Війна — це трагедія, яка не шкодує нікого, але найболючіше вражає дітей, роблячи їх найбеззахиснішими жертвами. Щодня сотні тисяч українських дітей стикаються з небезпекою, що загрожує їхньому життю, здоров’ю та базовим правам, які в мирний час здаються непорушними. Руйнування будинків, навчальних закладів, місць відпочинку — це не просто фізичні втрати, а знищення безпечного середовища, необхідного для нормального розвитку дітей. Багато дітей змушені залишати рідні домівки, розлучатися з батьками або близькими, переживати депортацію, фізичне і психологічне насильство. Усе це залишає глибокі психологічні травми, вплив яких може позначитися на їхньому житті на десятиліття. Українські діти, як і діти в будь-якому куточку світу, мають невід’ємне право на життя, доступ до освіти, охорону здоров’я і, найголовніше, право залишатися зі своєю сім’єю, навіть у найважчі часи. Незважаючи на всі труднощі, батькам слід знати, що вони можуть і повинні відстоювати ці права, використовуючи наявні юридичні механізми. Як діяти, якщо права дитини порушено? Куди звертатися по допомогу? Що робити, коли дитина стикається з дискримінацією, втрачає доступ до освіти чи медичної допомоги? Відповіді на ці запитання надали юристи адвокатського об’єднання «Репешко та партнери». Куди звертатися в разі зникнення дитини Захист прав дітей у воєнний час є надзвичайно важливим та багатогранним питанням, що потребує особливої уваги, адже діти — найбільш вразлива група, яка зазнає не лише фізичних, а й психологічних травм. Одним із ключових аспектів є захист прав депортованих або примусово переміщених дітей, які часто опиняються без сім’ї, у незнайомих умовах, і можуть бути піддані жорстокому поводженню або експлуатації. У разі зникнення дитини батькам і близьким важливо знати, до яких структур звертатися. Перший крок — негайно повідомити про зникнення дитини до Національної поліції України, а також подати заяву до найближчого центру правової допомоги. Важливим ресурсом є міжнародні організації, такі як ЮНІСЕФ і Червоний Хрест, які часто допомагають координувати пошук дітей, розшукуючи їх навіть за межами України. Крім того, існує низка гарячих ліній, зокрема державні та міжнародні, куди можна звернутися по допомогу. Паралельно, слід шукати інформацію про дитину через спеціальні онлайн-платформи, створені для пошуку зниклих людей, — наприклад, Missing Children Europe або Міжнародна організація з міграції (МОМ), які можуть допомогти вийти на слід депортованої дитини. Знання цих ресурсів та оперативна дія в разі порушення прав є важливими кроками для забезпечення захисту дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах під час війни. Реєстр відомостей про дітей, які були депортовані або примусово переміщені Днями, 29 жовтня, Кабінет Міністрів України затвердив постанову, спрямовану на посилення захисту прав дітей, які були депортовані або примусово переміщені через збройну агресію Російської Федерації проти України. Ця постанова має на меті вдосконалити механізми збору, аналізу та обліку інформації про таких дітей, забезпечити їхнє повернення на батьківщину, а також налагодити обмін даними з міжнародними організаціями. Це стане важливим кроком у боротьбі проти грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права, яке здійснює держава-агресор. Ключовим елементом у цій ініціативі є створення спеціального Реєстру, який міститиме відомості про дітей, що були депортовані або примусово переміщені. Реєстр стане важливим інструментом для організації пошуку, перевірки та повернення дітей в Україну, а також дасть змогу державним органам оперативно обмінюватися інформацією з міжнародними структурами, зокрема з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, що значно полегшить захист прав постраждалих дітей. Цей реєстр функціонуватиме з метою забезпечення збору та узагальнення інформації про: депортованих у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України осіб, у тому числі дітей; примусово переміщених у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України осіб, у тому числі дітей. Функціонування реєстру забезпечується, зокрема, через обмін інформацією з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, Центральним агентством з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста та іншими міжнародними організаціями щодо осіб, зокрема дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. Повноцінне функціонування реєстру ще не розпочалося на даний час. Портал «Діти війни» Цю платформу було створено Міністерством реінтеграції разом із Національним інформаційним бюро за дорученням Офісу Президента України для пошуку дітей, їхнього порятунку та звільнення з місць примусового переміщення або депортації. На цьому ресурсі розміщено інформацію про дітей загиблих, поранених, зниклих безвісти, депортованих, і тих, кого вдалося розшукати та врятувати. Тут можна повідомити: про дитину, яка загубилася; про злочин, вчинений проти дитини; якщо ви знайшли дитину без супроводу дорослих; якщо вам відомо про факт депортації дитини; про примусову зміну громадянства та документів дитини; про інші порушення прав дитини під час війни. Також ресурс є каналом повідомлення правоохоронних органів (зокрема, Національної поліції України, Офісу генерального прокурора), а також Національного інформаційного бюро про випадки зникнення дитини, злочину, скоєного проти дитини, виявлення дитини без супроводу дорослих, депортації, примусової зміни громадянства та документів та інші порушення прав дитини під час війни через реєстрацію звернень на сайті. Крім того, на ресурсі міститься корисна інформація психологічного, медичного або інформаційного спрямування, наприклад, «Буклет для людей, які виявили/зустріли дитину без супроводу дорослого», «Довідник контактів організацій та закладів, що надають допомогу під час воєнного стану» та багато інших. Згідно з даними цього ресурсу наразі загиблими вважаються 584 дитини, зниклими — 1934, депортованими або примусово переміщеними — 19546 дітей, знайти вдалося 34358 дитини, повернути — 388 дітей. Портал загальнонаціональної програми «Дитина не одна» Цю програму було запроваджено Офісом Президента України спільно з Дитячим фондом ООН UNICEF Ukraine та Міністерством соціальної політики. Програма являє собою чат-бот «Дитина не сама» — ресурс допомоги дітям у воєнний час та сайт у мережі Інтернет, які інформують як допомогти дітям, які втратили батьків, загубилися, потребують притулку або чиї права були порушені під час війни. Фактично