Українські біженці у Словаччині почнуть отримувати менше допомоги з березня наступного року

Українці, які були змушені залишити свої домівки через війну, розв’язану Росією, знайшли тимчасовий прихисток у багатьох країнах Європи, зокрема й у Словаччині. Ця країна стала одним із пунктів призначення для сотень тисяч людей, які рятувалися від бойових дій. Проте, попри спершу високий рівень солідарності та підтримки, зростання фінансового тиску на державний бюджет змусило словацький уряд запровадити зміни до імміграційного законодавства, що суттєво скорочують умови допомоги для новоприбулих біженців з України.

З 1 березня 2025 року особи, які отримають статус тимчасового захисту після зазначеної дати, зможуть перебувати у пунктах тимчасового розміщення не більше 60 днів. Про це повідомляє Spectator. Раніше цей термін становив 120 днів, що давало людям більше часу для адаптації. Аналогічно, фінансова допомога для покриття витрат на проживання також обмежується лише першими двома місяцями перебування, тоді як нині вона надається протягом чотирьох місяців. Ці заходи є частиною змін до Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, ухвалених у четвер.

Причини змін та їх вплив на українців

Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе пояснив, що ці зміни є результатом економічного тиску на державний бюджет. За його словами, більшість українських біженців у Словаччині знаходять роботу та житло протягом двох місяців після прибуття, що робить подальшу державну допомогу менш необхідною. Зміни дозволять заощадити Міністерству внутрішніх справ близько 2 мільйонів євро, що вважається суттєвою сумою в умовах зростаючого дефіциту бюджету.

Проте скорочення термінів підтримки не стосуватиметься вразливих груп населення. До таких категорій віднесено людей віком старше 65 років, дітей до п’яти років, а також одиноких опікунів цих дітей. Для них умови допомоги залишаться незмінними.

Попри обґрунтування уряду, опозиційні політики та правозахисники висловили занепокоєння щодо нововведень. Вони вважають, що скорочення термінів підтримки може призвести до збільшення складнощів для українців, які й так переживають серйозні психологічні та соціальні травми, пов’язані з війною.

Процес ухвалення та критика змін

Опоненти урядової ініціативи наголошують, що поправки були ухвалені у прискореному порядку, без належного обговорення та консультацій із зацікавленими сторонами, зокрема неурядовими організаціями, які працюють з біженцями. Так, депутатки Зузана Штевулова та Люція Плавакова з партії «Прогресивна Словаччина» засудили спосіб, у який законопроєкт був змінений в останню хвилину під час засідання парламентського комітету з прав людини 27 листопада.

Крім того, зміни до законодавства викликали дебати щодо політики Словаччини в питаннях міграції. Опозиція звинуватила уряд у недостатній підтримці українців, які могли б сприяти вирішенню проблеми дефіциту робочої сили в країні. Натомість уряд надає перевагу працівникам із країн Азії, що, на думку критиків, суперечить інтересам словацького суспільства, яке культурно та релігійно ближче до українців.

Політичний контекст і наслідки

Опозиція також звернула увагу на політичний контекст ухвалення змін. Деякі депутати звинуватили прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який відомий своєю дружньою риторикою щодо Росії, у намаганні зменшити привабливість Словаччини для українських біженців. Крім того, вони заявили, що такі кроки можуть призвести до міграції українців у інші країни, тоді як Словаччина має значну потребу у десятках тисяч іноземних працівників.

Попри критику, уряд наголошує, що Словаччина залишається однією з найбільш щедрих країн у регіоні щодо підтримки українських біженців. Зокрема, країна продовжила термін дії тимчасового притулку (Dočasné útočisko) для тих, хто вже перебуває на її території, до 4 березня 2025 року.

Зміни до законодавства, які набудуть чинності з березня 2025 року, відображають прагнення Словаччини знайти баланс між підтримкою біженців та фінансовими можливостями держави. Водночас ці заходи підкреслюють важливість інтеграційних програм та адаптації переселенців до нових умов. Подальший успіх цієї політики залежатиме від здатності уряду забезпечити ефективну підтримку тих, хто цього найбільше потребує, водночас реагуючи на критичні виклики часу.