Проблеми дронової галузі України, ризик втрати виробників і роль держави у порятунку галузі: погляд Ігоря Копитіна
Під час війни Україна перетворилася на одного зі світових лідерів у виробництві безпілотних літальних апаратів, але через низку внутрішніх проблем частина виробників дронів уже серйозно розглядає можливість перенесення своїх потужностей за межі країни. Про це заявив народний депутат Ігор Копитін, який наголосив, що попри величезний потенціал галузі та здатність виробляти до 10 мільйонів дронів на рік, держава не створила необхідних умов для того, щоб цей потенціал реалізовувався повною мірою.
Він пояснив, що українська оборонна промисловість вже зараз демонструє можливості випуску до 10 мільйонів БпЛА на рік. Лише у 2024 році, за даними міністра стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна, було зібрано 2,2 мільйона FPV-дронів, а у 2025 році вітчизняні виробники ще більше наростили обсяги. Копитін зазначив, що в Україні працює понад 500 компаній, які займаються виробництвом БпЛА, з них близько 150 займаються безпосередньо виробництвом FPV-дронів. Саме під час повномасштабної війни Україна стала виробником номер один у світі за виробничою спроможністю у сфері дронової галузі.
Пояснюючи структуру галузі, нардеп наголосив, що наразі в Україні працюють понад 500 компаній, які займаються виробництвом БпЛА. Серед них близько 150 спеціалізуються саме на FPV-дронах. Фактично під час повномасштабної війни Україна стала лідером у світі за виробничим потенціалом у дроновій індустрії. Разом з тим Ігор Копитін деталізує основні проблеми, які заважають розвитку галузі та штовхають підприємства до перенесення виробництва за кордон. За його словами, ще минулого року підприємці почали серйозно задумуватися про релокацію, а деякі вже почали цей процес. Виробництва переносяться до Польщі, Чехії та Сполучених Штатів Америки.
Головною причиною такого явища депутат називає дефіцит фінансування. Держава, пояснює він, не може забезпечити всім компаніям необхідного рівня контрактування, а також не пропонує виробникам довгострокових контрактів із Міністерством оборони. Саме через це приблизно 40% підприємств галузі не мають стабільного державного оборонного замовлення, що робить їхнє існування вкрай уразливим.
Ігор Копитін вважає, що за умов відсутності регулярного фінансування подальший розвиток виробництва є абсолютно нереальним. При цьому можливість експорту, яка могла б стати додатковим джерелом обігових коштів для підприємств, залишається закритою. Другою важливою причиною, через яку підприємства вивозять виробництво за кордон, він називає труднощі із бронюванням співробітників. Особливо гостро ця проблема стоїть перед компаніями, які виробляють деталі для комплектування дронів і не мають прямих державних контрактів, але є ключовими для роботи всієї галузі.
Далі Копитін звертає увагу ще на одну серйозну проблему — державний тиск на бізнес. Він констатує, що підприємства зіштовхуються зі складною системою оподаткування, корупційними ризиками, надмірною бюрократією. Більше того, понад 30% виробників, за його словами, ще минулого року повідомляли про тиск з боку силових структур. Таке поєднання проблем штовхає підприємства обирати більш стабільні юрисдикції. За кордоном відсутні воєнні ризики, відкритий експорт, існують можливості для масштабування виробництва, а також зрозумілі правила ведення бізнесу.
Він акцентує, що нині оборонно-промисловий комплекс має виняткове значення не тільки для обороноздатності України, але й для її економіки. Тому держава, на переконання депутата, повинна системно працювати над розвитком партнерства із підприємствами оборонного сектору. Дронова галузь потребує окремої державної стратегії. Ця стратегія, за його словами, має містити повний реєстр усіх учасників ринку та ґрунтовний аналіз реальних і потенційних загроз. Найважливішим завданням такої стратегії є забезпечення виробників стабільним фінансуванням через державні контракти й доступне кредитування з компенсацією відсоткової ставки.
Депутат пояснює, що стабільні фінансові надходження дозволять компаніям не лише планувати обсяги виробництва, а й купувати нове обладнання, вкладати кошти у створення нових моделей, зокрема із застосуванням штучного інтелекту. Держава має реформувати контрактну систему, щоб гарантувати виробникам передбачувані фінансові потоки. Він зазначає, що наразі третину дронів для Збройних сил України забезпечують волонтери, ще 30% закуповують самі військові підрозділи, і лише решта 30% надходять у межах державних контрактів. Якщо ж Україна хоче перемогти в багаторічній війні на виснаження, яку веде Росія, то частка державних замовлень має становити не менше ніж 60%. Саме держава повинна стати головним замовником БпЛА для фронту.