програма діє у двох напрямках — чат-бот дає змогу сім’ям та іноземним організаціям подати заявку службам у справах дітей про готовність тимчасово влаштувати дитину. Сам сайт в Інтернеті містить нормативно-правову базу, що регулює захист прав дітей, інформацію родичам і піклувальникам, журналістам і психологам про те, як діяти і спілкуватися з дітьми за тієї чи іншої обставини, та багато іншої корисної інформації і новин. Координаційний штаб з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану Батькам та опікунам слід також знати, що Урядом було прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану» від 17.03.2022 № 302. Основними завданнями Координаційного штабу є: координація дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо організації евакуації дітей, зокрема дітей з інвалідністю та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштованих на виховання і спільне проживання до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, які перебувають під опікою, піклуванням, які влаштовані до сімей-патронатів координація дій центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо розміщення та задоволення потреб дітей, евакуйованих у безпечні регіони України, та тих, які переміщені до держав тимчасового перебування; координація заходів щодо забезпечення розміщення та задоволення потреб дітей, евакуйованих у безпечні регіони України, та тих, які переміщені до держав транзитного перебування; здійснення контролю за взяттям на консульський облік дітей у державі їх тимчасового влаштування та визначення шляхів, механізмів і способів розв’язання проблемних питань, що виникають під час взяття на консульський облік дітей, і забезпечення повернення дітей до України після припинення воєнних дій; визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань щодо захисту прав дитини в умовах воєнного стану; прийняття оперативних рішень щодо захисту прав дітей; моніторинг дотримання соціальних стандартів і прав дітей в Україні в державах їх тимчасового перебування, які виїхали за межі України, а також організація їхнього повернення в Україну; інформування громадян України та міжнародної спільноти про становище та потреби в захисті дітей в умовах воєнного стану; Водночас Координаційний штаб виконує і такі завдання: визначає потреби в евакуації дітей з небезпечних територій та координує організацію їх безпечного переміщення до місць тимчасового влаштування; координує роботу обласних військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування з підготовки та організації безпечних місць для тимчасового розміщення евакуйованих дітей і задоволення їхніх потреб; забезпечує облік дітей (груп дітей), які виїхали на безпечну територію України або за межі України; опрацьовує запрошення установи, організації різних типів і форм власності, уповноважені державою остаточного перебування дітей, на здійснення заходів із приймання та супроводу дітей з інших країн; здійснює моніторинг дотримання Правил перетинання державного кордону громадянами України, дітьми із законними представниками або організованими групами дітей у взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування; здійснює моніторинг умов перебування дітей в Україні та за її межами, дотримання соціальних стандартів і прав дитини в державі її перебування та разом з консульськими установами і дипломатичними представництвами України сприяє реалізації та захисту прав та інтересів дітей, які перебувають за межами України, їхніми батьками та іншими законними представниками; координує дії органів виконавчої влади щодо створення умов інтеграції за новим місцем проживання для дітей, евакуйованих з небезпечних територій України; проводить моніторинг випадків проявів насильства щодо дітей з числа внутрішньо переміщених осіб; координує діяльність щодо здійснення заходів, пов’язаних із поверненням на територію України дітей, примусово переміщених на тимчасово окуповану територію або на територію Російської Федерації, інших держав. Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій Зазначимо, що чинне законодавство містить Постанову Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268 «Про затвердження порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Наразі право на отримання такого статусу згідно з пунктом 3 постанови має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), та внаслідок: 1) отримали поранення, контузію, каліцтво; 2) зазнали фізичного, сексуального насильства; 3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України; 4) залучалися до участі в діях воєнізованих або збройних формувань; 5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні; 6) зазнали психологічного насильства. Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/не зареєстроване чи задеклароване/зареєстроване на території, на якій тривають (велися) бойові дії або яка тимчасово окупована Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування. Багато батьків оформляють такий статус дитині саме розраховуючи на подальшу перспективу, сподіваючись, що якісь компенсації, безоплатні путівки до таборів, пільги на освіту будуть встановлені надалі, а наразі, якщо є не дуже складна можливість з оформленням статусу, то її треба використати. Однак наразі існує лише єдина пільга, яка наразі офіційно встановлена для дітей зі статусом постраждалих внаслідок війни передбачена Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року згідно зі статтею 7, пунктом 10 якого «Діти з числа внутрішньо переміщених осіб або діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від статусу, що їх навчають. Отже, наразі жодних офіційних виплат від держави, як і пільг чинним законодавством не передбачено. Значна частина цього питання віддана на відкуп органам місцевої влади. Ми радимо батькам зберігати пильність і знати свої права, щоб бути готовими діяти в разі їх порушення. Насамперед — документуйте будь-які випадки, які можуть свідчити про порушення прав дитини: записи, свідоцтва, копії заяв. По-друге, активно звертайтеся до правозахисних та гуманітарних організацій, як українських, так і міжнародних, щоб отримати підтримку, правову допомогу чи сприяння. Не бійтеся подавати скарги до відповідних інстанцій, у тому числі міжнародних, адже право на захист є невід’ємним навіть під час війни. Бережіть кожну можливість захистити дитину — це інвестиція в її майбутнє та безпеку. Дорогу здолає той, хто йде. Головне в цій ситуації — не бути байдужим у будь-якій ситуації.

Oksana31.10.2024

1 2 196 7 minutes read