З початку повномасштабної війни Україна перерахувала іноземним посередникам авансові платежі на суму $770 млн за озброєння та боєприпаси, які зрештою не були поставлені. Про це йдеться в розслідуванні Financial Times.
Мова йде щонайменше про три десятки контрактів. Серед них особливу увагу приділено угодам з американськими компаніями OTL Imports та Regulus Global. Один з контрактів було укладено держкомпанією “Прогрес” з аризонським магазином боєприпасів OTL Imports.
Засновника компанії, 28-річного підприємця Таннера Кука, представив “Прогресу” інший бізнесмен, який раніше допомагав у реалізації контракту з Іраком у 2009 році. Кук зобов’язався поставити снаряди та мінометні міни сербського виробництва. У листопаді 2022 року Україна перерахувала йому аванс у розмірі 17,1 млн євро, що становило 35% вартості контракту. Проте поставки не відбулися.
Контракт став предметом розслідування з боку НАБУ, яке намагається з’ясувати, куди саме були спрямовані кошти. “Прогрес” виграв арбітраж у Відні: суд зобов’язав OTL виплатити 21,3 млн євро, включно з авансом, судовими витратами, відсотками та штрафами. Наразі українська сторона намагається домогтися визнання цього рішення на території США. Тим часом сам Кук розширював бізнес, відвідував міжнародні виставки озброєнь і, згідно з активністю у соцмережах, веде розкішний спосіб життя.
Інший контракт був укладений з компанією Regulus Global, яка спеціалізується на пошуку та викупі залишків озброєнь. Наприкінці 2022 року Regulus запропонувала “Спецтехноекспорту” поставку десятків тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм, які мали надходити з країни, що має тісні зв’язки з Росією. Було укладено контракт на суму до $1,7 млрд — сума залежала від обсягів постачань.
“Спецтехноекспорт” перерахував компанії $162,6 млн у вигляді авансів і депозитів, а також здійснив додаткові виплати на суму 14 млн євро. За даними держкомпанії, Regulus порушила умови контракту і не повернула отримані кошти. З вересня 2024 року компанія припинила будь-який контакт з українською стороною.
Українські посадовці припускають, що отримані аванси були витрачені Regulus на створення виробничих потужностей та придбання активів. Зараз “Спецтехноекспорт” намагається повернути кошти через суд. Арбітражний позов у Лондоні передбачає вимогу стягнення \$346 млн, включно з авансом, боргами та штрафами. Компанія Regulus категорично заперечує звинувачення та заявляє, що саме українська сторона не виконала контрактні зобов’язання і заборгувала близько $350 млн.
