Продовження навчання дев’ятикласників у старшій школі: рішення МОН для дітей, які отримують освіту під час війни

Освіта українських дітей під час війни залежить від того, чи зберігає держава зрозумілі правила переходу з одного етапу навчання на інший, щоб учні не опинялися в ситуації, де посеред шкільного шляху змінюються умови завершення освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснили, як завершуватимуть школу учні дев’ятих класів, які навчаються не за програмою Нової української школи.

Рішення МОН щодо навчання дев’ятикласників

Як повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова, для цієї категорії школярів збережуть можливість продовжити навчання і завершити його за погодженим державним стандартом, дію якого продовжать до 2028 року.

Йдеться про продовження дії вже погодженого стандарту, щоб учні, які рухалися за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 20 квітня 2018 року, могли без розриву донавчатися і здобути повну загальну середню освіту. У практичному вимірі це означає, що для цих школярів не виникне ситуації, за якої вони опиняються між двома системами, одна з яких завершується, а інша для них не передбачена.

Пояснення з боку МОН з’явилося після того, як освітня омбудсменка Надія Лещик заявила, що для десятих і одинадцятих класів не розробили стандарт і програму на 2026/27 та 2027/28 навчальні роки. Причиною такого занепокоєння стало те, що чинний державний стандарт і програма для закладів загальної середньої освіти третього ступеня втрачають чинність 1 вересня 2026 року.

В цій точці виникало найгостріше запитання для дітей, які вже навчаються за старою траєкторією: якщо один стандарт завершує дію, а новий на ці роки не визначений для тих, хто не в системі НУШ, то за якими правилами вони мають закінчувати старшу школу. Відповідь міністерства зводиться до того, що чинність цього стандарту буде подовжено доти, доки всі школярі, які рухалися за відповідною типовою програмою, не завершать навчання.

Що означає це рішення для дітей, чий шкільний шлях збігся з війною

Для учнів, які проходять підлітковий етап освіти в умовах війни, найбільш болючою стає не лише складність самого навчання, а й нестача зрозумілих правил на найближчу перспективу, без яких будь-який перехід до старшої школи перетворюється на зону тривоги для родини. У такій ситуації продовження дії державного стандарту виглядає насамперед як спроба зберегти безперервність освіти для конкретної групи дітей, які вже й так навчаються в умовах затяжної нестабільності.

Суть цього підходу полягає в тому, що дев’ятикласників, які вчилися не за програмою Нової української школи, не змушуватимуть опинятися в невизначеному проміжку між старими і новими правилами. Для підлітка, який стоїть на межі між базовою і старшою школою, така ясність має значення не менше, ніж сама програма, оскільки дає можливість завершити освіту за тією логікою, за якою вже було пройдено попередні роки навчання.

Продовження дії стандарту до 2028 року прив’язане не до абстрактної дати, а до потреби довести до завершення навчання тих школярів, які вже навчаються за Типовою освітньою програмою 2018 року. Саме тому йдеться не про нове переписування правил для всієї системи, а про продовження чинного механізму для конкретної категорії учнів, щоб вони могли отримати повну загальну середню освіту без адміністративного обриву на етапі переходу в десятий клас.

У цій логіці міністерство фактично підтверджує, що освітня система має враховувати реальний стан шкіл і дітей, які вже рухаються за попередньою програмою. Для воєнного часу така обережність набуває особливого значення, оскільки різкі зміни без перехідного механізму вдарили б передусім по тих учнях, для яких школа залишається однією з небагатьох структур, де має зберігатися передбачуваність.

Що відбувається зі шкільною мережею в громадах

Окремо Надія Кузьмичова пояснила ситуацію із мережею закладів освіти, яка теж впливає на майбутнє теперішніх дев’ятикласників. За її словами, 35–40% громад уже мають затверджені мережі та реорганізовані заклади. При цьому сама реорганізація не означає автоматичної втрати ліцензії, а саме це питання для багатьох батьків і педагогів є одним із найчутливіших, оскільки воно безпосередньо пов’язане з можливістю завершити навчання у звичному або хоча б зрозумілому правовому режимі.

Ця деталь має особливу вагу для дітей війни, чия освітня траєкторія й без того часто залежить від рішень, що ухвалюються на рівні громади, регіону або міністерства. Якщо школа змінює свій статус, для родин головним стає не сама назва закладу, а гарантія того, що підліток не втратить можливості донавчатися і отримати документ про освіту в межах тієї системи, за якою він навчався до цього.

Як працюватиме механізм після реорганізації школи

Надія Кузьмичова зазначила, що в разі підтримки народними депутатами запропонованих змін до закону навіть після реорганізації школи в гімназію такі заклади зможуть подати запити на отримання ліцензії за старим стандартом, де діти навчаються 11 років. Оскільки органом ліцензування є регіон, він зможе видати свідоцтво про повну загальну середню освіту теперішнім дев’ятикласникам.

За зовні технічним повідомленням про державний стандарт стоїть значно більша проблема української освіти воєнного часу, де дитина змушена навчатися в обставинах, коли навіть звичний рух від дев’ятого до десятого класу потребує окремих роз’яснень з боку держави. Тому новина про продовження чинності стандарту має значення для тисяч родин, які чекають відповіді на дуже конкретне запитання: чи зможе їхня дитина завершити школу без зміни правил посеред шляху.

У цій ситуації акцент зміщується з самої бюрократичної процедури на право дітей, чиє навчання проходить у час війни, отримати послідовну і зрозумілу освітню траєкторію. Саме збереження такої траєкторії й стає головним змістом рішення, про яке говорить міністерство, оскільки за кожним посиланням на стандарт, ліцензію чи програму стоїть не абстрактна система, а підліток, якому потрібно завершити школу без ще одного зайвого розриву.