Правоохоронці повідомили про підозру шістьом учасникам схеми із заволодіння бюджетними коштами, які були виділені на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Про це повідомили Національна поліція та Офіс Генерального прокурора.
За даними слідства, посадовці приватних компаній та їхні спільники привласнили гроші, передбачені для гуманітарного розмінування аграрних угідь у Миколаївській, Херсонській та Чернігівській областях.
Після укладення договорів із Центром гуманітарного розмінування виконавці мали очищати поля від вибухонебезпечних предметів. Однак, як встановили правоохоронці, реальні роботи не проводилися, а до офіційної документації вносили неправдиві дані про нібито розміновані ділянки.
Зловмисники створювали видимість роботи на територіях, які фактично вже були очищені від вибухонебезпечних предметів у 2023–2024 роках. Для переконливості вони розкопували ґрунт і підкладали боєприпаси, видаючи їх за знахідки, виявлені під час розмінування. У такий спосіб учасники схеми імітували очищення понад 820 гектарів сільськогосподарських земель у Миколаївській та Херсонській областях.
Раніше правоохоронці вже повідомили про підозру директору одного з підприємств і керівниці групи саперів, які, за даними слідства, були причетні до оборудок на Херсонщині. Наразі поліція встановила участь у масштабній схемі ще чотирьох осіб.
Окремий епізод стосується Миколаївської області. За інформацією прокуратури, за фіктивне розмінування земель із державного бюджету безпідставно перерахували 49,2 мільйона гривень.
Підозри оголосили керівникам двох столичних товариств, які виконували роботи з гуманітарного розмінування, трьом керівникам груп розмінування, а також керівнику агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт. За версією слідства, фігуранти знали, що фактичного розмінування не відбувається, однак сприяли оформленню документів про нібито виконані роботи.
Під час розслідування правоохоронці зафіксували розмови підозрюваних, у яких ті обговорювали відсутність належного контролю за проведенням робіт. Також задокументовано їхні наміри підкидати на окремі ділянки предмети, схожі на боєприпаси або їхні частини, щоб видати їх за виявлені під час розмінування знахідки. Слідчі встановили, що сапери лише перебували поблизу нібито замінованих полів, але реального очищення територій не здійснювали.
Шістьом учасникам змови, яким за процесуального керівництва Київської міської прокуратури повідомили про підозру, загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
У квітні 2026 року, у цьому ж кримінальному провадженні підозру отримали директор столичного оператора протимінної діяльності та керівниця групи саперів. Їм інкримінують фіктивне розмінування земель на Херсонщині, через яке з бюджету незаконно виплатили 6,3 мільйона гривень.
Слідство триває. Правоохоронці перевіряють можливі аналогічні факти заволодіння коштами під час гуманітарного розмінування в інших регіонах України.
