Питання ефективної боротьби з корупцією є одним з найгостріших у сучасній Україні. Різні ініціативи, спрямовані на покращення механізмів притягнення до відповідальності корумпованих чиновників, постійно обговорюються у парламенті та суспільстві. Однією з таких ініціатив став законопроєкт №11340, який викликав великий резонанс в суспільстві.
Що передбачає законопроєкт
18 липня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №11340 “Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності укладення угод про визнання винуватості”. Він має дозволити підозрюваним у корупційних злочинах чиновникам укладати угоди зі слідством та сплачувати штраф за свої правопорушення. Документ вже викликав значний резонанс та критику серед українців, які охрестили його “відкупом корупціонерів”.
Розроблений Міністерством юстиції законопроєкт отримав підтримку 231 депутата, хоча він викликав занепокоєння з боку Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Антикорупційного комітету Верховної Ради. Як зазначає заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан, правоохоронний комітет Ради “раптово” розглянув цей законопроєкт та передав його далі, не запросивши представників антикорупційних органів.
“Нагадаю, що в парламенті є більш ніж десяток народних депутатів, які на сьогодні або мають підозру, або обвинувачення в корупції. Деякі можуть навіть отримати вироки цього року. Саме тому був такий поспіх з цим законопроєктом, щоб встигнути прийняти його до того, як депутати отримають вироки від суду по корупції”, – вважає Щербан.
Проєкт закону має на меті “сприяти розкриттю організаторів корупційних схем” і пропонує внести зміни до законодавчих актів, дозволяючи суду затверджувати угоди про визнання винуватості та призначати штрафи за корупційні правопорушення навіть у випадках, коли санкції статті це не передбачають.
Законопроєкт передбачає можливість підозрюваних у корупції чиновників сплатити штрафи у таких розмірах:
- кримінальний проступок: від 204 тисяч грн до 2,05 млн грн.
- нетяжкий злочин: від 2,05 млн до 20,4 млн грн.
- тяжкий злочин: від 20,4 млн до 102 млн грн.
- особливо тяжкий злочин: від 102 млн грн до 204 млн грн.
Що кажуть представники влади
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що ця законодавча ініціатива надійшла від партнерів України в рамках зобов’язань Ukraine Facility Plan. За його словами, урядова версія законопроєкту була підтримана, оскільки уряд визначений перемовником з ЄС по цьому плану. Наразі пройшло перше читання, і депутати мають перелік зауважень у письмовій формі від САП та ВАКС, які повинні користуватися цим механізмом. Арахамія наголосив, що укладення угоди — це право прокуратури, а не обов’язок, та висловив сподівання, що керівник САП Олександр Клименко діятиме доброчесно та професійно.
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в коментарі для “Інтерфакс — Україна” розповіла, що законопроект щодо угод зі слідством у корупційних справах вже оцінюють у Європейській комісії. Вона зазначила, що документ відповідає світовій практиці, і якщо будуть коментарі, його допрацюють. Вона закликала “не піддаватися маніпуляціям”.
Стефанішина нагадала, що підвищення ефективності укладення угод зі слідством передбачене Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки та Пакетом розширення. За її словами, це означає, що законопроект є частиною узгодженого з європейськими партнерами плану реформ.
“Угоди про визнання винуватості є дуже поширеною світовою практикою. Ця практика є вже і в Україні. Однак чинний механізм малоефективний, що відзначено в оцінках міжнародних експертів”, — зазначила Стефанішина.
Народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк підтвердив, що вимога прийняти закон про угоди зі слідством щодо корупційних злочинів дійсно є частиною зобов’язань Ukraine Facility Plan, проте текст законопроекту в його поточному вигляді був розроблений Міністерством юстиції без належних консультацій з міжнародними партнерами.
“Тобто написали свідомо поганий текст, потім повідомили партнерів, і зараз хочуть прикрити свій зашквар їх позицією, яку не питали. Нагадаю на 1000% таку саму ситуацію: текст від уряду по реформі БЕБ. Теж була в Ukraine Facility, теж уряд брехав що погодив з партнерами, а потім вийшов лист G7, що партнери проти”, — заявив Железняк.
Анастасія Радіна, очільниця Антикорупційного комітету, вважає законопроект неприйнятним і таким, що послаблює антикорупційне законодавство. Вона наполягає на виключенні норми, що дозволяє “відкупитися від відповідальності без викриття співучасників”.
Народна депутатка від партії “Голос” Олександра Устінова заявила, що депутати знали про значення норми законопроєкту про амністію корупціонерів, яка дозволяє їм уникнути ув’язнення. Вона підтвердила свої слова відео з засідання парламенту.
“Якщо депутати кажуть, що не знали, за що голосували, коли прийняли амністію для корупціонерів, — це брехня. Я пояснювала і просила з трибуни не підтримувати цей треш. Коли платиш штраф і виходиш сухим із води, можеш далі вимагати хабарі. Я подавала альтернативний законопроект, який передбачав угоди, але не з організаторами і ТОП-крадіями, а також здачу співучасників та інші речі. На жаль, проголосували той треш, який є”, — підкреслила Устінова.
