“Рада вдруге дозволила “віджимати” землю”: Ірина Федорів про скандальний законопроєкт щодо примусового відчуження землі в Карпатах

Верховна Рада ухвалила в доопрацьованій після президентського вето редакції законопроєкт №9549, який викликав широкий суспільний резонанс. Нормативний документ передбачає запровадження спеціального порядку примусового відчуження земельних ділянок та іншого нерухомого майна у зв’язку з суспільною необхідністю в умовах воєнного стану — зокрема, для розміщення об’єктів оборонно-промислового комплексу та інфраструктури в межах Ужгородського району Закарпатської області. Проєкт закону визначає, що під час дії воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів має право ухвалювати рішення про примусове відчуження об’єктів нерухомості — як приватної, так і комунальної власності, а також нерозподілених земельних ділянок і невитребуваних паїв — розташованих саме на території Ужгородського району.

Голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів висловила різку критику цього законопроєкту, який, за її словами, просувається в інтересах забудовників та становить серйозну загрозу конституційним правам громадян. Вона зазначає, що ця ініціатива вже тривалий час проштовхується у парламенті і є частиною ширшої “епопеї” законопроєктів, які активно лобіює голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк. За словами Федорів, сам факт підтримки Шуляк є сигналом, що ініціатива може містити корупційні ризики, оскільки за офіційною метою — допомогти у відновленні зв’язку на деокупованих територіях — можуть ховатися схеми.

Ірина Федорів нагадує, що під час розгляду попередньої версії законопроєкту забудовники намагались внести правку, яка б фактично анулювала заборгованість зі сплати пайової участі у 2020 році та припинила відкриті провадження, пов’язані з цими боргами. Вона називає це грабунком бюджетів громад і типовим способом, яким у парламенті “зашивають” схеми в інтересах забудовників. Після суспільного розголосу ці правки були відхилені, але законопроєкт усе ж ухвалили з іншими шкідливими нормами.

Федорів звертає увагу на виступ народного депутата Ігоря Фріса, який заявив, що колеги не читали, за що голосували, і що за ухваленим законом військові адміністрації можуть вилучати майно без суду, а громадяни не матимуть можливості оскаржити ці рішення. Це, за словами Фріса, порушує конституційні права. Він подав блокуючу постанову, а загалом до парламенту надійшло 11 таких постанов. Особливої критики зазнали положення про особливий порядок примусового відчуження майна саме в Ужгородському районі Закарпатської області, причому цей регіон окремо згадується у тексті закону.

Юридичне управління Верховної Ради вказало, що рішення Закарпатської ОДА про примусове відчуження майна не підлягатимуть оскарженню до суду чи адміністративного органу, що є відверто антиконституційним. Федорів також цитує народну депутатку Ірину Геращенко, яка висміяла ситуацію, коли нардепи після голосування визнали, що не прочитали закон, перепросили в соцмережах і почали самі реєструвати блокуючі постанови. Геращенко назвала це “узаконеною крадіжкою”.

Також Ірина Федорів нагадує, що журналісти Bihus.info у своєму сюжеті порівняли цю законодавчу ініціативу зі “скринькою Пандори” і назвали її “дікухою”, оскільки вона дає Закарпатській ОДА право “забирати на свій розсуд усе, що заманеться”. Попри блокуючі постанови, закон пішов на підпис президенту, з’явилася петиція з вимогою ветування, і глава держави повернув документ із зауваженнями. У своєму висновку президент вказав, що встановлення особливого порядку примусового відчуження майна лише на території окремої адміністративної одиниці порушує конституційні гарантії рівності суб’єктів права власності.

Федорів підкреслює, що попри зауваження президента, законопроєкт знову винесли на розгляд парламенту — цього разу 25 березня 2025 року. Вона запитує, чи врахував аграрний комітет, очолюваний Олександром Гайду (також “Слуга народу”), позицію президента. Її відповідь однозначна: зауваження не враховані, скандальні норми залишились, попередні юридичні висновки залишаються чинними. Зберігається небезпечна можливість для Закарпатської ОДА вилучати земельні ділянки без судового механізму оскарження.

На завершення Федорів зазначає, що попереднього разу закон пройшов з мінімально необхідною кількістю голосів — 228. Вона вважає, що нове голосування покаже, скільки депутатів готові підтримати ініціативу, яка грубо порушує Конституцію. Якщо законопроєкт знову ухвалять, то президенту доведеться втрутитися повторно, щоби зупинити цю, як вона каже, “шкідливу ініціативу”.

Цей матеріал висловлює особисту думку автора, позиція редакції ІА “ФАКТ” може від неї відрізнятися.