Програма німецького уряду щодо спрощеного працевлаштування біженців з України Job-Turbo не дала результатів
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, мільйони українців були змушені покинути свої домівки та шукати притулок за кордоном. Німеччина, яка одна з перших країн Європи відгукнулася на потребу українців у захисті, прийняла значну кількість біженців. На сьогодні у Німеччині перебуває понад 1,1 мільйона українських біженців. Багато з них – працездатні особи, які потребують не лише житла, але й можливості працевлаштування для забезпечення власного добробуту та інтеграції у німецьке суспільство.
Результати аудиту BRH щодо програми Job-Turbo
Німецький уряд запустив спеціальну програму для працевлаштування українців під назвою Job-Turbo, метою якої було спростити пошук роботи для біженців та зменшити їхню залежність від соціальних виплат. Проте, як показує нещодавній звіт Федерального контрольно-ревізійного управління Німеччини (BRH), результати програми виявилися значно нижчими за очікувані.
Німецька газета Bild опублікувала інформацію про результати аудиту BRH, що відзначив значні недоліки у реалізації програми Job-Turbo. Згідно зі звітом, у 2023 році лише 20% українців, які завершили інтеграційні курси, отримали пропозиції роботи від центрів зайнятості. Однак, попри ці пропозиції, жоден із випускників курсів не зміг фактично працевлаштуватися. У 2024 році частка тих, хто отримав робочі пропозиції, зросла до 40%, але з цього числа на роботу вийшли менше 1%. Це вказує на серйозні проблеми з ефективністю програми, яка мала полегшити інтеграцію українців у німецький ринок праці.
Соціальні виплати для українців
Окрім проблем із працевлаштуванням, важливим аспектом є соціальні виплати, які отримують українські біженці в Німеччині. Станом на сьогодні, близько 720 тисяч українців, що проживають у Німеччині, отримують соціальну допомогу, з яких майже 500 тисяч є працездатними особами. Щомісячні витрати німецької держави на ці виплати становлять приблизно 539 мільйонів євро, що демонструє суттєве зростання порівняно з минулим роком. Для порівняння, у листопаді 2022 року сума таких виплат становила 445 мільйонів євро. Це свідчить про те, що кількість українців, які потребують фінансової підтримки, зростає, попри зусилля інтегрувати їх у трудову сферу.
Основні проблеми реалізації програми Job-Turbo
Звіт BRH чітко окреслив причини низької ефективності програми Job-Turbo. Зокрема, було виділено такі аспекти:
- Тривалий період очікування на інтеграційні курси. Однією з головних проблем є те, що центри зайнятості пропонують інтеграційні курси лише у безпосередній близькості до місця проживання біженців. Через це українцям часто доводиться чекати кілька місяців на початок навчання, що суттєво сповільнює їхню адаптацію. Така затримка знижує ефективність програми та затягує процес переходу до працевлаштування.
- Часті відмови від навчання через “проблеми зі здоров’ям”. Значна частина українських біженців передчасно залишають інтеграційні курси, посилаючись на проблеми зі здоров’ям. Примітно, що центри зайнятості не завжди вимагають медичні довідки для підтвердження цих причин. Це свідчить про відсутність належного контролю з боку центрів зайнятості та може свідчити про недостатню мотивацію деяких учасників завершувати курси.
- Неналежний рівень комунікації між центрами зайнятості та безробітними. Після завершення інтеграційних курсів центри зайнятості мали б пропонувати випускникам нові вакансії кожні шість тижнів, щоб допомогти їм швидше знайти роботу. Однак у 2023 році цей період становив в середньому 180 днів, а в 2024 році – 115 днів, що суттєво перевищує встановлені терміни. Це вказує на низький рівень організації та відсутність належного супроводу з боку центрів зайнятості.
Також у звіті зазначено, що центри зайнятості іноді приймають заяви біженців про те, що запропоновані вакансії є “недоцільними” або “нерозумними” без належного підтвердження, що знижує ефективність працевлаштування.
Отже, програма Job-Turbo, попри зусилля німецького уряду, виявилася менш ефективною, ніж очікувалося, і поки що не змогла інтегрувати українських біженців у німецький ринок праці на належному рівні. Німеччина продовжує надавати значні фінансові ресурси для соціальної підтримки українських біженців, що створює додатковий тиск на систему соціального забезпечення країни. Попри це, співпраця між українським і німецьким урядами та перегляд умов програми можуть сприяти поліпшенню ситуації.
Водночас, за умови стабілізації економічної ситуації та створення нових робочих місць в Україні, багато українців можуть бути зацікавлені у поверненні додому, де вони зможуть зробити свій внесок у відновлення країни після війни.
Заява Президента України
Нагадаємо, 31 жовтня, під час зустрічі з керівниками територіальних громад та районів Закарпаття, Президент України Володимир Зеленський зробив заяву щодо працевлаштування українських біженців у Німеччині. За його словами, близько 300 тисяч українців, які перебувають у Німеччині, не працюють і навіть не намагаються знайти роботу. Зеленський наголосив, що багато європейських країн, зокрема Німеччина, хочуть залишити в себе лише тих українців, які активно працюють і інтегруються в суспільство, тоді як ті, хто не працевлаштований, з часом можуть бути спонукані повернутися додому.
Президент підкреслив, що багато українців дійсно хочуть повернутися на Батьківщину після завершення війни, однак цей процес може затягнутися. Зеленський також зазначив, що Україна має створити умови, які дозволять цим людям повернутися додому і забезпечити гідний рівень життя, гідну зарплату та стабільну роботу. На його думку, Україна повинна стати лідером на континенті, щоб стимулювати повернення своїх громадян.
“Не всіх українців дуже раді бачити за кордоном. Це не частина плану з повернення українців, але є факти. Відповідні країни та їхні лідери хочуть, щоб залишились ті українці, які там працюють. Водночас вони шукають способи, як змусити повернутися в Україну тих українців, які не працюють. Це також факт. Наприклад, в Німеччині сьогодні понад 1,1 млн українців, з них мінімум 300 тис. ніде не працюють, навіть не роблять спроб працевлаштуватися. Таких людей багато в усій Європі.
Щойно їхні суспільства (цих країн – ред.) підтримають рішення, що не потрібно платити українцям, у цей момент країни зроблять усе, щоб повністю зупинити виплати.
Я вірю, що ми будемо одним із лідерів на континенті. Не може бути неспроможною економіка в країні, яка зветься лідером. Якщо буде відповідна заробітна плата, робота – люди будуть повертатися”, – заявив глава держави.
