Щороку сотні тисяч абітурієнтів опиняються перед складним вибором. Обираючи спеціальність, вони обирають зміст і стиль свого життя, його можливості, обмеження і ризики. Разом з тим, вибір молоді – це не лише вибір траєкторії її майбуття. Це також далекосяжний вплив на загальнодержавні процеси – на суспільну стабільність, технологічний прогрес та економічний розвиток країни. Від вибору сьогоднішніх випускників врешті-решт залежатиме, яким політичним шляхом рухатиметься держава, які галузі економіки будуть в пріоритеті, наскільки збалансованим буде попит/пропозиція на ринку праці. Це об’єктивні наслідки щорічного вибору сімнадцятирічних. Чи усвідомлюють вони, чим відгукнеться він у вимірі років і десятиліть? Навряд, адже більшість абітурієнтів робить вибір спонтанно, керуючись привабливістю професійних трендів, модою на певні навчальні заклади або ж реагуючи на агресивний маркетинг вишів.
Звернемося до статистики.
Відповідно до даних інформаційної системи Вступ.ua, у 2023 році найбільше абітурієнтів подало заяви на спеціальності “Право” (57 572 заяв), “Психологія” (46 857), “Філологія” (43 970), “Комп’ютерні науки” (43 894) та “Менеджмент” (43 509).
Що ж стосується вакансій з єдиного порталу Державної служби зайнятості, то вони є доволі обмеженими. Пошук пропозицій за спеціальністю “Юрист” показує 1245 вакансій із заробітною платою від 5686 грн (Кропивницький) до 150000 грн (Київ). Вакансій психолога знайдено ще менше – 806. Діапазон заробітної плати тут набагато скромніший – від 3375 (Здовбиця) до 55000 грн (Дніпро). Пропозицій для філологів на поточний момент у реєстрі представлено лише 3. При цьому пропонована оплата праці залишає бажати кращого: від 9500 грн (Нетішин) до 11750 грн (Дніпро).
У галузі IT знаходимо 6227 вакансій. Серед них – системний адміністратор, фахівець з інформаційної безпеки, лінкбілдер, програміст 1С, фахівець з інформаційних систем тощо. Діапазон заробітної плати встановити важко, адже переважна більшість вакансій анонсує договірну ЗП.
24194 вакансії сьогодні знаходимо на спеціальності “Менеджмент”. Сфери застосування диплому різноманітні: збут, реклама, роздрібна торгівля, кредитування, постачання, транспорт. Зарплата коливається від 7100 грн (Ірпінь) до 100000 грн (Київ).
Показово, що уявлення абітурієнтів про престижні спеціальності попри реалії повномасштабної війни не змінюються. Топ-5 за кількістю поданих заяв у 2022 році склали ті ж самі спеціальності.
- Право – 44 192;
- Комп’ютерні науки – 41 508;
- Філологія – 36 596;
- Менеджмент – 35 053;
- Психологія – 34 066.
Ту ж саму топ-п’ятірку спостерігаємо і у 2021 році: “право” (57 572 заяв), “психологія” (46 857), “філологія” (43 970), “комп’ютерні науки” (43 894) та “менеджмент” (43 509). У 2020 році замість тоді ще не популярної психології бачимо в топі спеціальність “Середня освіта”, решта спеціальностей лишається незмінною. Той самий топ-перелік представлений і в “доковідному” 2019 році.
Про що свідчить сталість абітурієнтських уподобань? Про те, що стереотипи престижних професій впливають на вибір випускників, які не схильні до аналізу трендів на ринку праці. Про те, що немає належної профорієнтаційної роботи серед старшокласників. Про те, що немає взаємодії між закладами освіти і роботодавцями. Все це спричиняє незбалансованість на ринку праці і кадровий голод в окремих галузях економіки.
“Роботодавці і освіта мають “триматися за руки”… Бізнес має сказати, спеціалістів з якими знаннями, навичками і компетентностями вони потребують – заклади освіти мають цих фахівців підготувати. В іншому випадку ми маємо кваліфікаційну яму”, – зазначає з цього приводу голова Національного агентства кваліфікацій Юрій Баланюк.
Сьогодні ринок праці потребує таких професій, як інженери, будівельники, агрономи тощо. Це ті спеціальності, які потрібні країні для усунення наслідків руйнувань, спричинених війною, та розвитку сільського господарства. Бракує ринку праці й робочих рук. “Навіть якщо ми перепідготуємо людей, робочої сили все одно не вистачатиме, і треба буде з цим щось робити: або міняти структуру економіки, або залучати мігрантів, або підвищувати ефективність праці”, – вважає Елла Лібанова, директор Інституту демографії та проблем якості життя НАН України.
Невдовзі стартує вступна кампанія – 2024. Як вона вплине на баланс між пропозицією та попитом на ринку праці, питання поки що відкрите.
