Згідно з прогнозами німецького Інституту дослідження ринку праці (IAB), для того, щоб достатньо інтегрувати українців у трудове середовище Німеччини знадобиться від 5 до 10 років.
Утілення найбільш реалістичного сценарію розвитку подій передбачає, що середній рівень зайнятості серед українських біженців становитиме 45% після п’яти років проживання в ФРН. Після 10 років проживання цей показник зросте до 55%, вважають аналітики IAB.
Серед переваг українців, які грають роль під час працевлаштування – відносно високий рівень освіти та професійної підготовки, а також очікуваний розвиток мовних навичок, оскільки біженці вивчають німецьку на курсах, оплачуваних державою. З іншого боку, через нестачу педагогів та низку інших причин мігрантам у Німеччині часом доводиться очікувати кілька місяців в черзі, щоб почати мовний курс.
Стримуючими факторами для працевлаштування більшої кількості українських біженців є те, що серед них багато матерів з маленькими дітьми та людей з поганим станом здоров’я.
Сам ринок праці Німеччини також не може запропонувати достатньо вакансій. Частково в цьому винне уповільнення темпів економічного зростання. Також спостерігаються значні коливання пропозиції вакансій – в одних секторах (медицина, вантажні перевезення, дошкільна освіта) постійно відчувається дефіцит кадрів, тоді як в інших галузях (сфера обслуговування та ін.) конкуренція між безробітними достатньо висока
З 2022 року (до початку повномасштабної війни) кількість українців у ФРН зросла від 156 тис. до 1,24 млн осіб. Країна прийняла найбільше біженців з України.
Нагадаємо, за підсумками минулого року середня зарплатня в Німеччині становила 43 750 євро на рік, після відрахування податків. Найбільше отримують лікарі. Їх типова зарплата (94 750 євро) більш ніж удвічі перевищує середньостатистичний розмір зарплатні в країні. Також непогано заробляють фінансисти, страхові агенти, IT-фахівці та інженери.