Нардеп особливо підкреслює важливість системного підходу до інновацій. Хоча в Україні вже накопичено успішний досвід створення інноваційних рішень та їх застосування в боях, держава фактично не фінансує такі розробки. Маленькі компанії, за його словами, практично позбавлені можливості отримати державні гранти. Якщо у бюджеті немає необхідних коштів, держава має звертатися до партнерів і створювати спільні проєкти фінансування спеціальних конструкторських бюро. Він наголошує, що Україні потрібні не просто десятки мільйонів дронів, а такі апарати, які здатні виконувати складні завдання як на фронті, так і в глибокому тилу противника.
За словами нардепа, для науково-технічного розвитку потрібні як фінансові ресурси, так і організаційні зусилля. Оскільки технології змінюються дуже швидко, виробникам часто доводиться створювати нові моделі FPV-дронів, які передають відеосигнал не через радіоканал, а через оптоволоконний кабель. Розробка таких рішень потребує значних вкладень. Крім того, серйозну роль у розвитку дронової галузі має відігравати міжнародна співпраця. Він вважає, що держава має розвивати партнерство насамперед із європейськими країнами у сфері спільних програм виробництва БпЛА. Такі проєкти дозволяють отримувати і фінансування, і новий досвід, і доступ до сучасних європейських технологій. Одночасно це посилює конкурентоздатність української продукції на світових ринках.
Копитін наводить приклад такого проєкту: нещодавню заяву міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню про те, що французька компанія спільно з українськими партнерами запустить виробництво безпілотників в Україні. Депутат висловлює сподівання, що подібних проєктів буде не один, а сотні.
Окремо він акцентує увагу на ще одному критично важливому рішенні — відкритті часткового експорту дронів. Нестача фінансування в умовах обмеженого бюджету, на його думку, обмежує нові розробки та виробничі потужності. Експорт, натомість, дозволив би компаніям отримати фінансовий ресурс для розвитку. Після відкриття часткового експорту більшість виробників отримають додаткові кошти від замовлень, що також зміцнить українську економіку через збільшення валютної виручки.
Зупиняючись на питанні боротьби з бюрократією й корупцією, Копитін зазначає, що слід активізувати цифровізацію, спрощувати процедури, ліквідовувати зайві дозволи та довідки. Уніфікація технічних вимог до БпЛА дозволить встановити єдині стандарти оцінки продукції та полегшить процес державних закупівель. Після завершення війни повинні працювати відкриті й прозорі тендери із залученням професійних експертів для оцінки пропозицій виробників. Оборонні замовлення — це мільярди гривень, і там не повинно бути тіньових схем. При цьому Копитін застерігає, що поки війна триває, повністю відкриті тендери небезпечні через ризики атак на підприємства. Водночас це не означає, що корупція має залишатися: правоохоронні та антикорупційні органи повинні діяти жорстко навіть при мінімальних порушеннях.
Ігор Копитін наголошує, що БпЛА вже сьогодні становлять не лише ключовий компонент сучасних бойових дій, а й відкривають перспективи, в яких Україна здатна заявити про себе як про якісного й професійного гравця на світовому ринку оборонно-промислового комплексу. Він підкреслює, що дрони можуть використовуватися не лише у воєнній сфері, а вже незабаром знайдуть широке застосування у більшості секторів економіки: від промислового виробництва до видобутку корисних копалин, у логістичних процесах, аграрній галузі, а також у будівельній сфері.
Нардеп звертає увагу на те, що подальші інновації у дроновій промисловості можуть бути пов’язані зі створенням безпілотників, які працюють із застосуванням штучного інтелекту, і це суттєво позначиться як на військових операціях, так і на різних напрямах цивільної економіки. Він переконаний, що участь у світовій технологічній конкуренції для України є завданням уже сьогоднішнього дня. Саме тому держава повинна підтримати свою дронову галузь, яка володіє потужним потенціалом розвитку та здатна закріпити за собою статус сильного гравця на глобальному ринку продукції оборонного призначення.
