Правосуддя, дружнє до дитини: з 1 липня пілотну ініціативу розширять на всю територію України
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну не лише спричинило масштабні руйнування, а й різко загострило питання захисту прав дітей у межах системи правосуддя. Тисячі українських дітей стали свідками або жертвами насильства, пережили втрату батьків, вимушений переїзд, психологічну травму. Водночас значна частина неповнолітніх, які стикнулися з правоохоронною системою — як свідки, жертви або підозрювані — потрапили в ситуацію, коли сама система не була готова працювати з дитиною як із суб’єктом із вразливими потребами. Проблема не з’явилась з війною, але саме війна її радикально висвітлила. І в цьому контексті розширення пілотного проєкту щодо запровадження стандартів правосуддя, дружнього до дитини, на всю територію України з 1 липня 2025 року — це не косметична ініціатива, а глибока системна відповідь на те, що діти в умовах кризи повинні бути не лише захищені, а й почуті.
Принципи, які лягають в основу нової моделі
Україна продовжує послідовно втілювати в життя міжнародні стандарти захисту прав дитини в системі правосуддя. Наказом, підписаним Віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — Міністеркою юстиції Ольгою Стефанішиною спільно з керівництвом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ і Міністерства соціальної політики, проєкт впровадження стандартів правосуддя, дружнього до дитини, офіційно виходить за межі пілотного формату і охоплює всю територію країни.
Запущений ще у 2023 році в шести регіонах, а згодом — у 2024 році — розширений до дванадцяти областей, проєкт поступово перетворився на комплексну національну ініціативу. Вже з 1 липня 2025 року усі регіони України будуть зобов’язані імплементувати єдині стандарти роботи з дітьми в системі кримінальної юстиції. Це рішення ухвалене в рамках системного курсу на посилення захисту прав дітей — передусім тих, які опинилися у конфлікті з законом або стали жертвами злочинів.
Реформа ґрунтується на принципах, що узгоджені з міжнародними правовими нормами, рекомендаціями Комітету ООН з прав дитини, звітами ОБСЄ та досвідом Ради Європи. Серед основних засад:
– надання безоплатної, багатовимірної допомоги дітям — правничої, психологічної, медичної;
– фахова підготовка спеціалістів — працівників слідчих підрозділів, прокурорів, суддів, психологів, соціальних працівників, які працюють із дітьми;
– створення безпечних, доброзичливих до дитини умов для проведення процесуальних дій, зокрема допитів, опитувань, слідчих експериментів;
– запровадження програм відновного правосуддя — альтернативи традиційному кримінальному переслідуванню в разі ненасильницьких правопорушень неповнолітніх.
Ольга Стефанішина підкреслила, що впровадження цієї моделі є продовженням курсу України на європейську інтеграцію, а саме — адаптації системи юстиції до стандартів, де в центрі — захист дитини:
«Ми впроваджуємо провідні міжнародні стандарти, які ставлять у центр уваги потреби дитини та гарантують дотримання її прав на всіх етапах правосуддя. Це системна трансформація, яка наближає нас до найкращих європейських практик у сфері захисту дітей, і ми продовжуємо роботу в цьому напрямі».
Що передбачає Національний план заходів
Підписаним наказом затверджено План заходів до січня 2026 року, який містить покрокову дорожню карту для впровадження Стандартів у кожному регіоні. Він охоплює низку напрямів, за які відповідають не лише Мін’юст, а й інші центральні органи виконавчої влади. Серед основних завдань:
– впровадження навчальних програм для фахівців, залучених до кримінальних проваджень за участю дітей;
– розроблення механізмів моніторингу результатів застосування програм відновного правосуддя;
– покращення умов тримання неповнолітніх у слідчих ізоляторах;
– забезпечення дозвілля та соціалізації дітей у місцях несвободи;
– надання гарантованої правничої допомоги дітям, які перебувають під слідством або на обліку у пробації.
Ідея полягає не лише у формальному дотриманні прав, а в побудові системи, де правосуддя не травмує дитину, а допомагає їй повернутись до повноцінного життя, за умови, що це дозволяють обставини.
Хто підтримує впровадження реформи
Проєкт упроваджується у партнерстві з Радою Європи, Представництвом Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, а також за участі міжнародних правозахисних і профільних експертних структур. В основу методології закладено принципи Стратегії Ради Європи з прав дитини, а також Стандартів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дитини.
Підготовкою, навчанням і методичним супроводом займаються не лише державні інституції, а й громадські організації, які вже мають досвід реалізації програм у сфері відновного правосуддя, роботи з дітьми в кризових умовах, ресоціалізації тощо.
Чому це важливо саме зараз
В умовах повномасштабної війни діти стали вразливішими, ніж будь-коли. З одного боку, вони потерпають від військових злочинів — вбивств, викрадень, депортацій. З іншого — дедалі частіше стикаються із травмами, соціальною ізоляцією, психологічними розладами, втратою родини, житла, нормального доступу до освіти.
У такому контексті будь-яка взаємодія держави з дитиною, особливо в межах системи правосуддя, не повинна поглиблювати травматизацію. Реформа ставить за мету не покарання як самоціль, а відновлення — через діалог, розуміння, підтримку і повагу до особистості дитини.
Розширення стандартів правосуддя, дружнього до дитини, на всю територію України є спробою будувати майбутнє, в якому дитина не є лише фігурантом справи, а повноцінним суб’єктом з правом на захист, гідність і майбутнє. І саме така модель правосуддя — не каральна, а людяна, є ознакою зрілої правової системи, до якої Україна рухається попри війну.
