Розмови про перемир’я демотивують армію та підривають її боєздатність: Андрій Білецький

В Україні як цивільні, так і військові, щодня з нетерпінням чекають закінчення війни. Всі намагаються передбачити дату перемоги, уважно слухають прогнози політиків, експертів і військових. Це бажання миру об’єднує суспільство, але, за словами командира 3-ї штурмової бригади Андрія Білецького, постійні розмови про можливе перемир’я мають і зворотний бік. Вони можуть негативно впливати на боєздатність української армії. Білецький вважає, що такі очікування формують неправильну мотивацію серед військових і навіть можуть підривати рішучість на передовій.
Андрій Білецький під час інтерв’ю з Наталією Мосейчук висловив занепокоєння щодо того, як часті розмови про перемир’я впливають на солдатів на фронті. Він підкреслив, що очікування швидкого миру спонукає багатьох військових уникати ризиків, щоб «дожити» до умовного закінчення війни.
Білецький описує типову ситуацію: боєць, який пішов добровольцем у лютому 2022 року, пройшов крізь багато випробувань, отримав поранення, втратив побратимів і, можливо, підвищився до сержанта. І ось він чує постійні розмови про те, що війна може завершитися вже за кілька тижнів. Це змушує його думати:
«Чи варто зараз ризикувати життям, якщо перемир’я вже близько?».
Білецький наголошує, що така ситуація негативно впливає на моральний стан офіцерів, які ухвалюють рішення. Коли перспектива миру здається досяжною, військові починають орієнтуватися не на перемогу, а на те, щоб «перечекати» цей складний період. За його словами, така поведінка схожа на ставлення героїв оповідань, які думають:
«Нам би день простояти та ніч протриматися».
Він також звертає увагу на те, що багато офіцерів через такі настрої планують свої дії короткостроково, орієнтуючись лише на «виживання» до певної дати. Це позбавляє їх здатності приймати стратегічні рішення та закладати довгострокові плани, необхідні для досягнення реальної перемоги.
Білецький зазначає, що вплив розмов про мир не обмежується лише індивідуальними рішеннями бійців. Це створює загальну атмосферу в армії, де основною метою стає не виконання бойового завдання, а «дотягнути до кінця». Це може призвести до зниження ефективності операцій, втрати ініціативи на фронті та загального ослаблення бойового духу.
Він застерігає, що такий підхід несе ризик для всієї кампанії. Якщо командири і солдати почнуть планувати лише на короткий термін, сподіваючись на швидке завершення війни, вони ризикують втратити бойову готовність. Війна ж вимагає не лише рішучості, а й чітких, продуманих дій, які ґрунтуються на реалістичних оцінках, а не на ілюзіях про швидкий мир.
Андрій Білецький вважає, що розмови про перемир’я і спроби прогнозувати швидке завершення війни є небезпечними. Вони підривають рішучість солдатів, впливають на моральний стан офіцерів і знижують ефективність української армії. Замість ілюзій про швидкий мир Україна повинна зосередитися на стійкості, довгостроковій підготовці та послідовній боротьбі. Тільки так можна досягти реальної перемоги, яка забезпечить мир і стабільність для всієї країни.