом” російської армії, яка втрачає кадровий ресурс, але зберігає здатність кидати на фронт нові й нові маси мобілізованих.
“Це може бути просто відображенням того факту, що, як у грі в музичні стільці, музика припиниться, можливо, наступного місяця. Коли це відбувається, ви маєте те, що маєте. Розмовляючи з деякими українськими солдатами, які минулого тижня відвідали Сполучене Королівство під час лекційного туру, вони сказали мені, що проявом цього з російської сторони є спроби останнього подиху з нападами на хвилю людини. Ці напади спочатку ведуть крокуючі поранені, деякі з милицями, яких штовхають вперед, щоб викликати український вогонь, перш ніж головні зусилля кинуться вперед у безрозсудних нападах.
Все це вказує на те, що обидві сторони визнають близький кінець, коли українці використовують дорогоцінне обладнання, надіслане із Заходу, щоб завоювати позиції та впливати, а Путін відкидає те, що він вважає марними ротами поранених, в останній поштовх перед жорсткими переговорами в сталінському стилі. Для Путіна боєприпаси коштують грошей, а мертві нічого не коштують”, – вважає Коллінз.
Все задля переговорної позиції
Військовий експерт вважає, що Росія намагається захопити якомога більше територій, не рахуючись з втратами, а українці — використовують все доступне озброєння, навіть якщо це обладнання від союзників, яке важко замінити. Коллінз підкреслює, що зараз обидві сторони “грають у гру”, де кожна зайнята висота, кожне звільнене або захоплене село є вагомим аргументом на майбутніх переговорах.
На думку військового аналітика, обидві сторони вважають, що фінал близький. І саме тому кожна з них намагається максимально змінити карту бойових дій, поки дипломатія не зупинить гармати. Коллінз вказує, що припинення вогню може настати вже до Великодня, і це добре відчувається в інтенсивності обстрілів, наступів, маневрів.
“Те, що ми бачимо зараз — це напружений фінальний акт перед ймовірною дипломатичною паузою”, – резюмував Коллінз.