Щороку людство споживає більше ресурсів, ніж планета може відновити. Останнім часом ми живемо так, наче в нашому розпорядженні не одна Земля, а 1,75 планети. Щороку ми все активніше беремо у неї в борг. Щороку день, коли річний запас ресурсів вщент вичерпується людством, наступає все раніше і раніше. Цього року він припав на 1 серпня. Що це означає? Що решту днів до настання нового року, тобто умовної точки відліку для нової річної порції ресурсів, ми живемо в борг.
Розрахунок дати “Дня екологічного боргу” (Earth Overshoot Day) здійснює організація Global Footprint Network.
За її даними, минулого року цей день наступив 2 серпня, отже у поточному році людство “впоралося” із запасами Землі на день раніше.
Як здійснюється розрахунок?
Щоб визначити дату Дня перевищення рівня Землі для кожного року, Global Footprint Network обчислює кількість днів у поточному році, коли біоємність Землі є достатньою для забезпечення екологічного сліду людства. Залишок року відповідає глобальному перевищенню. День перевищення Землі обчислюється шляхом ділення біоємності планети (кількість екологічних ресурсів, які Земля здатна відновити за рік) на екологічний слід людства (попит людства на цей рік) і множення на 365 або 366 днів, як от нині, у високосному 2024 році.
Персональний “День боргу Землі” кожен охочий може розрахувати самостійно, скориставшись відповідним калькулятором. До речі, мій результат невтішний: якби всі люди жили, як я, нам щорічно знадобилося б 8,2 планети. Отже, є привід замислитися.
Які ресурси людство споживає найменш економно?
До перевищення ресурсів Землі відносять використання сільськогосподарських земель та деревини. За межею відновлення і здатність нашої планети поглинати сміття та викиди.
Серйозною проблемою також став надмірний вилов риби. З часом він призведе до зниження популяцій риб і порушить екологічний баланс в океанах і морях. Надмірний вилов риби може вплинути і на рибальські спільноти, які залежать від риболовлі як основного джерела доходу. Зниження запасів риби може призвести до зменшення риболовельного прибутку і загрожувати засобам існування людей.
Шкодять ті, що літають
За даними Germanwatch, відносно мала частина населення світу, яка часто користується авіатранспортом, є однією з основних чинників кліматичної кризи.
Наприклад, понад 60% німців зазначають, що вони літають лише зрідка або зовсім не користуються літаками у подорожах. Якщо ж говорити про масштаб людства, 80% населення світу не літали ніколи.
Отже, йдеться про дійсно невеличкий сегмент світового людства, який літає, адже може це собі дозволити, і певно не замислюється над тим, що завдає кліматичної шкоди землі.
Чому літаки вважаються особливо шкідливими в цьому сенсі? Вони спричиняють утричі більший парниковий ефект порівняно з тією ж кількістю CO₂, що виділяється на землі, зазначає Germanwatch. Однією з причин є конденсаційні сліди – хмари, що утворюються за літаками на великій висоті. Вони виникають, коли водяні пари, що виділяються з вихлопних труб літака, конденсуються в дрібні кристали льоду або краплі води через низьку температуру і високу вологість. Такі хмари можуть впливати на теплообмін в атмосфері, затримуючи тепло, яке виходить від Землі. Це значний чинник посилення глобального потепління.
З іншого боку, якщо йдеться про Європу, залізничний транспорт є більш екологічною альтернативою, оскільки він до 28 разів “кліматично дружніший”, ніж внутрішньоєвропейські авіарейси.
І до хороших новин
Утім, в екологів є і хороша новина. І вона полягає в тому, що, хоча ми продовжуємо споживати більше ресурсів, ніж планета може відновити, темпи цього перевищення останнім часом стабілізувалися. Це дає надію, що з впровадженням відновлюваних джерел енергії, технологій зберігання, електромобільності та теплових насосів ми можемо почати зменшувати наше споживання ресурсів і таким чином уникнути кліматичних переломних моментів та втрат біорізноманіття.
Цікавий момент. Так званий “ковідний” 2022-й рік, коли людство наче завмерло під натиском пандемії й суттєво знизило свої активності, найменше заборгував Землі. День боргу того року припав аж на 16 серпня. Робимо висновки.