Вона також зазначила, що законопроект передбачає звільнення корупціонерів від відповідальності після сплати “маленького штрафу”.
“Цей закон не передбачає, що крім покарання штрафом, ти повинен здати когось чи викрити схему. Він не передбачає, що якщо ти організатор, то ти не підпадаєш під цю “доларову амністію”. Якщо ми зараз це проголосуємо, в нас масово всі корупціонери, які зараз сидять під вартою, навіть враховуючи Коломойського, повиходять. Нас зараз підставляють перед всією міжнародною спільнотою”, — заявила Устінова з трибуни парламенту.
Зі свого боку Комітет Верховної Ради з антикорупційної політики та САП висловили значну критику нинішньої редакції законопроєкту №11340, зазначаючи, що документ може дозволити корупціонерам уникнути суворого покарання через відшкодування збитків без викриття інших учасників злочину. Керівник САП Олександр Клименко зазначив, що удосконалення інституту угод дозволить бути ефективнішими у розслідуванні системної корупції та діяльності організованих злочинних груп. Він вважає, що прокурор зараз не має можливості запропонувати менший або умовний термін особі, яка готова співпрацювати та викривати інших учасників.
Слід зазначити, що керівництво НАБУ і САП вже провело зустріч з представниками комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності щодо законопроєкту №11340. Сторони домовились внести зміни до законопроєкту, аби унеможливити корупційні ризики. НАБУ і САП наполягають передбачити в документі:
– застосування до організатора злочину звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання нижчого від нижчої межі, передбаченої за такий злочин, можливе виключно за одночасної наявності двох умов: викриття ним іншого організатора та відшкодування збитків;
– застосування до інших осіб, які не є організаторами злочину, звільнення від відбування покарання з випробуванням за особливо тяжкий злочин чи призначення покарання нижчого від нижчої межі, передбаченої за такий злочин, можливе виключно за одночасної наявності двох умов: викриття інших осіб та відшкодування збитків.
Зарубіжний досвід і висновки для України
У західних країнах, таких як Велика Британія та США, практика укладання угод з детективами, що дозволяє підозрюваним отримати менш суворе покарання, є досить поширеною. У цих країнах підозрюваним можуть зменшити вирок або навіть надати умовне покарання. У Румунії вирок може бути зменшений на половину, а в Польщі – істотно скорочено термін покарання.
В Україні ідея укладати угоди та “відкупатися” за менш суворе покарання у корупційних справах з’явилася ще у 2019 році, коли став працювати ВАКС. У нас додаткове пом’якшення покарання можна узгодити з прокурором за наявності спеціальних обставин та очевидної вигоди для суспільства. Хоча угоди з прокурором не є новими для України, вони найчастіше використовуються, коли слідство або підозрюваний не впевнені у своїй позиції чи доказах.
Відсутність чітких гарантій додаткового зменшення строку демотивує підозрюваних укладати угоди. Введення регламентованого пом’якшення вироку за співпрацю в рамках угод зі слідством може збільшити бажання підозрюваних самостійно просити угоду та викривати інших учасників “схеми”, а також зменшити суб’єктивність прокурора під час прийняття рішень про пом’якшення покарання.
Основна ідея цього законопроекту дійсно базується на вимогах Європейського Союзу, де в окремих випадках дрібні фігуранти справ можуть заплатити штраф, викривши організатора або інших учасників схеми. У такому випадку закон міг би стати ефективним, оскільки він має мотивувати “проміжні ланки” у корупційній схемі викривати організаторів. Однак згідно того вигляду, який він має зараз, корупціонер розкриває організатора, сплачує штраф, отримує меншу санкцію, і на цьому все. Тобто, підозрювані у корупції чиновники зможуть відкупитися від покарання та уникнути конфіскації майна, сплативши штраф, що може бути значно меншим за суму хабаря. Фактично це означає, що корупціонера спіймали, уклали угоду, взяли гроші та відпустили. При цьому організатори схем зможуть закладати ці вироки у свою “корупційну маржу” і продовжувати порушувати закон, знаючи, що зможуть знову відкупитися.
Отже, законопроект №11340 викликає суперечливі думки та критику. Хоча практика таких угод є поширеною у західних країнах і має потенціал бути ефективною, нинішня редакція законопроєкту в Україні створює ризик уникнення корупціонерами справедливого покарання. Необхідність доопрацювання та врахування зауважень експертів і міжнародних партнерів є очевидною. В іншому випадку, замість боротьби з корупцією, ми можемо отримати закон, який лише посилить безкарність серед чиновників. Це означає, що боротьба з корупцією в Україні, про яку так багато говорять, ніколи не скінчиться.
Оксана Іщенко
